(Не) втрачені роки: як довести набутий у 1980-1990-ті трудовий стаж 17.08.2026 10:57 Укрінформ
Продовжуємо роз’яснювати, як підтвердити стаж для нарахування пенсії: нюанси, пов’язані з роботою до появи цифрового Реєстру застрахованих осіб
Укрінформ уже розповідав, навіщо потрібен перехід на електронні трудові книжки. Також ми аналізували новації, запропоновані Законом «Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо підтвердження страхового стажу» , який набрав чинності 2 серпня. Тобто процес, покликаний спростити життя людям, які готуються іти на заслужений відпочинок, набирає обертів. Утім все ще залишаються випадки, коли сумлінно відпрацьовані роки доводиться буквально «вигризати» в судах, шукати архівні довідки чи покладатися на свідків. Для повноцінної роботи того ж закону №4851-IX уряд ще має внести зміни до Порядку підтвердження наявного стажу роботи – саме цей документ визначить, як конкретно ПФУ використовуватиме дані реєстрів. Наразі є лише проєкт постанови Мінсоцполітики. Тобто механізм заявлено, але технічно у повному обсязі він не запрацював.
Саме тому питання, що робити тепер, доки підзаконні акти не ухвалені, лишається актуальним для десятків тисяч людей, насамперед тих, хто працював до 2004 року, втратив документи через окупацію, бойові дії чи ліквідацію підприємства. Ми звернулися з конкретними запитаннями до Пенсійного фонду України й отримали розгорнуту відповідь.
РОБОТА В РОСІЇ ТА БІЛОРУСІ ПІСЛЯ 1991 РОКУ: КОЛИ ЗАРАХОВУЮТЬ, А КОЛИ – НІ
►
Тут відповідь ПФУ доволі однозначна.
За словами заступниці голови правління Світлани Довгаль, до 31 грудня 1991 року періоди роботи в колишньому СРСР зараховуються до стажу за загальними правилами. А от після цієї дати діяли міжнародні угоди – зокрема Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД від 13 березня 1992 року та Угода з Білоруссю від 14 грудня 1995 року. Обидві угоди вже не діють: перша – з 19 червня 2023 року, друга – із 23 грудня 2023-го.
«З урахуванням цих положень, немає підстав для врахування до страхового стажу періодів роботи в Російській Федерації та Республіці Білорусь з 01.01.1992 по 31.12.2003», – констатують у Пенсійному фонді.
Водночас є важливий виняток. Стаття 24-1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'» дозволяє зарахувати періоди роботи до 1992 року людям, які живуть в Україні, – але тільки за умови, що інша держава не здійснює їм пенсійних виплат за ці роки. Раніше це підтверджувалося довідкою з пенсійних органів РФ чи Білорусі, але після повномасштабного вторгнення будь-яка взаємодія з ними припинилася, і люди фактично втратили можливість це підтвердити. Проблему розв'язала постанова Кабміну №3674 від 16 травня 2025 року: тепер достатньо декларативного підтвердження самою особою – офіційної заяви, що вона не отримує пенсію з РФ чи Білорусі, під власну юридичну відповідальність за достовірність таких відомостей.
Окремо варто згадати ще одну зміну того ж періоду – закон №3674, яким запровадили пропорційну систему обрахування стажу: тепер стаж, набутий в будь-якій країні світу (а не лише в тих, з якими Україна має угоди), враховується для визначення права на пенсію за віком, хоча її розмір і далі формується тільки зі страхових внесків, сплачених в Україні.
Показовий кейс, що ілюструє цю колізію на практиці, наводить черкаська адвокатка Ольга Семенюк. До неї звернулася жінка, яка досягла пенсійного віку, але отримала відмову в призначенні пенсії – Пенсійний фонд не зарахував їй майже 15 років страхового стажу, набутого в Росії у 1990-ті роки. Фонд аргументував відмову тим же доводом, що фігурує й у відповіді ПФУ Укрінформу: з 1 січня 2023 року РФ припинила участь в Угоді СНД від 13 березня 1992 року, тож підтвердити стаж офіційним способом неможливо.
Адвокатка подала адміністративний позов, і суд став на бік позивачки: оскільки на момент фактичної роботи жінки в 1990-ті Угода ще діяла, її подальше припинення не може поширюватися на періоди, що виникли раніше: «Ці обставини не стосуються періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в період дії вказаної Угоди». Отже, суд зобов'язав Пенсійний фонд зарахувати увесь спірний стаж.
Простими словами: якщо ви працювали в РФ чи Білорусі до 1992 року, цей період, найімовірніше, зарахують, а факт неотримання пенсії від іншої держави можна підтвердити власною заявою, без надання довідки від країн-агресорок. Якщо ж мова про 1992–2003 роки, Пенсійний фонд, найімовірніше, відмовить, посилаючись на припинення дії угод. Але, як свідчить наведений приклад, таку відмову можна цілком успішно оскаржити в суді – головне мати документи, що підтверджують факт роботи саме в період, коли відповідна міждержавна угода була чинною.
Показово, що подібні спори не припиняються й досі, стосуючись уже й пізніших періодів. Цього літа схожу справу – тільки про стаж в Росії, здобутий у 2004–2007 роки, тобто вже після впровадження персоніфікованого обліку, – розглянув Запорізький окружний адміністративний суд і так само визнав відмову ПФУ протиправною, застосувавши той самий принцип ненаявності зворотної дії нормативних актів у часі. Це свідчить, що позиція судів на користь заявників у таких справах є усталеною й системною, а не поодинокою.
ВТРАЧЕНА ТРУДОВА КНИЖКА Й ОКУПАЦІЯ: КОЛИ РЯТУЮТЬ СВІДКИ
►
Базовий принцип не змінився: для періодів до 1 січня 2004 року головним документом лишається трудова книжка. Якщо її немає або записи там не точні, приймаються виписки, довідки, накази, особові рахунки, відомості про зарплату, посвідчення, трудові договори – будь-які документи, що підтверджують факт роботи.
Окремо прописана процедура для підприємств на окупованих територіях Донеччини, Луганщини, Криму та Севастополя: якщо в трудовій книжці є виправлення або неточні записи, стаж підтверджують спеціальні комісії при Пенсійному фонді – відповідно до Порядку №18-1, затвердженого ще 2006 року.
А якщо документів немає взагалі – підприємство знищене, архіви втрачені внаслідок бойових дій, диверсій чи окупації, – законодавство передбачає крайній варіант: підтвердження стажу через показання не менше ніж двох свідків, які працювали разом із заявником на тому ж підприємстві й самі мають документи про роботу за відповідний період.
Про це каже і перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк, коментуючи новий закон. Укрінформу він пояснював, що трудовий стаж можна підтвердити «у два способи»: показаннями колишніх співробітників (потрібні заяви від трьох людей) або через суд.
Окремо Пенсійний фонд наголошує на важливому нюансі: фонд не наділений повноваженнями визначати перелік архівних установ, куди варто звертатися в разі ліквідації підприємства. Тобто людині доведеться самостійно з'ясовувати, який саме архів (державний, галузевий, місцевий) може мати потрібні документи – чіткого алгоритму «крок за кроком» від держави немає.
Показовий із цього приводу практичний кейс, який наводить адвокатеса Ірина Подкопаєва, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення Вищої школи адвокатури НААУ. Вона розповідає про справу, у якій Пенсійний фонд відмовив чоловікові в пільговій пенсії шахтаря через розбіжності в трудовій книжці та з огляду на те, що уточнювальні довідки видало підприємство з тимчасово окупованої території. Верховний Суд у постанові від 4 липня 2023 року став на бік позивача, сформулювавши принципову позицію: «На особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці», а неналежне ведення документації з вини підприємства «не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист».
Тобто на практиці, коли Пенсійний фонд відмовляє в зарахуванні стажу через не наявність довідок з окупованої території, у людини є цілком реальний шлях оскарження – і напрацьована судова практика знову-таки на її боці.
ПІДПРИЄМЦІ 1990-Х БЕЗ СТАТУСУ ФОП: ЧИМ ПІДТВЕРДИТИ РОБОТУ «НА СЕБЕ»
►
Сьогодні вже мало хто згадає так званих човників, які у картатих торбах привозили дефіцитні на той час дрібниці та піднімали економіку країни, продаючи на ятках цей крам. Свого часу такою підприємницькою діяльністю займалися сотні тисяч людей – учорашніх вчителів, лікарів, інженерів.
Законодавча позиція щодо такої професійної діяльності одностайна: ці періоди зараховуються до страхового стажу на підставі документів про сплату страхових внесків, а також – для тих, хто працював за спрощеною системою оподаткування чи за фіксованим податком, – свідоцтва про сплату Єдиного податку, спеціального торгового патенту, патенту про сплату фіксованого прибуткового податку з громадян або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою.
Простими словами: якщо у вас збереглося хоч щось із цього переліку паперів 1990-х – патент, свідоцтво, квитанція про сплату податку, – стаж підприємницької діяльності можна підтвердити.
А якщо жодного документа не лишилося? Тут є варіанти кількох практичних кроків перш ніж опускати руки.
По-перше, варто перевірити реєстр застрахованих осіб – навіть за старі періоди там іноді залишаються дані про сплату внесків, і Пенсійний фонд може видати довідку за формою ОК-5 на підставі цих відомостей, без потреби у паперовому свідоцтві.
По-друге, можна зробити офіційний запит до Податкової служби щодо сплати соціальних внесків чи реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності за відповідний період – податкові органи іноді мають архівні дані, яких вже немає в самої людини.
По-третє, звернутися до органів місцевого самоврядування – райадміністрації, виконкому, де здійснювалася реєстрація суб'єктів підприємництва в 1990-ті – за довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, без окремого підтвердження фактичної сплати податків за ці роки.
Якщо ж і цих даних немає – залишається судовий шлях. Судова практика у таких спорах стабільно підтримує принцип: не наявність архівних документів чи запису в реєстрі з незалежних від людини причин не має позбавляти її права на пенсійне забезпечення.
ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА ДО 2004 РОКУ: БЕЗ ЗАПИСУ В ТРУДОВІЙ – НЕ «ВИРОК»
►
Згідно з відповіддю ПФУ, для підтвердження військової служби приймають військові квитки, довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати), військових частин, установ Міноборони, а також архівних та військово-лікувальних установ. Окремо обумовлено: служба в чинній армії в період бойових дій, разом з виконанням «інтернаціонального обов'язку'» (тобто участю в бойових діях за межами України за радянських часів), зараховується на підставі довідок ТЦК СП за порядком, який визначає Міністерство оборони.
Якщо в ТЦК немає даних – документи втрачено або передано в архів, – можна подати запит до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України або відповідного архіву МВС/СБУ, якщо служба проходила в цих структурах. Там мають видати офіційну архівну довідку з витягом із наказів про зарахування до списків частини та виключення із них.
Тобто відсутність запису в трудовій книжці не позбавляє права на зарахування служби – достатньо військового квитка або відповідної довідки.
Окремо потрібно додати, що період строкової військової служби у 1990-ті роки зараховується до стажу за пільговою або стандартною нормою і не потребує додаткового підтвердження сплати страхових внесків, оскільки на той час облік здійснювано за фактом проходження служби.
Отже, підсумовуючи: закон №4851-IX декларує перехід до «цифрової презумпції стажу» – коли дані державних реєстрів вважають достовірними без додаткового паперового підтвердження з боку громадянина. Це справді може суттєво спростити життя тим, чий стаж припадає на період після 2004 року, коли запрацював персоніфікований облік.
Але для стажу, набутого раніше, особливо для людей, чиї підприємства опинилися на окупованих територіях або чиї архіви знищені війною, принципової революції поки що не сталося. Базові механізми лишаються ті самі, що діяли роками: трудова книжка – як головний доказ, довідки та виписки – як альтернатива, комісії ПФУ – для складних випадків з окупованих територій і показання свідків – як крайній засіб.
І варто пам'ятати: судова практика останніх років послідовно стає на бік заявників у спорах про неповні чи неточні записи у трудовій книжці, особливо коли причина неточностей – не провина працівників, а обставини, спричинені окупацією чи війною.
Мінсоцполітики Пенсія Пенсійний фонд Пенсійний вік Закон Трудовий кодекс Соцзахист Цифровізація
Источник: www.ukrinform.ua