Удари українських безпілотників вивели з ладу майже половину нафтопереробних потужностей РФ – FT 30.07.2026 16:14 Укрінформ
Україна своїми далекобійними атаками нейтралізувала 45% номінальних нафтопереробних потужностей Росії, що призвело до найсерйознішої паливної кризи в цій північній нафтовидобувній державі з моменту розпаду Радянського Союзу.
Про це інформує FT, з посиланням на Укрінформ.
Проведений британським виданням аналіз, заснований на схемах розташування нафтопереробних заводів, фотографіях, супутникових зображеннях та даних про теплову інфрачервону емісію, свідчить, що ремонтні роботи на кількох великих російських нафтопереробних заводах просуваються надзвичайно повільно і тривають тижнями або навіть місяцями після українських нападів.
Зазначається, що українські «далекобійні обмеження» знизили фактичні потужності Росії з переробки нафти більш ніж на 30%, а номінальні – на 45%, спричинивши найглибшу паливну кризу в РФ за всю її сучасну історію.
Супутникові знімки демонструють повільний прогрес у відновлювальних роботах. Через понад місяць після того, як атаки спричинили пожежі на НПЗ у Москві, білий покрив великого нафтосховища все ще лежить пошкоджений там, де впав. Три менші резервуари, насосна станція та трубопроводи, що з’єднують їх з іншою частиною нафтопереробного комплексу, також виглядають помітно пошкодженими.
Аналіз FT виявив, що більшість наслідків українських ударів по 10 найбільших російських НПЗ, включаючи об’єкти в Омську, Москві та Туапсе, залишалися видимими з космосу через тижні або навіть місяці після останньої зафіксованої атаки.
Підкреслюється, що українська сторона наразі націлюється на вузли радянських нафтопереробних систем, які є критично важливими або найскладнішими для ремонту, тим самим паралізуючи роботу заводів.
До таких нелегкозамінних агрегатів належить обладнання для видалення солі та води з сирої нафти перед переробкою. Одна така установка нещодавно була уражена в Омську, одному з найбільших НПЗ світу, розташованому за 2500 км від кордону з Україною.
Команда дослідника Римського університету Сапієнца Фабіо Сабатіні вимірювала нічне теплове випромінювання навколо 29 великих російських НПЗ у період з червня 2022 року по травень 2026 року. Вони встановили, що після першого удару теплове випромінювання заводів знижувалося на 30% у радіусі 1 км від об’єкта та до 18% у радіусі 5 км. Така зменшена активність на уражених минулого року об’єктах зберігалася понад 13 місяців.
Після атак дронів на НПЗ «Кстово» в Нижньому Новгороді 18 та 20 травня, тепловізійні супутникові знімки від німецької розвідувальної компанії Constellr показали, що завод з того часу не функціонує. На останньому доступному зображенні, датованому 18 липня, дистиляційна установка заводу, як і раніше, не випромінювала теплового сигналу.
Як раніше повідомляв Укрінформ, обсяги переробки нафти в Росії через удари українських безпілотників опустилися до найнижчого рівня з 2005 року.
Нафта Росія Дрон Війна з Росією НПЗ
Источник: www.ukrinform.ua