Спротив дітей нав’язуванню брехні російськими агентами 18.07.2026 10:00 Укрінформ
Розпочато понад 580 кримінальних проваджень за фактами індоктринації українських дітей і ще 28 – щодо мілітаризації
Станом на середину липня до України повернуто 2383 дитини, які були депортовані та/або примусово переміщені до Росії чи на території, контрольовані країною-агресоркою. Тоді як загальна кількість фактично викрадених різними шляхами неповнолітніх українців становить 20 610 осіб. Насправді ця цифра є вищою в кілька разів, зазначають правозахисники. Оскільки офіційно реєструють лише випадки, щодо яких надійшли звернення.
«Діти – це значна складова національної безпеки. І, очевидно, важко уявити справедливий і тривалий мир без повернення кожної викраденої дитини, без деокупації українських територій, де понад 1 600 000 українських дітей щодня страждають від злочинів російських агентів», – каже юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.
ДОПОМАГАЮТЬ ПОВЕРТАТИ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ ВАТИКАН, КАТАР ТА МЕЛАНІЯ ТРАМП
Оксана Червякова друга зліва. Фото Геннадія Мінченка
За словами Оксани Червякової, представниці з питань прав дитини Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, перші літні місяці є періодом, коли частіше знаходять шляхи для повернення з ворожої території на рідну землю 18-річні українці. «За червень-липень повертається дуже багато молоді, тобто діти або молодь, які свідомо обирають Україну, які пам’ятають Україну, які навіть дочекалися свого 18-річчя, щоб самостійно перетнути кордон. І якщо раніше ми говорили про поодинокі випадки, то зараз за тиждень повернулося понад 10 дітей», – зазначила Оксана Червякова під час пресконференції «Повернення викрадених українських дітей» в Укрінформі.
Держава докладає зусиль для того, щоб українські діти, які опинилися на непідконтрольних територіях під час російсько-української війни та в Росії, були поінформовані про програми їхньої підтримки, реабілітації та надання фінансової допомоги, розповідає представниця з прав дитини Уповноваженого ВРУ з прав людини. Діти та молодь, куди б їх тимчасово не переміщували, довіряють своє майбутнє Україні. Однією з мотивацій для повернення є отримання освіти європейського рівня.
Важливу посередницьку роль у поверненні українських дітей, які були незаконно та примусово вивезені до Росії чи на підконтрольні території, по суті викрадені, відіграли Ватикан і Папа Римський, хоча конкретних цифр сторони не називають. Також помітно долучився до перемовин і показав вагомий результат Катар: за допомогою посередництва цієї країни до українських домівок повернулися щонайменше 87 дітей.
Олена Зеленська з Меланією Трамп у Нью-Йорку обговорювали важливість захисту дітей у вересні 2025 року. Фото Офісу Президента України
У цьому процесі Україні також допомагають Сполучені Штати Америки. Перша леді США Меланія Трамп долучилася до чотирьох етапів такого повернення, завдяки чому щонайменше 26 дітей зустрілися зі своїми рідними та близькими в Україні. За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, міжнародні партнери допомагають шукати інформацію про дітей, готувати документи та організовувати логістику.
МІЖНАРОДНА ПРОТИДІЯ ТА МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗМЕНШИЛИ МАСШТАБИ ДЕПОРТАЦІЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ РОСІЄЮ
Учасниці обговорення «Повернення викрадених українських дітей». Фото Геннадія Мінченка
Експерти констатують, що на п’ятий рік повномасштабної російсько-української війни масштаби депортацій та примусового переміщення українських дітей знизилися і є незрівнянними з показниками 2022 року. Адже, завдяки Силам оборони, дипломатичним та правозахисним зусиллям і міжнародній підтримці, обставини не сприяють тому, щоб Російська Федерація мала можливість звезти на свої та тимчасово контрольовані території тисячі юних громадян України.
Не варто забувати, що 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) безпрецедентно видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та його уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової за підозрою у скоєнні незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей під час збройної агресії Росії в Україні. За всю історію свого існування МКС вперше ухвалив рішення про арешт глави однієї з найвпливовіших держав світу, постійного члена Ради Безпеки ООН. Цей вердикт перевів звинувачення керівництва Російської Федерації з площини суб’єктивних політичних заяв у рамки об’єктивної та професійної правової оцінки суддів, яким 124 держави світу довірили здійснювати міжнародне правосуддя щодо міжнародних злочинців.
Дитяча правозахисниця Катерина Рашевська. Фото Геннадія Мінченка
У кожному провадженні досудове розслідування та судове провадження в межах МКС є тривалим процесом: від відкриття провадження до оголошення вироку в Міжнародному кримінальному суді в середньому минає вісім років. З огляду на таємницю слідства та інтереси свідків і потерпілих, жодні проміжні відомості щодо статусу розслідування МКС не публікуються і не розголошуються.
Ще 25 січня 2024 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) одноголосно ухвалила резолюцію «Ситуація щодо дітей України», якою закликала парламенти всіх держав-членів визнати примусову депортацію та передачу українських дітей до Росії геноцидом. А 3 грудня 2025 року під час 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН було ухвалено резолюцію «Повернення українських дітей». Цей документ вперше на рівні Генерального секретаря ООН закріпив необхідність надати міжнародний доступ до інформації про незаконно переміщених дітей, включно з їхнім місцезнаходженням, станом здоров’я та умовами утримання.
ЦІЛЕСПРЯМОВАНЕ ЗНИЩЕННЯ РОСІЄЮ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ, ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ ТА ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ
Дар’я Герасимчук, радниця – уповноважена Президента України з питань дитини та дитячої реабілітації. Фото Геннадія Мінченка
Тим часом основною перешкодою в процесі повернення українських дітей є послідовна політика РФ, яка веде загарбницькі дії на території нашої країни з 2014 року, спрямована на затримку репатріації або її уникнення. Прикриваючись пропагандистськими оманливими фразами про «турботу про дітей», найперше, не передають до Центрального інформаційного агентства Міжнародного Комітету Червоного Хреста списку депортованих і примусово переміщених українських дітей. Умовляннями, залякуванням і відвертою брехнею нав’язують українським дітям російське громадянство.
Постійно такі методи практикують щодо дітей-сиріт або тих, хто був позбавлений батьківського піклування. Їм громадянство РФ надають за рішенням керівника закладу інституційного догляду, порушуючи права неповнолітніх.
«Органи опіки» країни-агресорки намагаються завозити депортованих українських дітей якомога далі від кордонів, і територіально їх розпорошують. А включення українських хлопців та дівчат до Федерального банку даних сиріт за фактичним місцем перебування в РФ дозволяє їхнє усиновлення та встановлення опіки над ними громадянами країни-агресорки, ускладнюючи цим ідентифікацію органами влади України де-факто викрадених дітей.
Опинившись у вимушених обставинах, українські діти постійно відчувають індоктринацію – цілеспрямоване систематичне нав’язування пропагандистських засад путінського рашизму. І таку злочинну облуду всі мають сприймати за чисту монету, відкинувши навіть мінімальні зародки критичного сприйняття, тобто повинні повторювати всю маячню нападників, що нібито Росія не розпочинала війни тощо.
Навіть Московський механізм ОБСЄ дійшов висновку, що систематична індоктринація та мілітаризація українських дітей з боку РФ можуть кваліфікуватися як злочини проти людяності, а окремі випадки містять ознаки воєнних злочинів. Про це йдеться в нещодавньому звіті «Про можливі порушення та зловживання міжнародним гуманітарним правом, правом у сфері прав людини та кримінальним правом, пов’язані з мілітаризацією та індоктринацією українських дітей Російською Федерацією». Цей документ засвідчує, що дії РФ щодо українських дітей є чітко спланованою системою знищення української ідентичності.
Дар’я Касьянова. Фото Геннадія Мінченка
Голова правління громадської організації «Українська мережа за права дитини» Дар’я Касьянова розповіла, що разом із партнерами нині працюють над психосоціальною адаптацією та реінтеграцією 345 постраждалих дітей та молодих людей. Ті, хто повертається з окупованих територій або з депортації, отримують комплексну підтримку: від зустрічі на кордоні до супроводу власним кейс-менеджером або соціальним працівником, який проводить оцінку їхніх індивідуальних та сімейних потреб.
«Нас у цьому процесі підтримує Міжнародний дитячий фонд ООН – ЮНІСЕФ, який фінансує цю роботу, який надає певні рекомендації щодо соціального супроводу, – каже Дар’я Касьянова. – Коли ми говоримо про реінтеграцію, це щось складне, але ключова мета реінтеграції – це інтеграція».
РОСІЯ ЧОТИРИ РОКИ ПОСПІЛЬ ВХОДИТЬ ДО СПИСКУ ГАНЬБИ
Країна-агресор уже впродовж десятиліття демонструє, що безальтернативно програмує долю депортованих і примусово переміщених українських дітей за двома основними напрямами: для служби в армії РФ, яка веде нападницьку війну в Україні; для роботи на російських підприємствах, де виготовляють зброю для фронту, який пролягає через свідомість дітей, що стали заручниками диктатора Путіна. Індоктринація та русифікація чинять шалений тиск на фізичне й ментальне здоров’я кожної депортованої української дитини.
Катерина Рашевська, юристка ГО «Регіональний центр прав людини», PhD у галузі міжнародного права, нагадує, що Україна працює над питанням притягнення до відповідальності осіб, причетних до депортацій українських дітей. «Уже 25 осіб мають підозру щодо вчинення протиправної депортації та примусового переміщення. Ініційовано щонайменше 581 кримінальну справу за фактами індоктринації українських дітей і ще 28 кримінальних справ щодо мілітаризації», – констатувала дитяча правозахисниця.
Дар’я Герасимчук, радниця – уповноважена Президента України з питань дитини та дитячої реабілітації, нагадує, що чотири роки поспіль Росія, як постійний член Радбезу ООН, потрапляє до так званого List of Shame – Списку ганьби. За правилами, якщо країна опиняється там тричі поспіль, за визначеним механізмом «Діти та збройні конфлікти» (Children and Armed Conflict, CAAC) мали б призначити їй покарання.
«У нашому випадку до Російської Федерації мали б бути застосовані санкції – примушення Росії вивести всі свої миротворчі війська з інших країн, – уточнює Дар’я Герасимчук. – На мою думку, звісно, ми б хотіли, щоб Росія отримала значно жорсткіше покарання, але навіть цього покарання досі немає».
Результативною є діяльність Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, до якої увійшли понад 50 країн. Наступна зустріч високого рівня відбудеться 28–29 вересня в Торонто в межах канадсько-українсько-норвезької конференції.
Валентина Самченко. м. Київ
Фото Геннадія Мінченка і Дмитра Смольєнка
Депортація Діти Ватикан Громадянське суспільство Війна Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua