Україна до 2036 року потребуватиме понад 2,6 мільйона нових працівників – депутат 22.07.2026 22:36 Укрінформ
Українська економіка протягом наступного десятиліття матиме потребу в приблизно 2,62 млн нових співробітників, причому найбільший попит очікується на кваліфікованих робітників, технічних спеціалістів та інженерів.
Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Ми змінюємо основу. Нарешті починаємо планувати підготовку фахівців, виходячи з реальних потреб держави, а не лише з кількості спеціалістів, яких прагнуть навчати заклади вищої освіти. Цю концепцію ми розробляли майже два роки. Вона закладена в законопроєкт №10399 про гранти, який уже доопрацьований та очікує на друге читання», – зазначив він.
Голова комітету нагадав, що уряд запустив експериментальну постанову, і тепер держава визначатиме, скільки фахівців готувати, спираючись на реальні потреби ринку праці, а не лише на кількість, яку бажають готувати університети.
Бабак розповів, що було проведено оцінку майбутньої потреби у фахівцях і робітничих кадрах, що дає змогу визначити довгострокові тенденції розвитку ринку праці та використовується як одна з основ для формування державного замовлення. Оцінка базується на економічному моделюванні та аналізі даних і відображає довгострокові тенденції. Завдяки цьому державне замовлення у ВНЗ формуватиметься з урахуванням результатів оцінки.
«За результатами моделювання загальна потреба економіки у зайнятих зростатиме: із 12,9 млн осіб у 2025 році, враховуючи неформальну зайнятість, до 13,6 млн осіб у 2030 році та до 14,6 млн осіб у 2036 році. Отже, до 2036 року українській економіці знадобиться приблизно на 1,7 млн зайнятих більше, ніж у 2025 році», – поінформував голова комітету.
За його словами, економіка дедалі більше потребуватиме технічних, інженерних, виробничих, будівельних, медичних, наукових та інших прикладних знань і навичок.
Водночас відбудова стане найбільшим стимулом для створення робочих місць, зростатиме потреба у працівниках, пов’язаних із відновленням та модернізацією країни, виробництвом та інфраструктурою.
«У будівельній сфері потреба у працівниках може зрости більш ніж удвічі: з приблизно 520 тис. зайнятих у 2025 році до 1,24 млн працівників у 2036 році», – підкреслив він.
Бабак уточнив, що зростатиме попит на будівельні професії, інженерів, архітекторів, проєктувальників, спеціалістів з технічного нагляду та менеджерів інфраструктурних проєктів.
Також зростатиме роль переробної промисловості: з приблизно 1,3 млн осіб у 2025 році до 1,6 млн осіб у 2030 році, а також до понад 1,7 млн осіб у 2036 році. Загалом потреба у працівниках переробної промисловості зросте майже на 400 тис. осіб. Зокрема, зростатиме потреба у технологах, інженерах виробництва, операторах обладнання, фахівцях з контролю якості, спеціалістах з виробничих процесів, робітниках сучасних промислових професій.
«Зростатиме попит на професійну, наукову та технічну діяльність. Потреба у працівниках цього сектора може зрости майже на 75%: з 500 тис. осіб у 2025 році до 750 тис. у 2030 році, до майже 880 тис. у 2036 році. Цей сегмент охоплює широкий спектр професій і видів діяльності: інженерні послуги, консалтинг, наукові дослідження, технічне проєктування, професійні сервіси для бізнесу», – сказав він.
Депутат зазначив, що аграрний сектор зберігатиме стратегічне значення. У довгостроковій перспективі загальна чисельність зайнятих у сільському господарстві поступово скорочуватиметься: з 1,8 млн осіб у 2025 році до 1,57 млн осіб у 2036 році. Водночас у 2027–2030 роках прогнозується тимчасове підвищення потреби – до 1,81 млн осіб у 2030 році.
У секторі інформації та телекомунікацій потреба залишатиметься відносно сталою, без суттєвого кількісного зростання: 290 тис. осіб у 2025 році – 280 тис. у 2030 році, 263 тис. у 2036 році, додав він.
«Щодо освіти ключовий виклик – не кількість, а якість. Потреба у зайнятих у сфері освіти залишатиметься майже стабільною: 1,24 млн осіб у 2025 році; 1,23 млн у 2030 році; 1,23 млн у 2036 році. Моделювання не демонструє різкого збільшення чисельності зайнятих у сфері освіти. Проте саме освіта стає ключовим механізмом адаптації країни до нових економічних потреб», – наголосив парламентарій.
Також розрахунки демонструють стабільне зростання потреби у працівниках сфери охорони здоров’я та соціальної допомоги: близько 860 тис. осіб у 2025 році, 930 тис. у 2030 році, а також майже 945 тис. працівників у 2036 році.
За словами Бабака, попит зберігатиметься на лікарів різних спеціалізацій, середній медичний персонал, фахівців з фізичної та психологічної реабілітації, соціальних працівників, спеціалістів з догляду та підтримки населення.
«Охорона здоров’я та соціальна допомога залишатимуться однією з найбільших сфер зайнятості в Україні, а потреба в кадрах у цій галузі матиме довгостроковий характер», – сказав він.
За його словами, результати оцінки свідчать, що поряд із галузевими фахівцями економіка потребуватиме більшої кількості спеціалістів, які забезпечують функціонування підприємств незалежно від сфери діяльності. Йдеться про економістів, бухгалтерів, фінансистів, аудиторів, юристів та інших спеціалістів у сфері бізнесу, адміністрування та права.
Політик розповів, що за професійними групами найбільше зростання загальної потреби до 2036 року очікується серед кваліфікованих робітників з інструментом – із 1,24 млн у 2026 році до 1,79 млн у 2036 році; професіоналів – із 2,66 млн до 3,02 млн; фахівців – із 1,82 млн до 2,14 млн; робітників металургійних та машинобудівних професій – із 678 тис. до 982 тис; робітників з обслуговування технологічного устаткування та машин – із 989 тис. до 1,19 млн; технічних службовців – із 1,16 млн до 1,33 млн.
Окремо було проведено оцінку потреби в нових кадрах. Потреба у нових кадрах не покриватиметься виключно випускниками закладів освіти. Її забезпечення потребуватиме також поступового повернення економічно неактивного населення до зайнятості та повернення частини мігрантів.
За результатами оцінки, у 2032–2036 роках українській економіці знадобиться близько 2,62 млн нових працівників.
Найбільша потреба прогнозується у таких професійних групах: кваліфіковані робітники з інструментом – близько 516 тис. осіб; фахівці – близько 427 тис. осіб; працівники сфери торгівлі та послуг – близько 333 тис. осіб; робітники металургійних та машинобудівних професій – близько 282 тис. осіб; технічні службовці – близько 266 тис. осіб.
«Майбутній попит формуватиметься під впливом кількох тенденцій. По-перше, значну частину нової потреби створюватиме розвиток секторів, які забезпечуватимуть відбудову та модернізацію країни. Саме тому серед лідерів за потребою у нових кадрах опиняються кваліфіковані робітники, інженерні й технічні спеціалісти», – додав голова комітету.
Як повідомляв Укрінформ, з 21 липня у фахових коледжах розпочинаються вступні випробування.
Фото створене ШІ
Економіка Працівники Робота
Источник: www.ukrinform.ua