11 серпня, 2026, 10:49 1100
Анастасія Ампілогова
Журналістка
55 статей
З 16 липня 2026 року Міністерство цифрової трансформації має нову очільницю — Оксану Ферчук. До свого переходу до Мінцифри, Ферчук працювала в Міністерстві оборони, де займалася розбудовою IT-сектору Сил оборони, створюючи систему цифрових фахівців від рівня батальйону до Генерального штабу. Крім того, вона має досвід роботи в різних секторах економіки та бізнесу.
AIN поспілкувався з Оксаною Ферчук щодо пріоритетних завдань Міністерства, зокрема щодо забезпечення стабільного зв’язку під час блекаутів, підтримки оборонного сектору, команди міністерства, стану проєкту Brave1 та антикорупційної складової цифровізації.
Розкажіть про ваше призначення: який досвід, на вашу думку, найбільше стане в пригоді на посаді очільниці Мінцифри.
По-перше, це мій значний досвід роботи в різних галузях економіки та бізнесу. Перші десять років моєї професійної кар’єри були присвячені телекомунікаціям. Згодом я працювала з супутниковими технологіями, займаючись платним супутниковим телебаченням, а потім телебаченням через IP та інтернет.
Наступний блок досвіду пов’язаний з логістичними операторами, дистриб’юторами та загальною логістикою.
Після логістики я вісім років працювала в продуктовому IT, де здобула досвід роботи з електронним урядом, брала участь у реформі та роботі майданчиків Prozorro, а також займалася створенням та впровадженням сучасної ERP-системи.
Мій досвід завжди поєднував онлайн та офлайн сфери. Я завжди вважала це перевагою — здатність порівнювати абсолютно різні галузі та застосовувати інструменти з одних сфер у нових напрямках.
До 2022 року я не планувала працювати на державній службі. Однак, я щиро вірю, що під час повномасштабної війни професіонали мають спрямовувати свої знання та навички на перебудову держави та її розвиток, незважаючи на складний безпековий контекст і війну.
Чотири роки роботи в Міністерстві оборони також стануть мені у пригоді. Я починаю не з нуля, а вже маю розуміння функціонування цієї екосистеми. Вважаю, що зараз я краще підготовлена до цієї ролі [ніж на початку повномасштабної війни].
Оксана Ферчук. Джерело: пресслужба міністерки цифрової трансформації
Підсумуймо вашу роботу в Міноборони: які ключові досягнення ви можете виділити?
Це розвиток цифрових трансформацій у сфері логістики. Зокрема, робота з кількома системами: цифровізація процесів отримання та обліку міжнародної допомоги, а також повноцінного логістичного обліку та операцій.
Також було впроваджено системи в медичному сегменті: медичну інформаційну систему та електронну первинну медичну картку.
За цей період нам вдалося розвинути екосистему рішень у сфері медицини, яка зараз підтримує наших бійців, зокрема, і під час поранень.
Далі був великий обсяг робіт, пов’язаний з інформаційними системами та автоматизацією обліку військовослужбовців.
Це система обліку особового складу «Імпульс», її впровадження, розвиток та використання як базового рівня для збору інформації про військовослужбовців.
І останній масштабний проєкт — запуск реєстру військовослужбовців, який базується на даних, зібраних з «Імпульсу». Цей реєстр надасть можливість надавати послуги, документи та інформацію військовослужбовцям через застосунок «Армія+».
Також варто згадати розвиток цифрових відстрочок у «Резерв+» на базі реєстру військовозобов’язаних «Оберіг». У листопаді 2025 року ми запустили автоматичне продовження відстрочок для тих категорій, чиї підстави держава може підтвердити через реєстри. Відтепер людям не потрібно повторно подавати документи чи стояти в чергах — система самостійно перевіряє актуальність підстави та продовжує відстрочку. Це прискорює процес з днів до хвилин та унеможливлює будь-які непрозорі дії.
Ключовою реформою, яку ми запустили в Міноборони спільно з Генеральним штабом, є впровадження посад CDTO (Chief Digital Transformation Officer) у Міністерстві оборони, Генштабі та всіх командуваннях Збройних сил України на оперативному та тактичному рівнях. На сьогодні вже близько 2000 посад цифрових офіцерів або посад, пов’язаних із цифровою трансформацією, активно залучають кандидатів. Це має прискорити цифровізацію на рівні корпусів, бригад та командувань.
Інструменти цифровізації, крім пришвидшення процесів, мають унеможливити чи принаймні значно знизити корупцію. Я говорила з кількома людьми, які знайомі з вами і вашою роботою. Серед ваших позитивних рис, крім hard skills, вони відзначали абсолютну нетерпимість до корупції.Мінцифра в цьому контексті теж є міністерством, яке менше за інші згадувалося в корупційних скандалах, на відміну від Міноборони з попередніми очільниками. Як ви плануєте надалі зберігати антикорупційне реноме міністерства, забезпечувати прозорість процесів тощо?
Мені здається, що це закладено в самій суті цифрової трансформації. Оцифровуючи процеси та вилучаючи людський фактор, ми, по-перше, спрощуємо їх, а по-друге, усуваємо ризики, пов’язані з людським втручанням.
Тому в самій природі цифрової трансформації, у цифровізації сервісів, завжди закладені прозорість та зменшення корупційних ризиків.
Мені також дуже приємно, що ви відзначили ці якості, адже це дійсно одна з важливих цінностей для мене як особистості.
Я впевнена, що буду й надалі втілювати цю цінність у новій команді. Тим більше, що це повністю відповідає мандату та напряму роботи, за які відповідає Міністерство цифрової трансформації, а тепер і я з командою.
До слова про команду. У вас зараз налагоджена співпраця з колишнім виконувачем обов’язків очільника Мінцифри Олександром Борняковим, який зараз є вашим радником.Він казав, що процес передачі роботи дуже тривалий, оскільки це велике міністерство. Які проєкти ще не закінчені попереднім керівництвом і які ви плануєте завершити до кінця цього року? Що зараз у пріоритеті?
Кількість проєктів величезна. Я не зможу перерахувати їх усі. Натомість, спробую окреслити п’ять основних пріоритетів.
Ми з командою переглянули стратегічні цілі та визначили ключові напрямки:
- Перший пріоритет — це цифрова інфраструктура, її розвиток та стійкість, особливо в осінньо-зимовий період. Йдеться про забезпечення стабільності мобільного зв’язку, навіть в умовах блекауту, або про можливість забезпечувати зв’язок за технологією Direct to Cell за відсутності традиційного мобільного зв’язку.
- Ми вже активно працюємо над мотивуванням українців до підключення до xPON, що дозволить залишатися на зв’язку, користуватися сервісами та споживати контент навіть під час блекаутів. Також необхідно думати про сучасні телеком-сервіси, зокрема 5G. Ви, мабуть, помітили, що ми продовжуємо розвиток і вже запустили мережу в Бородянці та Києві. Зараз готуємося до запуску в Одесі. Ми також розглядаємо підготовку конкурсу на частоти для мобільних операторів. Тому інфраструктура, її надійність, збереження та сучасний розвиток є надзвичайно важливими.
- Другий пріоритет — послуги для громадян. Це переважно стосується сервісів у застосунку «Дія».
Заплановано старт нових сервісів до кінця року. Також є пакет послуг, які плануються до запуску ще до початку навчального року.
Ми прагнемо прискорити цифровізацію та додавати нові послуги, а до кінця року спробувати надавати послуги в проактивному форматі. Це послуги на базі штучного інтелекту, коли система знає про статус особи та доступні їй послуги, і пропонує їх до розгляду.
Це новий перспективний напрямок. Побачимо, наскільки він буде цікавим для українців і наскільки ми зможемо його активно просувати. Це також потенційно може прискорити запуск нових сервісів, що є однією з наших цілей. За нашою експертною оцінкою, ми вже виконали близько 50% завдання з цифровізації. Отже, попереду ще половина роботи, яку ми б хотіли виконати швидше. - Третій пріоритет — послуги для бізнесу. Тут дуже важливим напрямком є стабільність та розвиток «Дія.City». Ми вже провели перші зустрічі з асоціаціями та їхніми членами, спілкуємося з IT-спільнотою.
Основний запит від колег — це стабільність та передбачуваність нашої співпраці. До кінця року ми плануємо запустити законодавчу базу для проєкту «Дія.City Invest». Ми хочемо забезпечити можливість спрощеного та прискореного інвестування в нашу екосистему стартапів і активно розвивати цю систему не тільки в оборонному напрямку, а й у сфері продуктів подвійного призначення (dual use). - Четвертий пріоритет — прискорення розвитку проєктів та продуктів на основі штучного інтелекту. Ми прагнемо до 2027 року суттєво покращити позицію України у рейтингу готовності до споживання послуг штучного інтелекту.
Для цього, на мою думку, є всі передумови. У нас є спеціальна суверенна інфраструктура, яка вже налаштована і доступна для використання, зокрема в публічному секторі, для тестування та запуску ШІ-послуг.
Є перші послуги, які ми хотіли б почати надавати іншим міністерствам. Наприклад, ШІ-агенти, які будуть спрощувати та прискорювати роботу служб підтримки користувачів. Є інструменти на базі штучного інтелекту, які полегшать підготовку та гармонізацію законодавства між нами та Європейським Союзом. Тут ми очікуємо кілька пілотних проєктів або нових сервісів, які покажуть, наскільки публічний та комерційний сектори готові до активного використання ШІ-продуктів. - П’ятий пріоритет, який історично склався — допомога Силам оборони. Тут є два основні напрямки.
Перший — робота та розширення ефективності екосистеми Brave1. Ця робота проводиться у співпраці з Міністерством оборони. Ефективність цієї системи свідчить сама за себе: кількість стартапів, продуктів та інвестицій, які залучили наші стартапи після проходження через екосистему Brave1, показують успішність цього досвіду.
Другий напрямок у роботі з Силами оборони — це синхронізація та побудова повністю цифрового шляху. Ми прагнемо, щоб особа, починаючи зі статусу військовозобов’язаного, могла повністю в цифровому форматі, прозоро перейти у статус військового. Як військовий, за допомогою реєстру, застосунку «Армія+» та інших продуктів, отримувати цифрові послуги — так само, як цивільні громадяни отримують їх через «Дію».
Наступне наше завдання — оцифрувати всі дані особи, яка після служби повертається до цивільного життя в статусі ветерана, та передати ці дані до системи Міністерства у справах ветеранів, щоб особа отримувала необхідні послуги та пільги.
Це надзвичайно важливий пріоритет. Я докладатиму максимум зусиль, щоб ця екосистема та цей шлях були реалізовані якомога швидше.
Оксана Ферчук. Джерело: пресслужба міністерки цифрової трансформації
Щодо Brave1. Олександр Борняков приблизно рік тому казав, що кластер може перейти в підпорядкування Міноборони. Який зараз у Brave1 статус?
Brave1 та Український фонд стартапів залишаються під управлінням Міністерства цифрової трансформації.
Робота над Brave1 вимагатиме тісної координації з Міністерством оборони та іншими складовими Сил оборони. Тому співпраця буде здійснюватися на найвищому рівні.
Водночас управління та бюджетування — усі ці процеси залишаються за Мінцифри.
Тут, на мій погляд, ми знайшли вдале рішення. Я звернулася до Олександра Борнякова з пропозицією залишитися моїм радником, і він прийняв її. Також ми делегували його від Мінцифри до Наглядової ради Brave1.
Сьогодні Олександр вже очолив Наглядову раду Brave1, що забезпечить додаткову стабільність, розвиток та незмінність вектора співпраці з Міністерством оборони та Генеральним штабом задля посилення цієї екосистеми та покращення кількості й якості продуктів, які вона створює.
Як ви зараз комунікуєте з нардепом і головою фінансового комітету ВР Гетманцевим, який критикував низку проєктів Мінцифри?
Ми, як представники IT-спільноти, вважаємо, що будь-які нові процеси слід починати з чистого аркуша.
Ми вже провели зустріч з головою податкового комітету [Гетманцевим] та обговорили проєкти, які наразі перебувають у роботі в Міністерстві цифрової трансформації.
Йдеться, зокрема, про еАкциз та роботу щодо нормалізації та трансформації сектору грального бізнесу. Ми досягли домовленості про співпрацю в цьому напрямку: будемо координувати наші дії та проводити спільні зустрічі з представниками бізнесу для аналізу впливу наших трансформаційних заходів.
Перша така зустріч щодо проєкту еАкциз вже відбулася на базі Європейської Бізнес Асоціації.
Таким чином, ми налаштовані на конструктивну співпрацю. Зараз бачу всі передумови для нормального, продуктивного процесу. Сподіваюся, він продовжиться в такому ж руслі.
Олександр Борняков також зазначав, що ви занурилися в великий масштабний проєкт еАкциз, який починало розробляти ще попереднє керівництво Мінцифри. Розкажіть, будь ласка, які вже є нові напрацювання та чи змінилися дедлайни щодо запуску?
Дійсно, ми одними з перших занурилися в цей проєкт і провели оцінку його поточного стану.
Проєкт є надзвичайно амбітним і корисним, оскільки він передбачає трансформацію одразу двох галузей економіки — тютюнової та алкогольної промисловості.
Європейський досвід запуску подібних проєктів одночасно для двох категорій відсутній. У Європі цифровізація та трансформація були проведені лише для тютюнової індустрії.
Тому ми, як країна, взяли на себе дуже складні та масштабні зобов’язання. Ми обговорили з представниками бізнесу та запропонували податковому комітету перенести терміни впровадження з листопада 2026 року на липень 2027 року.
Ми не просто переносимо дати, а плануємо поетапне залучення економічних операторів до тестування продукту та побудови інтеграції з ним, щоб на початку липня розпочати реформу з повністю підготовленим ринковим сегментом.
Хочу нагадати, що сьогодні в тютюновій та алкогольній індустріях нам необхідно налагодити цифрову взаємодію з 84 000 економічних операторів.
Оператори мають бути ознайомлені з реформою, зареєструватися в системі, протестувати її. Великі компанії повинні інтегрувати свої системи з системою електронного акцизу. Все це потребує ретельної роботи як онлайн, так і офлайн, і, відповідно, часу.
Тому ми домовилися з економічними операторами про розробку плану впровадження. Я попросила їхньої допомоги в залученні дистриб’юторів, а також середніх і малих учасників ринку. Разом ми будемо просувати цю реформу до запуску в липні наступного року.
Оксана Ферчук. Джерело: пресслужба міністерки цифрової трансформації
Ви казали про важливість зв’язку. Серед пріоритетів Мінцифри було забезпечення доступу до інтернету та зв’язку під час блекаутів. У яких містах ситуація зараз найгірша? Київ, наприклад, кілька років тому був серед аутсайдерів за поширеністю xPON-провайдерів, хоч це і велике місто. Де ситуація критична і потребує першочергового покращення?
Ситуація в Києві поступово змінюється, але не так швидко, як нам би хотілося. Місто не є лідером за поширенням цієї технології, але враховуючи його чисельність, це стає певним викликом. Ми будемо працювати над цим окремо.
Щоб краще розуміти ситуацію з поширенням мереж, ми плануємо додати в застосунок «Дія» карту покриття. Це дозволить користувачам побачити, в яких містах та районах ця технологія вже доступна.
Ми плануємо активно заохочувати українців переходити на цю технологію вже зараз, у сприятливих умовах. Під час реальних блекаутів черги на підключення зростають, тоді як фізичні можливості операторів з їх розширення не збільшуються такими ж темпами.
Тому наше завдання зараз — мотивувати людей до переходу ще до настання форс-мажорних обставин.
Також складна ситуація з покриттям спостерігається у містах, розташованих поблизу лінії фронту. Вони зазнають масованих ударів, які пошкоджують оптоволоконні лінії. Ці населені пункти потребують додаткової допомоги для відновлення мереж, щоб мешканці залишалися на зв’язку.
Ми взяли це завдання на себе. Будемо шукати шляхи забезпечення їх необхідними матеріалами для швидкого відновлення та рекомендуватимемо певні зміни у підході до відновлення таких мереж.
Відновити пошкоджену мережу, скажімо, в Івано-Франківську — це одне. А зробити це в Херсоні — зовсім інше. Рівень безпеки та можливості різняться.
Тому це складне завдання, але його необхідно вирішувати спільно з місцевими громадами, а в деяких містах — навіть із військовими.
Часто після зміни керівника або керівниці частково змінюється і команда. Яка зараз ситуація в Мінцифри? Можливо, у вас уже є потенційні кадрові призначення, про які можете говорити? Чи залишається ключова команда?
Ключова команда заступників міністра працює зі мною. Я позитивно вражена професійним рівнем та зосередженістю команди на конкретних проєктах і завданнях.
Зараз триває період адаптації та налагодження наших щоденних робочих процесів. Тому жодних змін я не планую. Намір — працювати з цією командою далі в ефективному форматі.
Источник: www.ukrinform.ua