Україна звертається до партнерів із закликом запровадити обмежувальні заходи стосовно понад 100 російських виробників балістичної зброї – Власюк 26.08.2026 14:50 Укрінформ
Україна очікує від своїх міжнародних союзників узгодження санкційних обмежень проти визначених російських підприємств, які займаються виробництвом балістичної зброї, а також посилення контролю за експортом іноземних комплектуючих.
Про це під час пресконференції в Києві повідомив уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, надавши деякі деталі спеціального санкційного плану, спрямованого на протидію російському виробництву балістичних ракет, передає Укрінформ.
«Один із першочергових кроків нашого плану – це максимальна координація. Це означає, що в усіх юрисдикціях країн, які застосовують санкції проти Росії, усі російські виробники засобів балістичного ураження, яких ми ідентифікували, мають бути під санкціями. Матеріали були остаточно передані партнерам кілька тижнів тому. Йдеться про понад 100 підприємств», – заявив Власюк.
За його словами, українські експерти сподіваються, що у вересні-жовтні цього року всі визначені виробники балістичної зброї з Росії будуть включені до санкційних списків союзників.
Власюк зазначив, що план протидії балістичним засобам ураження, що використовуються ворогом, також передбачає «кінетичні санкції», тобто вогневе ураження об’єктів військово-промислового комплексу Російської Федерації, зокрема таких, як «Комбінат Каменський», що виробляє складові для ракетного палива, а також припинення ланцюгів постачання іноземних компонентів.
Уповноважений Президента підкреслив, що в ідентифікованих зразках російської балістичної зброї (зокрема, ракетах «Іскандер-М» та ракетах, що використовуються комплексом С-400) продовжують виявляти електронні компоненти, вироблені у США, Японії, Німеччині, Тайвані, Франції, Великій Британії та Швейцарії.
«Балістичні системи є найвимогливішими з точки зору якості та характеристик продукції. Основними критичними елементами є супутникова навігаційна система “Комета” та автономні інерціальні системи наведення, де використовуються іноземні мікроелектронні компоненти – американські, швейцарські, французькі. Застосування жорстких заходів експортного контролю та узгодження обмежень суттєво вплинуть на здатність Російської Федерації продовжувати виробництво ракет», – наголосив Власюк.
Він додав, що Україна пропонує партнерам використовувати більш рішучі інструменти експортного контролю – аж до ліцензування або повну заборону експорту відповідних чутливих компонентів до третіх країн, які допомагають Росії в обході санкцій.
Крім того, за словами радника Президента, сформовано перелік з понад 10 основних критичних матеріалів та речовин (зокрема, перхлорат амонію, алюмінієвий порошок, вольфрам тощо), а також зібрано інформацію щодо верстатів для обробки металу з числовим програмним управлінням, імпорт яких є необхідним для агресора для виробництва балістичних ракет.
Розповідаючи про взаємодію з Брюсселем, Власюк повідомив, що Європейський Союз вже розпочав розробку 22-го санкційного пакету, значна частина якого буде присвячена протидії російському військово-промисловому комплексу та балістичним програмам. Водночас українська сторона закликає ЄС не зволікати з фіналізацією цього пакету, а ухвалювати точкові рішення раніше.
«Великий 22-й пакет – це не раніше кінця жовтня. Ми б хотіли, щоб вже у вересні вони ухвалили найближчий проміжний пакет саме для протидії балістиці, а потім ще один, наприклад, у жовтні. Ми б хотіли, щоб вони рухалися поетапно, невеликими санкційними пакетами – так, як це роблять Україна, Велика Британія та Канада», – підкреслив уповноважений Президента.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів посилити санкційний тиск на російські підприємства, що виробляють балістичні ракети.
Антиросійські санкції Санкції Україна Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua