Новини економіки: Протиповітряна оборона на мільярди, тиск на гривню та вартість зернових

Мова оригіналу: Українська Економічний дайджест: ППО на мільярди, тиск на гривню та ціни на збіжжя 27.08.2026 10:01 Укрінформ

Святковий тиждень приносить новини про партнерську допомогу нашим оборонним спроможностям, але засмучує динамікою цін на валютному та зерновому ринках.

ВЕЛИКИЙ ОБОРОННИЙ ПАКЕТ ВІД ЄВРОПИ

До Дня Незалежності України у 2026 році міжнародні союзники підготували масштабні оборонні пакети, з акцентом на зміцнення протиповітряної оборони (ППО) та підготовку до зимового періоду.

Найбільший сукупний внесок надійшов від Європейського Союзу, доповнений новими двосторонніми домовленостями. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн безпосередньо у День Незалежності анонсувала затвердження вагомого пакета оборонної підтримки на суму 6,1 мільярда євро. Цей пакет включає:

• Системи ППО: Комплекси протиповітряної та протиракетної оборони для захисту міст та ключових об’єктів інфраструктури.

• Ракети та перехоплювачі: Термінові поставки ракет для систем протиповітряної оборони (зокрема, відповідь на нагальну потребу України в ракетах для систем Patriot).

• Радіолокаційні станції: Радари для виявлення та відстеження повітряних цілей.

• Боєприпаси: Артилерійські снаряди та інші життєво важливі засоби ураження.

Під час візитів іноземних лідерів до Києва 23-24 серпня було також узгоджено посилення матеріально-технічної допомоги. Основні напрямки розподілилися таким чином:

• Норвегія: Прем’єр-міністр Йонас Гар Стере під час урочистостей підтвердив стратегічний курс та оголосив про підписання довгострокової декларації про партнерство. Крім того, Норвегія підтверджує високий рівень військової та гуманітарної підтримки, загальний план на найближчий період передбачає близько 9 мільярдів доларів.

• Данія та країни Балтії: Представники Данії, Естонії, Латвії та Литви, які відвідали столицю, сфокусувалися на фінансуванні поставок дефіцитних ракет. Зокрема, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен публічно закликала європейські країни та США до негайної передачі додаткових ракет Patriot з наявних європейських арсеналів, оскільки ліцензії належать США, і заявила, що Норвегія у 2027 році продовжить надавати Україні допомогу на рівні близько 9 мільярдів доларів.

• Велика Британія, Франція та Німеччина: Представники цих держав провели у Києві зустріч «коаліції охочих», де деталізували координацію постачання засобів ППО для забезпечення ефективності в зимовий період.

ЗНАЧНІ ВАЛЮТНІ ІНТЕРВЕНЦІЇ НБУ: ЩО ВОНИ ОЗНАЧАЮТЬ

Водночас, у святковий понеділок 24 серпня курс гривні продовжував знижуватися. Вартість ключових іноземних валют відносно гривні після вихідних дещо зросла – долар офіційно подорожчав на 4 копійки, євро – на 11 копійок порівняно з п’ятничним рівнем.

Офіційний курс 24 серпня становив:

– 1 долар США – 44,65 грн;

– 1 євро – 52,24 грн.

Варто зазначити, що Національний банк України (НБУ) напередодні збільшив обсяг інтервенцій на міжбанківському ринку на 93,4 мільйона доларів, або на 8,5%, – до 1 мільярда 194 мільйонів доларів.

Це сприяло певному зміцненню офіційного курсу гривні до долара. І ближче до кінця тижня долар офіційно подешевшав, “відкотившись” до 44,57 грн та 52,00 грн відповідно.

Загалом, як бачимо, регулятор вже шостий тиждень поспіль вимушений продавати значні обсяги валюти – понад один мільярд умовних грошових одиниць, аби задовольнити активний попит на міжбанківському ринку з боку юридичних осіб.

Ключовий фактор попиту – високий діловий сезон: збір врожаю, активізація імпорту-експорту, підготовка до навчального року та осінньо-зимового періоду. На тлі проблем, які ворог своїми атаками намагається створити для вітчизняної інфраструктури та логістики, наявний попит продовжить, як зазначають валютні експерти, чинити тиск на позиції гривні.

Отже, долар та євро найближчими тижнями плавно, з певними коливаннями, “здобуватимуть” вагу. Нагадаємо, що у державному бюджеті на 2026 рік уряд заклав розрахунковий середньорічний курс гривні до долара на рівні 45,6 грн/$.

ЦІНОВЕ ПІКОВАНИЕ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА

А тим часом вітчизняні аграрії зазнають втрат доходів. Через російські атаки та ускладнену логістику, за даними Мінагрополітики, Україна експортує зерно лише на 30% своїх виробничих можливостей. Зерна всередині країни накопичується все більше, а місць у сховищах – все менше.

«Якщо криза з логістикою триватиме, то вже в листопаді місця для зберігання зерна будуть повністю заповнені», – повідомив в інтерв’ю hromadske міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Тарас Висоцький

Закупівельні ціни на внутрішньому зерновому ринку зменшуються майже щодня. Якщо на початку серпня ціни ще трималися на відносно високому рівні завдяки очікуванням експорту, то ближче до кінця місяця вони знизилися на 11–15% залежно від культури.

За даними Spike Brokers, АПК-Інформ, GrainTrade та AgroPortal

Зрозуміло, таблиця відображає середньостатистичний зріз ринку по Україні. Фактична вартість у конкретному регіоні може відрізнятися (наприклад, у прифронтових областях ціни завжди суттєво нижчі через високу вартість та ризики логістики, а ближче до портів Одеси чи Дунаю – вищі).

У прифронтових регіонах (наприклад, на Дніпропетровщині) фуражну пшеницю скуповують по 4–5 тис. грн/т ($100), тоді як у європейських портах її вартість тримається на рівні $220–260/т. 

При цьому вітчизняне зерно суттєво втрачає конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Експерти Українського клубу аграрного бізнесу наголошують, що навіть за умови максимального використання автомобільних, залізничних та дунайських маршрутів через Польщу, Румунію, Молдову, Словаччину та Угорщину, пропускна здатність яких становить близько 27 мільйонів тонн агропродовольчої продукції, переорієнтація логістики додасть українським виробникам понад €1,1 мільярда витрат. Це дорівнює середньому подорожчанню транспортування приблизно на €41 за тонну.

Для зернових та олійних культур додаткові витрати €40/т означають, по суті, економічну недоцільність їх експорту. Адже українська продукція в такому разі не може конкурувати на традиційних ринках третіх країн порівняно з продукцією інших експортерів, зокрема й країни-агресора.

Аналітики підрахували, що під загрозою опиняється експортна виручка в обсязі близько €7 мільярдів у 2026/27 маркетинговому році.

На думку експертів УКАБ, одним із варіантів виходу з кризи є механізм flanking measures – підтримка транзиту української аграрної продукції територією держав-членів ЄС шляхом фінансування транспортних послуг від українського кордону до європейських морських портів та інших експортних хабів, через які продукція постачається на традиційні ринки третіх країн. По суті, цей механізм є не стільки програмою фінансової допомоги Україні, скільки інвестицією в транспортно-логістичну систему самого ЄС, адже компенсація понад €1,1 мільярда додаткових логістичних витрат фактично означатиме створення такого ж обсягу замовлень для європейського транспортно-логістичного сектору (залізничних перевізників, портових операторів, перевантажувальних терміналів, експедиторів, тощо).

*
• *

Фото: Укрінформ, ЗСУ, Кирило Чуботін, Мар’янна Котик

Економіка Нацбанк Оборона Валюта Зброя Зерно Кукурудза Гривня Долар Війна з Росією ППО Соняшник Соя ячмінь

Источник: www.ukrinform.ua