МОН оновило підходи до попередження та реагування на цькування й насильство у навчальних закладах 13.08.2026 03:44 Укрінформ
Міністерство освіти і науки (МОН) затвердило оновлений Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу.
Про це інформується на офіційному сайті МОН, передає Укрінформ.
Зазначається, що перегляд документів пов’язаний із змінами в законодавстві стосовно захисту прав дітей. Зокрема, принципи визначення булінгу узгоджено із законом «Про охорону дитинства» та загальнодержавною системою реагування на випадки жорстокого поводження з дітьми та насильства.
"Зміни сприятимуть своєчасному виявленню випадків насильства, оперативнішому реагуванню на них та забезпеченню підтримки для дітей, які постраждали. Оновлені порядки також мають на меті створити в освітніх установах уніфікований та зрозумілий підхід до попередження насильства та реагування на подібні інциденти відповідно до чинного законодавства", – наголошується у повідомленні.
Зокрема, запроваджено єдину комісію для розгляду інцидентів насильства та булінгу. Відтепер замість двох окремих механізмів реагування в освітніх установах діятиме уніфікований підхід: одна комісія розглядатиме всі випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, включаючи повідомлення про булінг.
Також зафіксовано перелік ознак, які можуть свідчити про насильство. Серед них фінансовий тиск (зокрема, позбавлення майна чи створення перешкод для доступу до освітніх послуг), психологічне пригнічення (образи, погрози, приниження, переслідування, залякування), небажана вербальна, невербальна або фізична поведінка сексуального характеру (жести, жарти, прізвиська, розповсюдження матеріалів інтимного змісту) та будь-які небажані фізичні дії: від штовхання до нанесення ударів.
Визначено чіткі часові рамки реагування на повідомлення про насильство. Керівник освітньої установи має розглянути повідомлення протягом доби з моменту його реєстрації. Якщо виявлено ознаки насильства, він зобов’язаний негайно, але не пізніше ніж протягом трьох годин, поінформувати про це Національну поліцію та службу у справах дітей.
Факт булінгу встановлюється виключно судом, а не комісією. Натомість комісія оцінює обставини інциденту, визначає потреби дитини, організовує необхідну допомогу та приймає рішення, керуючись принципом найкращих інтересів дитини.
Розширено коло осіб, на яких поширюється дія порядку. Якщо раніше документ стосувався лише учасників освітнього процесу, то тепер він охоплює ширше поняття – суб’єктів освітнього середовища, до яких належать здобувачі освіти, співробітники освітньої установи та інші особи, залучені до освітнього процесу.
Запроваджено обов’язковий моніторинг виконання рішень комісії. Якщо визначені заходи не приносять очікуваного результату, комісія має переглянути їх та, за необхідності, скоригувати.
Посилено права дитини під час розгляду випадків насильства. Оновлений порядок гарантує право дитини бути почутою відповідно до її віку та рівня зрілості. Позиція дитини обов’язково фіксується під час розгляду, а вислуховування відбувається за участі батьків або їхніх представників та практичного психолога чи соціального педагога (або без батьків – за їхньою письмовою згодою).
Уточнено критерій систематичності насильства. Насильство вважається систематичним, якщо воно скоюється два або більше разів протягом 12 місяців з дня реєстрації повідомлення про перший випадок або з дня його вчинення, навіть якщо про перший випадок офіційно не повідомляли.
Кожна освітня установа має розробити власну систему попередження насильства. Заклади освіти повинні затвердити внутрішнє положення про попередження та протидію насильству, визначити відповідальну особу за приймання та реєстрацію повідомлень, забезпечити різні канали звернення та вести облік усіх повідомлень. Найближчим часом МОН надасть методичні рекомендації, які допоможуть впровадити ці зміни на практиці.
Повідомити про насильство стане простіше. Освітні установи мають забезпечити кілька способів подання повідомлень, зокрема через електронну пошту, телефонні лінії чи спеціальні скриньки для письмових звернень. Крім того, повідомлення про можливі випадки насильства можуть подаватися анонімно.
Ознайомитися з повним текстом наказу можна за посиланням.
Документ розроблено на виконання концепції розвитку психологічної служби, яка реалізується за ініціативи МОН та експертної підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету міністрів України в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської. Технічну допомогу в реалізації концепції розвитку психологічної служби надає ЮНЕСКО.
Як повідомляв Укрінформ, Служба освітнього омбудсмена за шість місяців 2026 року отримала 168 звернень щодо насильства та дискримінації в освітніх установах.
Фото: freepik
Діти Міносвіти Освіта Булінг Насильство
Источник: www.ukrinform.ua