Зміна Путіна не усуне загрози для України, доки Росія залишається імперією – політолог Ексклюзив 28.07.2026 04:50 Укрінформ
Усунення Володимира Путіна від керування само по собі не означатиме припинення російської агресії проти України, оскільки джерелом небезпеки є імперська сутність російської держави.
Таку думку в бесіді з Укрінформом висловив майор запасу, політолог Михайло Басараб.
Згідно з його словами, проблема України полягає не в конкретному очільнику Кремля, а в багатовіковій імперській політиці Росії.
«Виклик для України – це не Путін. Виклик для України – це Росія як імперія та її багаторічна агресивна політика щодо українців і нашої держави», – підкреслив Басараб.
Він зазначив, що в російській державній ідентичності Україна, і особливо Київ, займають особливе місце.
«Для російської імперської ментальності Київ є одним із ключових джерел історичної легітимності російської держави. Саме тому існування незалежної України вони завжди розглядатимуть як виклик своїй імперії», – сказав політолог.
На його переконання, саме цим пояснюється незмінність російської політики незалежно від того, хто очолює державу.
«Не має принципового значення, хто перебуватиме при владі в Москві – цар, генеральний секретар чи президент. Якщо Росія продовжує існувати як імперія, вона становитиме загрозу Україні. Це аксіома», – зазначив Басараб.
Він додав, що для Кремля боротьба проти України виходить далеко за межі територіальних претензій.
«Російська імперська конструкція залишається неповною без України. Для Кремля це боротьба не лише за території, а й за власну історичну легітимність та право залишатися імперією», – пояснив експерт.
На його думку, довгострокова безпека України можлива лише за умови демонтажу імперської моделі Росії.
«Наша боротьба не може обмежуватися лише вигнанням російських військ з окупованих територій. Відносна безпека для України настане лише тоді, коли Росія припинить існування як імперська модель», – сказав він.
Басараб також висловив переконання, що після розпаду Радянського Союзу міжнародна спільнота не довела процес демонтажу російської імперії до кінця.
За його словами, збереження російської держави в її імперському вигляді дозволило спецслужбам відновити вплив Москви.
«Радянський Союз розпався, але російська імперія не була демонтована до кінця. Згодом КДБ, а потім ФСБ, фактично відродили імперію й спрямували спадщину СРСР на зміцнення вже Російської Федерації», – зазначив політолог.
Він вважає, що Росія веде боротьбу не лише проти України, а й проти західного світу загалом.
«Значна частина криз, які сьогодні переживають західні демократії, стала можливою завдяки системному втручанню російських спецслужб. Йдеться про поляризацію суспільств, дискредитацію демократичних інститутів, підрив єдності Заходу, корупційний вплив та інші операції», – сказав Басараб.
На його думку, Кремль прагне змінити сучасний світовий порядок.
«Росія не приховує своїх агресивних намірів щодо Заходу. Війною проти України вона намагається відновити власну імперську легітимність, а неоголошеною війною проти Заходу – послабити лідерство США та змінити баланс сил у світі», – зазначив він.
Басараб також звернув увагу на особливу роль російських спецслужб у формуванні державної політики.
«У Росії існує своя "глибинна держава". Її основою є ФСБ – спадкоємець КДБ. Саме ця система визначає стратегічний курс держави незалежно від того, хто формально обіймає посаду президента», – наголосив експерт.
За його словами, саме тому зміна однієї людини у Кремлі не означатиме автоматичної зміни зовнішньої політики Росії.
Водночас політолог припустив, що найближчим часом Кремль може вдатися до нових спроб силового тиску за межами України.
«Війна проти України стала для Росії виснажливою і вже не забезпечує Кремлю тієї "динаміки перемог", яку він прагнув демонструвати. Саме тому Москва може шукати нові напрямки застосування сили», – сказав він.
Басараб не виключив, що об'єктом такого тиску можуть стати окремі держави-члени НАТО.
«Кремль може вдатися до обмежених агресивних дій проти країн Балтії або в акваторії Балтійського моря. Йдеться не обов'язково про повномасштабну війну, а про спробу перевірити готовність Альянсу до колективної відповіді та його політичну єдність», – зазначив експерт.
Натомість, за його словами, Росія може відкрити й нові напрямки тиску безпосередньо проти України.
«Нові загрози можуть виникнути, зокрема, на північному кордоні України. Росія може навіть зменшити активність на окремих ділянках фронту, щоб створити новий осередок напруження і продемонструвати бодай якусь динаміку своїх дій», – підсумував Басараб.
Росія поступово вичерпує економічні й людські ресурси для ведення війни, а зовнішня стійкість її режиму є лише видимістю. У перспективі це може призвести до стрімкої внутрішньої кризи.
За словами політолога, під час підготовки повномасштабного вторгнення Кремль не передбачав, що війна затягнеться на роки.
«Найбільшою несподіванкою для кремлівського керівництва стала здатність України, а особливо українського народу, дати ефективну відсіч російській агресії. Саме тому, коли в Кремлі планували вторгнення, вони не прораховували варіант багаторічної війни», – сказав Басараб.
Він зазначив, що сьогодні дедалі більше факторів свідчать про поступове виснаження російської моделі ведення війни.
Політолог звернув увагу, що Росія змушена постійно збільшувати фінансування оборонної сфери за рахунок інших галузей економіки.
«Передусім Росія змушена постійно збільшувати частку військових видатків у федеральному бюджеті. Водночас скорочуються витрати на цивільні потреби, погіршується якість життя пересічних росіян. Це запускає ланцюгову реакцію в економіці», – зазначив він.
За словами експерта, дедалі меншу ефективність демонструє й система комплектування армії за рахунок високих контрактних виплат.
«Практично вичерпала себе модель ведення війни виключно за рахунок дорогого контрактного рекрутингу. Кількість росіян, готових навіть за великі гроші йти воювати проти України, зменшується», – наголосив Басараб.
На його думку, саме цим пояснюється активний пошук Кремлем нових людських ресурсів за межами Росії.
«Ми бачимо масштабні рекрутингові кампанії в бідних державах Азії, Африки та інших регіонах світу. Найчастіше людей заманюють обіцянками роботи в Росії або можливістю виїхати до Європи через російську територію. Насправді ж вони майже одразу опиняються у "м'ясних штурмах"», – сказав він.
Басараб також вважає, що дедалі глибших деформацій зазнає російська економіка.
За його словами, ресурси концентруються навколо військово-промислового комплексу, тоді як цивільні сектори поступово занепадають.
«Експерти-макроекономісти вже говорять про стагнацію цілих секторів, які не пов’язані з ВПК. Фінансова система поки що утримує вдавану стабільність, однак так тривати безкінечно не може. Маніпуляції Центробанку РФ не здатні нескінченно компенсувати структурні проблеми економіки», – зазначив політолог.
Окремим чинником економічного тиску він назвав українські удари по стратегічних об’єктах на території Росії.
«Ураження нафтопереробки, об’єктів експорту нафти, хімічної промисловості, військової інфраструктури та логістичних вузлів змушує Росію витрачати дедалі більше ресурсів не лише на ведення війни, а й на захист власної території та ліквідацію наслідків цих ударів», – зауважив Басараб.
Попри це, за його словами, російський режим поки що зберігає зовнішній образ стійкості.
Політолог пояснив, що це є характерною рисою тоталітарних систем.
«Радянський Союз також тривалий час виглядав надзвичайно потужною державою навіть напередодні своєї кончини. За красивою вітриною приховувалася глибока внутрішня криза, яка зрештою призвела до дуже швидкого розпаду системи», – сказав він.
На думку Басараба, сучасна Росія дедалі більше повторює цей шлях.
«У демократіях проблеми видно одразу, їх можна відкрито обговорювати й шукати рішення. У тоталітарних системах усе навпаки – вони тримаються на страху, репресіях та ілюзії стабільності», – зазначив експерт.
Він переконаний, що після втрати центральною владою контролю процеси можуть набути лавиноподібного характеру.
«Достатньо перших сигналів, що центр більше не здатний повністю тримати ситуацію, і запускається ланцюгова реакція руйнування», – наголосив Басараб.
Політолог також звернув увагу, що Російська Федерація є багатонаціональною державою, значна частина територій якої історично утримується силою.
«Не варто забувати, що значна частина Російської Федерації – це поневолені народи. Крім того, існують регіональні еліти, місцевий бізнес і кримінальні клани, які співіснують із Москвою не через велику любов, а тому, що так побудована система», – зазначив він.
За його словами, ослаблення центральної влади може активізувати прагнення окремих регіонів до більшої автономії.
«Щойно стане очевидно, що центр втрачає міць і контроль, багато хто скористається можливістю отримати більше свободи, ресурсної автономії або політичної самостійності. Це може запустити масштабні відцентрові процеси, які вже буде дуже важко зупинити», – сказав Басараб.
Водночас він наголосив, що прогнозувати конкретні строки таких змін неможливо.
«Коли саме це станеться – через кілька місяців чи через кілька років – сказати неможливо. Але Росія не зможе нескінченно існувати в нинішньому режимі війни й економічного виснаження. Така модель приречена», – підсумував політолог.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що російський диктатор Володимир Путін готує умови для розширення мобілізації, також Росія планує залучити ще 30 тисяч військових із Північної Кореї.
Путін Україна Агресія РФ Росія Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua