«Застава не повинна бути кешбеком від вкраденого»: НАБУ пропонує змінити процедуру 21.08.2026 14:10 Укрінформ
Національне антикорупційне бюро вважає доцільним перегляд механізму внесення застави за осіб, причетних до кримінальних справ. Про це написав у Facebook керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов, повідомляє Укрінформ. “Держава зобов’язана проводити перевірку компаній, які раптово вирішують внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень. Хто є їхнім справжнім власником? Звідки надходять ці кошти? Які стосунки пов’язують того, хто вніс заставу, з підозрюваним? І найголовніше – чи мають ці гроші законне походження?.. Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не способом легалізації викрадених активів”, – зазначив він. На його думку, правила визначення розміру застави та порядок її внесення потребують термінових законодавчих змін. Абакумов вважає, що законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року може слугувати доброю основою для таких змін. Керівник слідчого підрозділу наголосив, що мета застави у кримінальному провадженні полягає в забезпеченні належної поведінки підозрюваного та виконання ним процесуальних зобов’язань, покладених судом. Однак практика показує, що в окремих випадках застава перестала виконувати функцію запобіжника і сама стала елементом злочинної економіки. У цьому контексті Абакумов навів приклад справи “Мідас”. За його словами, мільйони гривень вносяться як застави за високопосадовців з рахунків компаній, що мають сумнівну господарську діяльність і формально не пов’язані з цими особами. Правоохоронець пояснив механізм таких схем. Зокрема, джерелом коштів є готівка, накопичена внаслідок протиправної діяльності. Для потреб підозрюваного її фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже перебувають на рахунках компаній. Після цього саме компанія формально виступає заставодавцем і переказує гроші на відповідний рахунок. За даними бюро, вартість такої послуги коливалася від 10% до 30% від суми застави, що свідчить про формування прибуткового бізнесу. При цьому керівник слідчого підрозділу підкреслив, що в таких випадках фінансовий моніторинг не спрацьовує, оскільки кошти переказуються, застави вносяться, а підозрювані звільняються без належної перевірки законності внесених коштів. Як повідомлялося, 19 серпня НАБУ і САП заявили про підозру у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, низці посадовців, які 29 червня забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи “Мідас”. За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи. Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої. 19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади заступниці керівника ОП. Згодом Мудра заявила, що сама подала заяву про звільнення. Фото: НАБУ НАБУ Корупція Застава Операція “Форест Гамп”
Источник: www.ukrinform.ua