Гривня оговтується після історичного падіння: що буде з курсом
Аналітики кажуть, що за позитивного сценарію курс 50+ гривень за 1 долар США можливий не раніше ніж 2029 року, за негативного – уже наступного.
На відміну від попередніх тижнів, коли курсові показники били історичні антирекорди, нинішній минає для гривні відносно спокійно. Курс коливається різноспрямовано із загальною тенденцією до зміцнення української національної валюти. У четвер офіційний курс долара знизився на 18 коп. (45,32 грн), а євро – на 59 коп. (50,48 грн). Чи чекати посилення гривні й надалі?
Що найбільше тисне на міжбанк і на готівковий валютний ринок
Минулого тижня курс долара в Україні вкотре цієї осені оновив історичний максимум – 45,66 грн. Щоправда, після піку 4 листопада до кінця тижня американська валюта трохи ослабла. Сприяли цьому значні інтервенції НБУ на міжбанківському валютному ринку, адже протягом 2–6 листопада Національний банк продав 1,77 млрд доларів. Загалом же регулятор уже 16 тижнів поспіль продає більш як по мільярду доларів щотижня. А починаючи з другої половини жовтня, – навіть по понад 1,5 млрд за тиждень.
У середньому щоденне перевищення обсягів купівлі валюти юридичними особами над її продажем сягає 200+ млн доларів. Попит зростає через додаткові потреби імпортерів пального та енергетичного обладнання, а також через збільшення бюджетних видатків на відновлення після інтенсивних ворожих атак на енергетику та іншу критичну інфраструктуру. Натомість пропозиція валюти з боку експортерів, передовсім аграріїв та металургів, зі зрозумілих причин неабияк зменшилася.
«Під час останньої декади жовтня відбулися дуже великі видатки з бюджету, які створили нетто-приплив коштів у банківську систему розміром 41% усього припливу грошей за місяць. Значна частина коштів потрапила на валютний ринок, адже виробникам зброї потрібно багато імпортних компонентів. Тож НБУ вимушено послаблював гривню на міжбанківському ринку. Звісно, це посилило девальваційні настрої і перекинулося на роздрібний сегмент. Згодом інтервенції НБУ дозволили задовольнити надмірний попит на валюту і стабілізувати ситуацію», – коментує фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
На початку листопада населення і справді активніше скуповує валюту. Приміром, минулого тижня середньоденне від’ємне сальдо валютообмінних операцій фізосіб зросло майже в півтора раза – із 86,6 млн до 125,9 млн доларів. А 2 листопада обсяг купівлі населенням безготівкової валюти сягнув 137,7 млн доларів, оновивши цьогорічний максимум.
Така ситуація змушує експертів говорити про посилення впливу на ситуацію психологічного чинника. В умовах постійних переживань через посилення ворожих обстрілів та пов’язані із цим загрози для енергопостачання, а також з огляду на пришвидшення інфляційних процесів, українці почуваються впевненіше, маючи бодай якусь фінансову подушку у твердій валюті.
«Страх іноді працює як прискорювач: люди ухвалюють рішення не тому, що курс уже змінився, а тому, що бояться можливих змін. Однак не варто плутати підвищений попит із реальною нестачею валюти. Навіть якщо частина громадян кинеться до обмінників, системного дефіциту готівкової валюти ми не прогнозуємо», – коментує фінансовий аналітик Тарас Лєсовий.
Поміж економічних чинників, які впливають на курсову ситуацію, експерти називають передовсім істотну залежність України від ритмічного надходження міжнародної фінансової допомоги та від світових цін на енергоносії. Особливо через додаткові потреби в пальному у зв’язку з необхідністю забезпечення резервного живлення. Це, до речі, впливає і на рівень споживчих цін та прискорення інфляції, що, своєю чергою, також тисне на валютний ринок.
Одним із небагатьох чинників, які стримують неконтрольоване курсове зростання, залишаються інтервенції Національного банку, який намагається з їхньою допомогою гасити будь-які значні коливання на міжбанківському валютному ринку. Ресурс для цього у регулятора поки що є. Станом на 1 листопада обсяги міжнародних резервів України перевищували 49 млрд доларів. Незважаючи на те, що у жовтні Нацбанк витратив на інтервенції понад 6 млрд доларів (історичний місячний рекорд), золото-валютні запаси навіть дещо зросли завдяки надходженню чергових траншів міжнародної допомоги.
«У режимі контрольованої гнучкості НБУ по суті спрямовує і згладжує курс долара. Він може собі дозволити робити з курсом все, що завгодно. І керується при цьому тільки своїм розумінням макроекономічної ситуації та певним запитом з боку Кабінету Міністрів. Але їх він може ігнорувати, якщо вони суперечать цьому розумінню», – пояснює координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман.
Курсові прогнози: коли буде «долар по 50»
Така політика регулятора, за прогнозами експертів, збережеться й надалі. Нацбанк продовжить потихеньку девальвувати гривню, уникаючи значних коливань та стримуючи можливі панічні настрої й ажіотажний попит. Гетман прогнозує, що може йтися про подорожчання долара максимум на 2–3 гривні за рік.
«Дві-три гривні курсової різниці за нинішній рік. Наступного може бути ще 1–2 гривні. Тож на кінець 2029 року ми можемо вийти, умовно, на 50 гривень за долар. Іншого очікувати неможливо, бо НБУ повноцінно керує цим процесом. І регулятор має головну ціль – утримувати інфляцію в межах 5%. Поки що в нього не виходить, але він старатиметься робити це далі», – вважає економіст.
Зрозуміло, що є й більш песимістичні погляди. Зокрема, дехто з аналітиків вважає, що психологічної позначки 50 гривень долар може досягнути навіть до кінця наступного року (надто, якщо ситуація на фронті погіршиться та будуть проблеми з міжнародною фінансовою допомогою).
Не додає оптимізму й те, що уряд напередодні переглянув макроекономічний прогноз, на якому ґрунтуються розрахунки проєкту Державного бюджету – 2027. Ідеться не тільки про погіршення загальних оцінок зростання ВВП (лише 0,4% проти прогнозованих раніше 1,3%), а й украй важливих для курсової стабільності показників інфляції, обсягів експорту та торговельного балансу.
У Кабінеті Міністрів вважають, що ситуація з експортом у 2027 році поліпшиться тільки на 0,8%, натомість імпорт зросте на 10,7%. Отож дефіцит торгівлі прогнозують на рівні 85 млрд доларів.
І все це – на тлі значного погіршення ситуації за підсумками цього року: якщо раніше прогнозували зростання експорту у 2026-му на 3,1%, то тепер ідеться про його скорочення на 1,9%. Тобто країна не отримає майже 3 млрд доларів експортної виручки. Отже, пропозиція валюти на міжбанківському ринку продовжить скорочуватися. І лише на 2028–2029 рр. в уряді прогнозують поступове відновлення експорту (у середньому на 9,5% за рік) за умови припинення активної фази бойових дій та відкриття українських портів.
Що ж до найближчих перспектив, то прогнози аналітиків неабияк різняться. Приміром, курсові коливання на міжбанку впродовж листопада вони прогнозують на рівні 44,6–46,1 грн. Можливі показники готівкового ринку – 45,1 – 46,5.
Курс євро прогнозують на рівні 50,4–52,5 грн (на міжбанку) та 50,0–53,0 грн – у готівковому сегменті.
Аналізуючи перспективи найближчого тижня, фінансовий аналітик Олексій Козирєв зазначає:
«Курс купівлі та продажу готівкового долара в банках перебуватиме в межах коридору від 45 до 46,45 грн, а в обмінниках фінкомпаній – від 45,1 до 46,4 грн.
Курс готівкового євро в банках буде в межах коридору купівлі та продажу від 50,05 до 52 грн, а в обмінних пунктах – у межах від 50,1 до 51,9 грн».
Обмінники фінкомпаній та більшість банків працюватимуть, за його прогнозом, зі спредом за доларом у межах до 20–30 коп., а за євро – у межах до 20–60 коп. із періодичною зміною своїх цінників протягом дня, залежно від поведінки міжбанку в Україні та пари євро/долар у світі.
Тарас Лєсовий вважає, що найближчого тижня долар коштуватиме 45–45,7 грн, євро – 50–52 грн.
Прогноз Андрія Шевчишина такий: курс долара на міжбанківському ринку – 45,15–45,65 грн, на готівковому ринку – 45,7–46,3 грн. Офіційний курс євро, на думку аналітика, коливатиметься в межах 50,4–51,0 грн.
Дізнатися більше на: www.ukrinform.ua