Професор кафедри порівняльного і європейського права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка, заслужений юрист України, доктор юридичних наук Вадим Попко вважає, що утворення нових профільних органів влади — Міністерство та Агенція національної єдності — стало важливим кроком в процесі повернення українців, зокрема молоді, з-за кордону.
ВІДЕО ДНЯ
Про це він написав у своєму блозі для «РБК-Україна».
Попко погоджується з баченням міністра національної єдності Олексія Чернишова, який вважає, що необхідно «створити умови, які зроблять повернення привабливим». У зв’язку з цим Вадим Попко навів приклади успішної політики щодо репатріації.
Він зауважує, що в Ізраїлі також функціонує аналогічний Міннац’єдності орган — Міністерство алії та абсорбції, а також Єврейське агентство «Сохнут», які допомагають тим, хто хоче повернутися на батьківщину. На думку Попка, ці органи, а також інші громадські організації здійснюють ефективну політику з репатріації і як доказ цього професор наводить статистичні дані: за 76 років незалежності в Ізраїль репатріювалося понад 3,4 млн євреїв, з них 1,6 млн (47%) — з 1990 року.
РЕКЛАМА
На його думку, вартує уваги й китайський досвід, оскільки в цій країні створили сприятливі умови для репатріації для студентів та науковців, які навчалися за кордоном.
«На початку 2010-х років в цій країні звернули увагу на той факт, що більшість студентів та вчених, які отримали наукові ступені за кордоном, там і залишаються. Щоб заохотити їх повернутися, компанії й сьогодні пропонують їм вищі за середні в галузі зарплати, бонуси, пільги», — зазначив Вадим Попко.
Він навів приклад спеціальної програми для талановитих студентів та вчених — «Тисяча молодих талантів», за якою молодим дослідникам у віці до 40 років пропонувалися бонуси в розмірі 150 тис. доларів та гранти до 1 млн доларів на створення лабораторій.
РЕКЛАМА
Це призвело до того, що Китай став світовим лідером в таких наукових галузях, як фізика, хімія, геологія, науки про навколишнє середовище.
«Програма повернула молодих дослідників високого рівня — у середньому вони були найпродуктивнішими з 15% своїх. Протягом кількох років завдяки доступу до більшої кількості ресурсів та академічної робочої сили ці репатріанти стали провідними вченими, які написали в 2,5 раза більше наукових робіт, ніж аналогічні дослідники, що залишилися в Америці», — цитує Вадим Попко журнал The Economist.
Він сподівається, що повернення українських студентів має стати одним з пріоритетів для Міннац’єдності.
«Для цього держава має створити привабливі умови. В першу чергу — забезпечити фізичний захист під час навчального процесу, довести до логічного завершення реформу вищої освіти — осучаснити освітні програми, масштабувати диджиталізацію освітнього процесу, зробити його інклюзивним і максимально студентоорієнтованим, продовжити роботу в напрямку надання грантів для талановитих студентів тощо».
РЕКЛАМА
Каналом комунікації зі студентами, які перебувають за кордоном, на думку Попка, мають стати Unity Hub, які будуть організовані в деяких країнах. Ця робота потребуватиме тісної співпраці агенції з Міносвіти та МЗС, та закладами вищої освіти, які повинні надати максимум інформації про себе.
«Регулярною має стати практика проведення в Unity Hub днів відкритих дверей за участі представників ЗВО», — зазначив Вадим Попко.
Автор впевнений, що і в Міннац’єдності, і в Агенції національної єдності усвідомлюють роль молоді в післявоєнній розбудові та докладуть усі зусилля, аби повернути в Україну молодь.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про те, що дедалі більше українців успішно знаходять роботу за кордоном.
