Економічний дайджест: Менше імпульсивності у придбаннях та шоку для гаманця 23.07.2026 09:00 Укрінформ
Пересічний споживач під час війни більше керується прагматичним розрахунком. Сподіваємось, і політики під час переформатування уряду теж
УРЯД КОРЕЦЬКОГО, АБО НОВІ «СТАРІ» МІНІСТЕРСТВА
Верховна Рада України 264 голосами призначила новий склад Кабінету Міністрів. Оскільки затверджено понад дві третини членів уряду (окрім президентських висуванців – міністра оборони та закордонних справ), Кабмін на чолі з Прем’єр-міністром Сергієм Корецьким офіційно вважається сформованим.
Головними організаційними змінами у новому уряді, порівняно з попереднім кабінетом Юлії Свириденко, стали розділення та реорганізація ключових міністерств, а також суттєва перебудова їхнього функціоналу.
Економічний блок зазнав найбільш суттєвих трансформацій. «Триєдине» мегаміністерство економіки, довкілля та сільського господарства, яке очолював Олексій Соболєв, знову розділили: від нього відокремили аграрний сектор та додали екологічний напрям. Тобто тепер це відновлені Міністерство економіки та довкілля на чолі з Олександром Кравченком та Міністерство аграрної політики та продовольства під керівництвом досвідченого аграрного чиновника Тараса Висоцького.
Велике Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (яке в уряді Свириденко очолював Олексій Кулеба) теж ліквідується як єдина структура. Натомість створено два окремі відомства: Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – очолив Віталій Безгін та Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту – очолив Микола Калашник.
Експрем’єр Денис Шмигаль в уряді Корецького залишився в статусі першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики, що свідчить про пріоритетність енергетичного сектору перед зимою. Видається, що структура Кабміну стала менш «монструозною» та більш прагматичною і, сподіваємось, більш сталою та керованою.
МЕНШЕ ІМПУЛЬСИВНОСТІ, БІЛЬШЕ ПЛАНУВАННЯ
Щодо життя пересічних українців, то можна констатувати, що епоха спонтанних придбань в Україні за час великої війни поступилася місцем ері прагматичного розрахунку. Перш ніж відкрити гаманець чи прикласти картку до термінала, люди дедалі частіше ретельно зважують, як чергова покупка «вдарить» по сімейному бюджету.
За даними дослідження Deloitte Ukraine «Споживацькі настрої українців у 2025 році», левову частку заробленого, а це 84% місячного бюджету, українці спрямовують на товари та послуги першої потреби. За таких умов рішення про більші чи то «стратегічні» покупки дедалі частіше потребують попереднього планування.
Паралельно зріс і рівень споживчої культури. Українці більше не вірять рекламі на слово, тож для 34% опитаних ключовим аргументом за або проти покупки є відгуки інших користувачів. Перед придбанням товару люди дедалі частіше не просто шукають потрібну річ, а порівнюють характеристики, ціну та досвід інших покупців.
Особливо ця тенденція помітна в категоріях товарів тривалого користування – електроніки та побутової техніки, які п’ята частина українців купує онлайн (18% українців у 2025 році).
Оскільки такі речі традиційно потребують більше витрат, покупці звертають увагу не лише на сам товар, а й на зручність його оплати.
Ці зміни у споживчій поведінці відображає й банківська статистика. За оперативними даними НБУ за червень, обсяг кредитів, наданих фізичним особам, з початку лютого до початку липня 2026 року зріс із 350,9 млрд грн до 395,8 млрд грн. Тобто за п’ять місяців портфель кредитів для населення збільшився майже на 45 млрд грн, або майже 13%.
Тож для українців фінансові інструменти стають не лише способом отримати додатковий ресурс, а й можливістю більш гнучко планувати власні витрати та бюджет.
ПОКУПКИ БЕЗ ШОКУ ДЛЯ ГАМАНЦЯ
Реагуючи на цей запит споживачів, українські банки розвивають зручні цифрові сервіси, покликані задовольнити прагматичний розрахунок споживача. Одним із таких інструментів є програма «Легка розстрочка» від Sense Bank, яка дає змогу купувати товари та послуги частинами, не виплачуючи всю суму одразу.
Програма орієнтована на власників кредитних карток банку і діє у широкій мережі магазинів-партнерів. Механіка сервісу максимально спрощена: покупець обирає товар в офлайн-магазині чи на онлайн-майданчику, повідомляє про намір скористатися розстрочкою або обирає цей спосіб оплати на сайті, після чого підтверджує операцію за один клік у застосунку Sense SuperApp.
Головні умови легкої розстрочки від Сенс Банку:
● Термін: від 3 до 24 місяців.
● Реальна річна ставка: 0,01%.
● Сума покупки: від 500 грн до максимально можливих 400 тисяч грн.
● Перший внесок: 0 грн (оформлення відбувається без початкових платежів).
Наприклад, у разі придбання товару вартістю 6 000 грн терміном на 6 місяців щомісячний платіж становить рівно 1 000,03 грн. Отже, вартість покупки, по суті, розподіляється на пів року, що дає змогу уникнути різкого навантаження на сімейний бюджет.
Скористатися послугою можна з чинними кредитними картками банку, а також із новими картками Sense, ВИГОДА, Red 2.0, Red Cash, АТБ та Caméléon.
Однак є важливий нюанс: умови програми поширюються виключно на покупки за кредитні кошти. Якщо на картці є власні гроші клієнта, які повністю покривають вартість товару, розстрочка не активується.
Банк був зареєстрований Національним банком України 24 березня 1993 року за реєстраційним номером 158. Його поточна банківська ліцензія № 61 була повторно видана 5 жовтня 2011 року.
Підготувала Галина Тибінь
Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України №2849-IX від 31.03.2023
Бюджет Фінанси Кабмін Кредит Нацбанк Уряд Верховна Рада Статистика Сергій Корецький Сенс Банк дослідження Міністр
Источник: www.ukrinform.ua