На прифронтових територіях обговорили шляхи забезпечення доступності медицини та фармацевтичних послуг
22 жовтня у Харкові відбувся круглий стіл, присвячений проблемі доступності медичних та фармацевтичних послуг для мешканців прифронтових територій. У заході взяли участь представники органів влади, місцевого самоврядування, медичної та фармацевтичної спільнот. Вони обговорили нагальні питання забезпечення населення лікуванням в умовах війни, підтримку аптек і медичних працівників, а також потенційні моделі фінансування фармацевтичної послуги.
Чому прифронтові території потребують окремого підходу до організації медичної допомоги?
Війна суттєво ускладнила роботу медичної інфраструктури та забезпечення населення необхідним лікуванням. За словами Харківського міського голови Ігоря Терехова, внаслідок російської агресії пошкоджень зазнали 44 із 49 комунальних медичних підприємств Харкова. В таких умовах першочерговим завданням залишається безперебійна робота лікарень, відновлення пошкоджених об’єктів та збереження медичних кадрів.
Водночас навантаження на систему охорони здоров’я зростає через прибуття внутрішньо переміщених осіб, яких у Харкові налічується близько 226 тисяч. Окремою проблемою є фінансова доступність лікування, адже для пенсіонерів та ВПО придбання препаратів може конкурувати з іншими базовими витратами, такими як харчування.
Які заходи пропонують для підвищення доступності лікарських засобів?
Ігор Терехов представив кілька пропозицій, спрямованих на зниження фінансового навантаження на населення та підтримку фармацевтичного сектору. Зокрема, він запропонував знизити ставку податку на додану вартість (ПДВ) на лікарські засоби та медичні вироби з 7% до 5%.
Ще одним напрямком має стати розширення державних програм компенсації вартості препаратів для населення та збільшення їхнього фінансування. Важливо забезпечити не лише цінову, а й фізичну доступність ліків, адже руйнування складських приміщень та аптечних мереж може впливати на постачання.
Як пропонують змінити фінансування медичної інфраструктури та підтримку аптек?
Механізми фінансування медичних закладів мають враховувати особливі умови роботи прифронтових територій. Асоціація прифронтових міст та громад ініціює розроблення окремого напряму державного фінансування для захисту медичної інфраструктури, зокрема для забезпечення резервного електро- та теплопостачання, а також водопостачання.
Асоціація також запропонувала додатково спрямувати близько 1,6 млрд грн на реалізацію медичних проєктів у прифронтових регіонах у межах пропозицій до Державного бюджету на 2027 рік. Гострою залишається проблема функціонування аптек у таких громадах, тому учасники круглого столу наголосили на необхідності визначити дієві механізми їх підтримки.
Чому наявних заходів недостатньо для подолання кадрового дефіциту?
Членкиня Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Вікторія Вагнер зазначила, що чинна система підтримки медичних працівників залишається фрагментарною. Вона навела приклад Херсона, де щодня звільняються близько 10 медичних працівників, а щонайменше 70% сімейних лікарів у прифронтових регіонах – це особи пенсійного віку.
Низький інтерес молодих фахівців до роботи на територіях з підвищеними безпековими ризиками, попри програму матеріальної підтримки, свідчить про потребу у формуванні окремої організаційної моделі охорони здоров’я для прифронтових територій.
Які зміни в державних програмах медичного забезпечення пропонують фахівці?
Президентка Всеукраїнської асоціації інфекціоністів Ольга Голубовська звернула увагу на необхідність державної підтримки для вирішення частини проблем прифронтових громад. Серед можливих рішень вона назвала міжрегіональний перерозподіл лікарських засобів у випадках руйнування складських об’єктів.
Також запропоновано внести зміни до законодавства про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення та переглянути окремі урядові механізми, зокрема правила реімбурсації. Ефективність державних програм, наголосила вона, слід оцінювати не лише за обсягами коштів, а й за реальним результатом для пацієнта.
Якою є запропонована модель фінансування фармацевтичної послуги?
Директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України» Едем Адаманов наголосив на необхідності розроблення економічно обґрунтованої моделі фінансування фармацевтичної послуги. Вона охоплює не лише відпуск ліків, а й професійне консультування пацієнтів, надання інформації про правильне застосування препаратів та сприяння безпечному лікуванню.
Для розробки моделі потрібно визначити оплачувані дії фармацевта, необхідні ресурси та критерії оцінки якості послуг. Тариф має враховувати фактичний обсяг роботи та витрати, а не автоматично прив’язуватися до вартості ліків. Можливим способом перевірки підходу є пілотний проєкт.
Яких рішень очікують за результатами круглого столу?
Учасники дійшли висновку, що забезпечення доступу до лікування на прифронтових територіях потребує узгоджених дій усіх зацікавлених сторін. Важливо враховувати весь шлях пацієнта, від консультації лікаря до безпечного застосування препарату.
Розвиток фармацевтичної послуги має ґрунтуватися на потребах пацієнтів, сучасних професійних стандартах і прозорих механізмах фінансування. За підсумками круглого столу, Ігор Терехов запропонував резолюцію з рекомендаціями для органів влади щодо підтримки медичних працівників, захисту інфраструктури та збереження доступу населення до терапії.
Коротко: головне
- Доступність ліків: запропоновано знизити ПДВ на лікарські засоби та медичні вироби з 7% до 5%, а також розширити програми компенсації вартості препаратів.
- Підтримка прифронтових регіонів: запропоновано додатково спрямувати близько 1,6 млрд грн на медичні проєкти у 2027 році.
- Кадрова криза: наголошено на необхідності окремої моделі організації охорони здоров’я для прифронтових територій.
- Фінансування фармацевтичної послуги: запропоновано опрацювати економічно обґрунтовану модель оплати професійної роботи фармацевтів, зокрема через пілотний проєкт.
Джерело новини: www.apteka.ua