№ 32/33 (1553/1554) 17 Серпня 2026 р. RSS Стрічка, Новини фармацевтики та фармації, Фармацевтика та фармація Поділитися У спекотну пору року підтримання належного водного балансу є одним із головних аспектів запобігання тепловим ударам та виснаженню. Однак під час активного потовиділення тіло не лише втрачає рідину, а й важливі мінеральні солі, котрі необхідні для правильного функціонування нервової, серцево-судинної та м’язової систем. Тому в певних обставинах простої води може бути недостатньо для збереження водного та електролітного балансу. Це питання є особливо актуальним для людей, які працюють просто неба, активно займаються спортом, мають хронічні захворювання або приймають ліки, що впливають на водно-сольовий обмін.Еволюція поглядів на гідратацію: чи достатньо «просто води»?
Близько 60% маси людського тіла становить вода, яка є життєво необхідною для метаболічних процесів, терморегуляції та функціонування внутрішніх органів. В організмі вона розподіляється між внутрішньоклітинним та позаклітинним простором, а її рівновага регулюється осмотичними градієнтами, де вирішальну роль відіграють іони натрію (Millard-Stafford M.L. et al., 2024).
Випаровування поту є основним механізмом збереження нормальної температури тіла, проте значна втрата рідини під час фізичних зусиль призводить до гіпогідратації — стану, коли вміст води в організмі знижується нижче норми. Дефіцит води, що перевищує 2% маси тіла, негативно впливає на здатність виконувати фізичну та розумову роботу, причому ступінь цього впливу залежить від умов середовища та характеру втрат. Хоча в холодних умовах гіпогідратація зазвичай не знижує аеробну продуктивність, в умовах помірної температури цей ефект стає більш вираженим, а в спеку — критичним. При температурі шкіри вище 27 °C кожне наступне підвищення на 1 °C зменшує аеробну потужність на 1,5%, а при поєднанні спеки з високогір’ям цей негативний вплив наростає. Фізіологічно гіпогідратація супроводжується зменшенням об’єму позаклітинної та внутрішньоклітинної рідин, причому ізоосмотична гіповолемія (характерна для холоду та висоти) спричиняє більші втрати плазми крові, ніж гіпертонічна дегідратація через піт. Зниження працездатності є наслідком комплексу чинників: навантаження на серцево-судинну систему через зменшення об’єму плазми крові, підвищення температури тканин та метаболічні зміни. Ці сигнали обробляються центральною нервовою системою, яка у відповідь обмежує активність скелетних м’язів, що призводить до зниження аеробної продуктивності (Sawka M.N. et al., 2015).
Водночас поширене переконання, що в спеку достатньо пити якнайбільше води, не є цілком обґрунтованим. Дійсно, для багатьох здорових людей за умов помірної активності та короткочасного перебування на спеці вживання звичайної води є цілком достатнім для підтримки належного рівня гідратації. Проте коли йдеться про тривале перебування в умовах високих температур (наприклад, спекотний літній день), потреби організму змінюються. Зокрема, встановлено, що під час тривалої роботи впродовж 8–12 год інтенсивне потовиділення призводить до поступової дегідратації, яка не лише знижує фізичну та розумову працездатність, а й порушує механізми тепловіддачі, створюючи серйозну небезпеку для здоров’я. У таких ситуаціях простого вживання води стає недостатньо, оскільки організм втрачає не лише рідину, а й значний обсяг мінеральних солей, що потребує їх цілеспрямованого поповнення для підтримання водного та електролітного балансу, терморегуляції та стабільної фізичної й розумової працездатності. Зокрема, встановлено, що надмірне споживання чистої води без відновлення солей створює ризик розвитку гіпонатріємії — патологічного стану, при якому рівень натрію в сироватці крові опускається нижче 135 ммоль/л. Клінічна картина включає головний біль, нудоту, запаморочення, слабкість м’язів, сонливість, сплутаність свідомості та судоми, які в тяжких випадках загрожують життю. Оскільки пацієнти часто не ідентифікують ці ознаки як порушення електролітного балансу, важливо звертати увагу на специфічні маркери. На дефіцит електролітів, окрім зазначених вище симптомів, вказують невгамовна спрага навіть після вживання води, сухість слизових оболонок, м’язові спазми (зокрема литкових м’язів), відчуття перебоїв у роботі серця, зниження концентрації уваги та аномально швидка втома.
«Важливо: поєднання інтенсивного потовиділення зі споживанням великої кількості гіпотонічних рідин може призводити до критичної втрати електролітів і потребує корекції питного режиму з урахуванням їх відновлення.
Для фахівців, таких як фармацевти, важливо вміти розрізняти ці сигнали від звичайної втоми, адже своєчасне розпізнавання дисбалансу та корекція режиму гідратації є критичними для здоров’я людей, які працюють у складних кліматичних чи фізичних умовах (http://www.mayoclinic.org; Biswas M. et al., 2007; Bates G.P. et al., 2008; Oliveira R.A. et al., 2017; Millard-Stafford M.L. et al., 2024).
Електроліти — це мінеральні речовини, які в розчиненому стані розпадаються на іони, що несуть електричний заряд, і відіграють ключову роль у підтриманні гомеостазу організму. До основних електролітів належать натрій, калій, хлорид, магній, кальцій, фосфати та бікарбонати, які в організмі відповідають за регуляцію об’єму позаклітинної рідини, артеріального тиску, передачу нервових імпульсів, скорочення скелетних і серцевого м’язів, підтримання кислотно-лужної рівноваги, терморегуляцію тощо. За нормальних умов людський організм здатен контролювати концентрацію електролітів (Baker L.B. et al., 2019; Shrimanker I. et al., 2026), а швидкість їх втрати є суто індивідуальною та залежить від комплексу чинників, серед яких найважливішими є інтенсивність фізичного навантаження, температура та вологість навколишнього середовища, а також вік та стан здоров’я людини (Cramer M.N. et al., 2022).
Кому варто звернути увагу на свій питний режим?
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, найбільш вразливими до наслідків теплового стресу є літні люди, маленькі діти, вагітні жінки, пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом та хронічною патологією нирок (http://www.who.int). Окрім того, ризик критичних електролітних втрат значно зростає серед представників професій, що передбачають тривалу роботу на відкритому повітрі — зокрема у будівельників, аграріїв, працівників комунальних служб та військовослужбовців. Постійний вплив сонячного випромінювання та фізична активність у таких умовах призводять до виснажливого потовиділення, за якого організм потребує комплексного відновлення електролітного балансу (Orysiak J. et al., 2026). Не варто забувати, що влітку ризик дегідратації та електролітних порушень може суттєво зростати через дію додаткових негативних факторів, які потребують особливої уваги. Зокрема, гострі кишкові інфекції, що є поширеними у теплий сезон, провокують масивні втрати рідини та мінералів через діарею та блювання (Tello L. et al., 2017). У лі людей ситуація ускладнюється віковими змінами фізіологічних механізмів спраги та здатності нирок до концентрування сечі, що робить їх надзвичайно вразливими до зневоднення (Schlanger L.E. et al., 2010). Крім того, небезпеку можуть становити певні лікарські засоби: наприклад, діуретики або окремі антигіпертензивні препарати можуть посилювати виведення води та електролітів, що при поєднанні зі спекотними умовами створює високий ризик виникнення небезпечних для здоров’я станів (Kolber M.R. et al., 2016).
Що можна пити в спеку, окрім води?
Одним із найбільш фізіологічних способів корекції дегідратації та електролітних втрат є вживання пероральних регідратаційних розчинів, які містять оптимальне співвідношення натрію, калію, хлоридів та глюкози, що сприяє ефективному всмоктуванню води в кишечнику (Buccigrossi V. et al., 2020). Зокрема, для ефективного відновлення під час інтенсивних або тривалих навантажень доцільніше використовувати ізотонічні вуглеводно-електролітні напої, які можуть допомогти компенсувати втрати солей, підтримувати осмотичний градієнт для кращого утримання рідини та забезпечувати енергію завдяки вуглеводам (оптимально 4–8%) (Millard-Stafford M.L. et al., 2024). Такі електролітні розчини допомагають ефективно підтримувати водний та сольовий баланс, компенсуючи втрати мікроелементів із потом, що не здатна забезпечити звичайна вода при тривалій та інтенсивній фізичній активності (Latzka W.A. et al., 2022).
Поряд із застосуванням спеціалізованих напоїв, вагому роль у підтримці електролітного балансу відіграє збалансоване харчування. Включення до раціону овочів, фруктів, бобових, риби та молочних продуктів забезпечує організм необхідними запасами калію, магнію та інших мінералів, що допомагає стабілізувати роботу систем організму та сприяє швидшому відновленню після фізичних навантажень (Schiefermeier-Mach N. et al., 2020).
Однак важливо пам’ятати, що безконтрольне вживання електролітних добавок може бути небезпечним. Надмірне надходження натрію або калію здатне призводити до порушень серцевого ритму, коливань артеріального тиску та інших небажаних наслідків (Grillo A. et al., 2019).
Отже, пам’ятаючи про важливість поміркованості та індивідуального підходу, можливо перетворити просту турботу про споживання води на інструмент превентивної медицини, що може допомогти зберегти здоров’я, працездатність та життєву енергію навіть у найскладніших кліматичних умовах.
Поширені запитання
Чи достатньо пити лише воду в спеку? — Для більшості здорових людей за помірної активності — так. Однак при тривалому перебуванні на спеці або інтенсивному потовиділенні організм потребує також поповнення електролітів.
Коли в спеку варто думати не лише про воду? — Під час тривалого перебування в умовах високої температури організм втрачає з потом значну кількість електролітів, насамперед натрію та калію. Якщо ці втрати не компенсувати, можуть виникати симптоми порушення водного та електролітного балансу навіть за достатнього споживання рідини.
Які симптоми можуть свідчити про дефіцит електролітів? — Головний біль, запаморочення, м’язові судоми, сухість слизових оболонок, надмірна спрага, слабкість, зниження концентрації уваги та швидка втомлюваність.
Хто найбільше ризикує втратити електроліти влітку? — Люди літнього віку, діти, вагітні, пацієнти із хронічними захворюваннями, а також особи, які працюють на відкритому повітрі або займаються інтенсивною фізичною активністю.
Які напої допомагають відновлювати електролітний баланс? — Пероральні регідратаційні розчини та ізотонічні вуглеводно-електролітні напої з оптимальним вмістом солей і вуглеводів.
Чи можна безконтрольно приймати електролітні добавки? — Ні. Надмірне надходження електролітів, зокрема натрію та калію, може негативно впливати на серцево-судинну систему та загальний стан здоров’я.
Коротко: головне
- Інтенсивне потовиділення призводить до втрати не лише води, а й мінеральних солей.
- Дефіцит води понад 2% маси тіла може негативно впливати на фізичну та розумову працездатність.
- Надмірне споживання води без компенсації втрат солей підвищує ризик гіпонатріємії.
- Особливу увагу до питного режиму слід приділяти людям із груп ризику та тим, хто працює в умовах спеки.
- Для відновлення водного та електролітного балансу в окремих ситуаціях доцільним може бути застосування регідратаційних або ізотонічних електролітних розчинів.
Перелік використаної літератури
Інна Грабова Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді
Источник: www.ukrinform.ua