«Повернення викрадених коштів не повинно бути способом отримати назад вкрадене»: НАБУ закликає до зміни процедури

«Застава не повинна бути кешбеком з краденого»: у НАБУ закликають до зміни процедури 21.08.2026 14:10 Укрінформ

«Повернення викрадених коштів не повинно бути способом отримати назад вкрадене»: НАБУ закликає до зміни процедури 2

Національне антикорупційне бюро вважає доцільним переглянути порядок внесення застав за підозрюваних у кримінальних справах. Про це написав у Facebook керівник відділу детективів НАБУ Олександр Абакумов, повідомляє Укрінформ. «Держава мусить перевіряти компанію, яка раптово вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень. Хто її справжній власник? Звідки в неї ці кошти? Які стосунки пов’язують заставодавця з підозрюваним? І найважливіше – чи мають ці гроші законне походження?.. Застава має залишатися дієвим заходом, а не відшкодуванням з вкрадених активів», – зазначив він. На його думку, правила визначення застави та процес її внесення потребують нагальних законодавчих змін. Абакумов вважає, що законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року може стати слушною основою для таких змін. Керівник відділу детективів наголосив, що мета застави у кримінальному провадженні – забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних зобов’язань, покладених судом. Однак, як свідчить практика, у певних випадках застава перестала бути гарантом і сама стала складовою кримінальної економіки. У цьому контексті Абакумов згадав справу «Мідас». За його словами, мільйони гривень вносяться як застави за топпосадовців з рахунків компаній із сумнівною господарською діяльністю, які формально не мають жодного зв’язку з цими особами. Правоохоронець описав механізм цих схем. Зокрема, джерелом коштів є готівка, накопичена внаслідок протиправної діяльності. Для потреб підозрюваного її фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже є на рахунках компаній. Після цього саме компанія формально виступає заставодавцем і переказує гроші на відповідний рахунок. За даними бюро, вартість такої послуги варіювалася від 10% до 30% від суми застави, що свідчить про створення прибуткової справи. При цьому керівник відділу детективів підкреслив, що у таких випадках фінансовий моніторинг не спрацьовує, оскільки гроші переказуються, застави вносяться, а підозрювані виходять на свободу без належної перевірки законності внесених коштів. Як повідомлялося, 19 серпня НАБУ та САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, отриманих злочинним шляхом, низці посадовців, які 29 червня забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас». За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи. Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої. 19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади заступника керівника ОП. Згодом Мудра заявила, що сама подала заяву про звільнення. Фото: НАБУ НАБУ Боротьба з корупцією Застава Операція «Форест Гамп»

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *