Вчені знайшли місце, де міг бути похований Мерлін © Вікіпедія Їм удалося підтвердити місцеві легенди.
Археологи заявили про те, що і вдалося пов’язати легенди про легендарного Мерліна – чарівника, пов’язаного з королем Артуром, – з реальними історичними місцями, повідомляє Ancient Origins.
За легендою, село Драмелзієр на півдні Шотландії є місцем поховання Мерліна. Згідно з Vita Merlini Sylvestris — середньовічним текстом, ймовірно, складеним у Глазго в XII столітті — Мерлін був ув’язнений, убитий і похований на березі річки Твід.
У 2022 році група археологів та волонтерів розпочала проєкт з дослідження археологічної спадщини району Друмельзьєр. У результаті їм вдалося зробити кілька знахідок, які пролили світло на минуле регіону в середні віки. Особливо в ті часи, коли, як вважається, зародилася легенда про Мерліна.
Одним із найзначніших відкриттів був Форт Тініс – пагорб, який височіє над передбачуваним місцем поховання чарівника. Вчені з’ясували, що форт був заселений наприкінці VI – на початку VII століття нашої ери. Це відповідає періоду, коли розвивалася історія Мерліна.
Форт з видом на долину річки Твід, мабуть, служив фортецею для місцевих лордів. Це підтверджує ідею про те, що регіон займав важливе місце у Середньовіччі.
Розкопки також виявили наявність засклених валів у Тіннісі, які вказали на руйнування форту внаслідок пожежі. Ймовірно, вона стала наслідком конфлікту під час боротьби влади.
На протилежному від форту березі річки Твід вчені дослідили давні кургани Тірлестан. У тому числі вони виявили квадратний курган, який датується кінцем III – початком VI століття. Він відрізняється від інших, давніших круглих курганів бронзової доби. У ньому лежали останки людей високого статусу, що говорить про те, що це місце дійсно було важливим для стародавніх бриттів цього регіону.
Те, що цей курган розташовувався поруч із давнішими похованнями, вказує на те, що місце зберігало своє священне чи культурне значення протягом тисячоліть. Ця безперервність використання наголошує на глибокій історичній свідомості людей, які жили в стародавньому Твіддейлі, які, ймовірно, знали про стародавні історії та легенди, пов’язані з ландшафтом.
Вчені також провели геофізичне дослідження ділянки, яку традиційно пов’язують із похованням Мерліна. Їм вдалося виявити археологічну особливість, що нагадує могилу. Водночас підтвердити, що це справді поховання чарівника, не можна. Але виявлення могили у місці, яке легенди пов’язують із похованням Мерліна, вказує на те, що легенди ґрунтуються на реальних історичних подіях.
Легенда про Мерліна, багата на дохристиянські звичаї і давні кумбрійські імена, мабуть, розвивалася локально, можливо, виникнувши як народна пам’ять, що передається з покоління в покоління. Згодом історія прикрашалася і зрештою вийшла далеко за межі Друмельзьєра, перетворившись на міфічну історію, яку ми знаємо сьогодні.
Раніше вчені заявили про те, що вівтарний камінь Стоунхенджа, ймовірно, доставили до пам’ятника з північного сходу Шотландії, він подолав щонайменше 700 кілометрів. Як доісторичні люди змогли перемістити 6-тонний камінь на інший бік Британських островів, невідомо.
