Пам’яті солдата-гранатометника Костянтина Самойлова Хвилина мовчання 20.08.2026 09:00 Укрінформ
Костянтин Самойлов опанував будівельну спеціальність, створив сім’ю та трудився в селищі Руська Лозова Дергачівської громади Харківської області.
З мирного життя його вирвала повномасштабна агресія Російської Федерації проти України — спочатку його рідне селище опинилося під тимчасовою окупацією, а згодом чоловік долучився до Сил оборони України.
Костянтин Самойлов народився 3 липня 1980 року в селі Стрілеча, яке нині належить до території Липецької громади Харківщини. У цьому розташованому на самому кордоні з Росією селі минуло його дитинство, там він завершив навчання у місцевій школі.
Згодом Костянтин здобув фах будівельника в одному з технікумів Харкова й у 2000 році переїхав до великого приміського села Руська Лозова, яке зараз входить до складу Дергачівської міської громади.
Там він прожив наступну чверть століття, створивши сім’ю та працюючи на місцевому підприємстві. Обіймаючи посаду оператора установки обробки відходів на текстильному підприємстві ТОВ «ДІНГО ІНВЕСТ» у Руській Лозовій, він керував обладнанням, що очищує, змішує та пресує виробничі залишки волокна й іншої текстильної сировини.
Навесні 2022 року це Руська Лозова пережила російську окупацію і слугувала росіянам плацдармом для обстрілів Харкова. Селище було визволене наприкінці квітня 2022 року під час контрнаступальних дій у рамках Харківської оборонної операції.
У липні 2025 року Костянтин Самойлов приєднався до Збройних Сил України. Залишивши позаду понад чотири десятиліття мирного життя на Харківщині, де народився і виріс, чоловік став солдатом.
Опанувавши спеціальність гранатометника, Костянтин Самойлов обійняв посаду гранатометника механізованого відділення 125-ї окремої важкої механізованої бригади 3-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.
У складі підрозділу Костянтин Самойлов виконував бойові завдання під час оборони Куп’янська. Восени та взимку 2025 року Куп’янськ залишався одним із найскладніших напрямків фронту на Харківщині. Тоді за утримання міста точилися вуличні бої, а частини 125-ї бригади посилювали оборону саме в цьому районі.
Саме в Куп’янську 18 грудня 2025 року Костянтин Самойлов потрапив під час виконання бойового завдання під російський обстріл. Отримані поранення виявилися фатальними.
27 грудня 2025 року із Захисником попрощалися на Дергачівщині. Костянтина Самойлова поховали на цвинтарі в Руській Лозовій — селищі, яке він обрав домівкою чверть століття тому.
«Костянтин Самойлов був вольовою особистістю, відкритою, доброю та щирою людиною», — написали про Воїна на офіційному сайті Дергачівської міської територіальної громади.
У полеглого за Україну Костянтина Самойленка лишилися в жалобі мати Тетяна, дружина Олена та син Владислав.
Антон Печерський
Фото для колажу: Дергачівська міська територіальна громада, офіційний сайт
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Пам’ять Харківщина Хвилина мовчання
Источник: www.ukrinform.ua