Точність влучання РСЗВ HIMARS у цілі наближається до 90% – артилерист «Крафт» 06.08.2026 09:55 Укрінформ
Воїн ЗСУ переконаний, що головна умова для цілі HIMARS — бути вартісною роботи військових та випущеної ракети
Молодший лейтенант Герман з позивним «Крафт» приєднався до ЗСУ з цивільної сфери, де працював дизайнером. Він обіймає посаду командира реактивного взводу 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади Десантно-штурмових військ, яка наразі є найбільш результативною артбригадою ЗСУ та елітним підрозділом Сил оборони України.
За три роки служби військовослужбовець набув досвіду роботи з різними видами озброєння: здійснював розвідку за допомогою квадрокоптерів «Mavic», нищив ворога FPV-дронами та сіяв страх серед росіян за допомогою реактивної системи залпового вогню «Град». Нещодавно він почав працювати з американською високомобільною системою залпового вогню HIMARS.
Про переваги HIMARS та пріоритетні цілі системи «Крафт» розповів кореспондентці Укрінформу.
ПЕРШОЧЕРГОВА ЦІЛЬ АМЕРИКАНСЬКОЇ РСЗВ – ДАЛЕКОБОЙНІ ГАРМАТИ РОСІЯН
Герман виходить на зв’язок одразу після одного зі своїх бойових чергувань. Він ділиться, що за зміну було успішне відпрацювання по цілях.
– Ми завжди перебуваємо у стані готовності. Намагаємося якомога оперативніше виконати завдання та відійти. Працюємо гучно і досить ефективно. Точність влучання HIMARS у цілі сягає майже 90%, що, на мою думку, є чудовим показником. Це надзвичайно цікаве та ефективне озброєння, – зазначає «Крафт».
«Крафт>
Військовослужбовець використовує цю установку три місяці. Він опановував її під час навчання за кордоном. До переходу на американське озброєння він встиг попрацювати на РСЗВ «Град» радянського виробництва.
– «Град», хоч і є застарілим озброєнням, все одно залишається доволі потужною силою, – відзначає військовий. – Від такої зброї не варто відмовлятися. Порівнювати цю РСЗВ з HIMARS складно, оскільки кожна має свої специфічні завдання. «Град» – це психологічно дуже вагома зброя, яка дозволяє придушувати не лише одну конкретну позицію, а й цілі території. Однак, його дальність не йде в жодне порівняння з HIMARS.
За словами артилериста, радіус дії американської РСЗВ залежить від типу ракет. Ті, якими найчастіше користується взвод Германа, дають змогу уражати цілі на відстані до 80 км, досягаючи не лише лінії фронту, але й глибокого тилу ворога.
– Найважливіші характеристики цілі для HIMARS — це те, щоб вона була вартісна нашої роботи та витраченої ракети, – підкреслює «Крафт». – Ми не працюємо по дрібних цілях, оскільки це не має сенсу. Наразі пріоритетними є далекобійні артилерійські установки, які противник намагається активно використовувати, підтримуючи свої штурмові дії. Відколи ми почали працювати на цій установці, ми вже добре попрацювали по тих гарматах. Навіть якщо ми не знищуємо їх повністю, то виводимо з ладу або утилізуємо їхні боєкомплекти та особовий склад. Придушення артилерії противника – це допомога нашій піхоті та перешкоджання просуванню ворога.
Під прицілом американської РСЗВ також знаходяться пункти керування БпЛА, склади боєприпасів, пального та місця зосередження особового складу противника.
Герман наголошує, що перевагу в повітрі необхідно здобувати не лише за допомогою винищувачів, але й шляхом знищення пускових установок дронів.
РАКЕТИ, ВИПУЩЕНІ HIMARS, ПЕРЕТВОРЮЮТЬ ВСЕ ЖИВЕ НА МЕРТВЕ
До складу екіпажу РСЗВ HIMARS входять водій, навідник та командир машини.
У цьому процесі «Крафт» виступає як сполучна ланка між штабом та екіпажем HIMARS, адже він передає координати цілі та віддає команду на відкриття вогню.
– Неприпустимо надавати ворогу можливість зафіксувати, де рухається HIMARS та звідки здійснюється постріл. Коли машина виїжджає, повітряний простір контролюється усіма можливими способами, і нас попереджають про потенційні загрози. Ми ведемо вогонь лише за умови чистого неба, – зауважує командир.
Машина оснащена шістьма ракетами. Як зазначає «Крафт», зазвичай достатньо однієї для ураження цілі:
– Коли прилітає наша ракета, шансів у цілі майже немає. Від неї залишається велика кількість уламків, і на кожному квадратному сантиметрі все живе перетворюється на мертве.
«РОЗГЛЯДАВ FPV-ДРОНИ ЯК МОЖЛИВІСТЬ ЗНИЩУВАТИ ВОРОГА МАСОВО»
До війни Герман займався дизайном меблів та швейної продукції. До лав ЗСУ він добровільно вступив у 2023 році.
– Я взагалі не мав жодного уявлення про військову справу, – розповідає воїн. – Коли я приєднався до армії, навіть не знав, що таке бригада. Чув про взвод, роту. Дуже добре, що я опинився у нашій Житомирській бригаді, де відразу відчув дружню атмосферу. Найцікавішим виявилося те, що в армії відбувається велике зібрання людей, які за інших обставин ніколи б не перетнулися в житті. Тут багато талановитих фахівців із різних галузей, і тепер наші пріоритети змінилися. Усі таланти, навички та енергію ми спрямовуємо на знищення ворога.
Свою службу Крафт розпочинав з опанування квадрокоптера «Mavic», яким здійснював розвідку. Безпілотник долітав дуже близько до противника, спостерігав за переміщенням піхоти та допомагав артилерії коригувати вогонь. Через кілька місяців військовий перейшов на FPV-дрони.
– Нам було цікаво працювати з FPV, оскільки ми усвідомлювали перспективність цього напрямку, – згадує він. – Я розглядав такі зміни як можливість знищувати ворога пачками. Наше відділення працювало надзвичайно успішно. Це було півтора року тому, коли противник ще активно проводив штурми на важкій броньованій техніці, тобто заходив цілими колонами. Ми тоді знищили понад 100 одиниць цієї техніки, – це танки, МТ-ЛБ (багатоцільовий транспортер-тягач, – ред.), БМП. Коли штурми технікою припинилися, ми перейшли до роботи по піхоті.
Він додає, що кожного разу, коли дрони успішно виконували завдання по позиціях противника, відчувалася ейфорія.
ПРОТЯГОМ ПІВ РОКУ СПАВ ЛИШЕ ПО ДВІ ГОДИНИ НА ДОБУ
Герман розповідає, що його побратими сприймають службу у війську як свою роботу. Кожен виїзд чи бойове завдання для них – це вже звична робоча рутина.
– Воювати я не втомився, – констатує він. – Раз на кілька місяців виникає відчуття, подібне до локальної втоми, коли здається, що все трохи набридло. Але це минає. Був період, коли протягом пів року я спав лише по дві години на добу. Ну, раз на тиждень, можливо, вдавалося поспати шість годин. Я не скажу, що це було для нас надто погано, адже ми самі хотіли працювати і якомога швидше знищувати ворога. Тоді втомлювалися всі, але з часом люди їздили у відпустки та відновлювалися.
У перервах між завданнями Герман займається силовими тренуваннями, щоб підтримувати м’язи в тонусі, а деякі з побратимів займаються бігом, адже можливостей для відновлення на війні небагато.
– Важливість того, що ми робимо в ЗСУ, зрозуміла кожній адекватній людині, – говорить «Крафт». – Для мене найголовнішою мотивацією є якомога ефективніше та масштабніше знищення ворога. В армії відбувається мій особистісний розвиток. Я намагаюся вдосконалювати свої навички як командира і як товариша, що також є складовою мотивації. Ті, хто були чудовими менеджерами, стають тут хорошими командирами. Натомість, якщо хороші командири захочуть повернутися до цивільного життя, вони зможуть стати провідними менеджерами, – резюмує «Крафт».
Він планує й надалі розвиватися у військовій сфері та мріє, що колись зможе повернутися до свого улюбленого заняття – дизайну.
Ірина Чириця, Житомир
Фото надано 148-ю окремою артилерійською Житомирською бригадою
Источник: www.ukrinform.ua