Банки підставляють плече бізнесу
Системні атаки Росії завдали болючого удару українському бізнесу. Пошкоджені виробництва, перебої з енергопостачанням та ускладнена логістика створюють додаткові труднощі в роботі підприємств.
Вересневий макроекономічний та монетарний огляд НБУ фіксує погіршення низки показників. Так, у серпні споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% у річному вимірі, а індекс очікувань ділової активності знизився до 48,3 пункту, вперше з лютого повернувшись у зону переважання негативних оцінок.
Труднощі бізнесу не лише можуть негативно позначатися на якості кредитних портфелів банків, а й становити пряму загрозу для економічної стійкості та експортного потенціалу країни. Тож банківська система має підставити плече, маючи для цього достатній операційний та фінансовий потенціал.
Банки вже підтримують економіку, поглинаючи шоки повномасштабної війни та стійкими швидкими темпами нарощуючи кредитування. Наразі триває найдовший за понад п’ятнадцять років період кредитного зростання, а кількість активних корпоративних позичальників за останнє десятиріччя зросла удвічі.
Це результат реалізації Стратегії з розвитку кредитування, згідно з якою Національний банк зважує будь-які регуляторні рішення, оцінюючи їх вплив на спроможність банків фінансувати економіку. З огляду на цей принцип упроваджено європейські вимоги до капіталу, нові підходи до оцінки інвестиційних проєктів, окремі процедури оцінки ризиків для кредитів оборонно-промислового комплексу та бізнесу на прифронтових територіях, стимули для короткострокових реструктуризацій тощо.
В умовах, коли український бізнес став безпосередньою ціллю військової машини кремля, ми маємо вчасно зреагувати. Зберегти доступ до фінансування для життєздатних підприємств та допомогти їм пройти період підвищених воєнних ризиків. Набутий під час пандемії та перших місяців повномасштабного вторгнення досвід, позитивна кредитна динаміка та впевнений стан банків дають змогу діяти на випередження. І ми вже робимо конкретні кроки.
По-перше, банкам надано детальні рекомендації щодо підтримки підприємств реального сектору, які постраждали від погіршення безпекової ситуації, передусім у критично важливих експортних галузях. У переліку – конкретні кроки з підтримки позичальників, зокрема через реструктуризацію кредитів та безперервність кредитування агропромислового комплексу для фінансування осінньої посівної кампанії і підтримки інших критично важливих виробничих процесів.
По-друге, розпочато системну адаптацію наших регуляторних вимог до поточної ситуації. Наразі представлено два пакети регуляторних коригувань, покликаних зберегти і навіть розширити доступ бізнесу до кредитів в умовах посилення безпекових ризиків та ускладненої логістики. Перший пакет запроваджує кроки з підтримки агропромислового комплексу, другий – виробників продукції та інфраструктурних проєктів місцевих громад.
Що передбачають ці зміни:
- заохочення банків до короткострокових реструктуризацій боргу життєздатних позичальників через можливість не визнавати дефолту боржника в разі здійснення такої реструктуризації;
- тимчасові особливості врахування застави аграрної продукції, зокрема збільшення коефіцієнта ліквідності такої продукції та визначення вартості відповідно до фактичних залишків продукції, а також збільшення загального строку дії кредитного договору із такою заставою до 18 місяців;
- уточнення підходу до врахування гарантій у межах програми Ukraine Facility для зниження потреби банків у капіталі та розрахунку кредитного ризику;
- включення до переліку прийнятного забезпечення за кредитами дебіторської заборгованості або майнових прав на виручку від реалізації товарів та послуг;
- підвищення коефіцієнта ліквідності забезпечення у формі безумовних та безвідкличних місцевих гарантій міських та обласних рад.
Водночас, щоб банки могли зосередитися на подоланні наслідків обстрілів, ми відклали впровадження нових вимог до розрахунку нормативу значних експозицій. Тестові розрахунки тривають.
Зазначені кроки дають банкам більше гнучкості в застосуванні інструментів підтримки позичальників, бізнесу – можливість пройти період тимчасових труднощів без втрати доступу до фінансування, а місцевим громадам – опції швидкого відновлення критичної інфраструктури та підготовки до важкої зими.
Досвід попередніх криз засвідчив, що своєчасні дії регулятора та банків дають змогу зменшити негативні наслідки для кредитного портфеля. У 2022 році, попри падіння економіки на третину, банки визнали дефолт лише 20% бізнес-клієнтів, частина з яких згодом відновила діяльність та навіть отримувала додаткове фінансування.
За поточною оцінкою, ми не очікуємо істотного негативного впливу на стан банків. Цьому сприятимуть висока адаптивність українського бізнесу та додаткова гнучкість банків у роботі з позичальниками. Крім того, запропоновані зміни мають тимчасовий характер та не скасовують обов’язку банків належно оцінювати кредитоспроможність позичальників та відображати реальний рівень кредитного ризику.
Попри посилення обстрілів, високу невизначеність та значний фінансовий і операційний тягар війни банки продовжують кредитувати бізнес. Це, зокрема, підтверджують показники фінансування аграріїв: річне зростання обсягу кредитів у цій галузі сягнуло рекордного значення за весь період спостереження, а темпи його збільшення перевищують загальні темпи приросту кредитного портфеля бізнесу.
Ми обговорили наші рішення з банківською спільнотою на традиційній щомісячній зустрічі. Тепер очікуємо від банків пропозиції щодо конкретних кредитних продуктів, які відповідатимуть потребам бізнесу і водночас матимуть прийнятний рівень ризику.
Національний банк готовий і далі спільно з банками розробляти та втілювати у життя системні та дієві рішення для підтримки економіки в умовах війни. Ми очікуємо на конкретний результат у вигляді збільшення фінансування, відновлення виробництв та відбудови інфраструктури громад.
Источник: www.ukrinform.ua