Судам відтепер необхідно буде фінансово обґрунтовувати суму застави – рішення КСУ 21.07.2026 19:17 Укрінформ
Конституційний суд України у своєму рішенні у справі, що стосується конституційної скарги громадянина Романа Дудіна, запровадив вимоги щодо реальної альтернативи тримання особи під вартою через заставу.
Відтепер суди будуть зобов’язані обґрунтовувати розмір призначеної фігуранту справи застави, враховуючи, зокрема, його фінансові можливості, інформує Укрінформ, посилаючись на ресурс КСУ.
“Конституційний суд України у цьому рішенні, хоча й визнав п’ятий абзац п’ятої частини статті 182 КПК таким, що узгоджується з Конституцією України, зазначив, що судова практика щодо встановлення розміру застави має “відтінки непослідовності та внутрішніх протиріч”, і тому наголосив на нагальній необхідності тлумачення та застосування цієї норми КПК у поєднанні з Конституцією України, Європейською конвенцією прав людини, а також практикою Європейського суду з прав людини”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, у юридичних висновках цього рішення, виходячи з принципу, згідно з яким усі сумніви та припущення мають трактуватися на користь підозрюваної чи обвинуваченої особи, КСУ запровадив “тест реальної альтернативності застави”.
Його суть, зокрема, полягає в тому, що “для уникнення перетворення застави на завуальований метод тримання особи під вартою, слідчий суддя, суд, визначаючи розмір застави у судовому рішенні, повинен обґрунтувати фінансову спроможність особи, оцінити її законні доходи та активи, врахувати не лише суму збитків, завданих кримінальним правопорушенням, а й інші обставини, передбачені КПК, а також наявність осіб, які перебувають на утриманні цієї особи”.
Крім того, як зазначили в КСУ, “слідчий суддя, суд зобов’язаний ретельно мотивувати розмір застави, посилаючись на документи про фінансовий стан особи, обґрунтовувати кожен елемент, що складає загальний розмір застави, уникати припущень щодо матеріальної спроможності особи, зазначати, чому саме такий розмір застави є достатнім для запобігання ризику переховування особи від органів досудового розслідування та суду, враховувати її соціальні зв’язки (сім’я, інші особисті контакти), а також зв’язки за кордоном”.
“Зважаючи на вищевикладене, Конституційний суд України наголосив, що саме дотримання слідчим суддею, судом наведених юридичних позицій щодо реальної альтернативності застави забезпечує таке застосування п’ятого абзацу п’ятої частини статті 182 Кодексу, яке відповідає вимогам частини другої статті 29 Конституції України”, – зазначається у повідомленні КСУ.
Текст цього рішення та його стислий виклад будуть опубліковані на офіційному сайті КСУ 22 липня.
Суддею-доповідачем у цій справі був суддя Конституційного суду України Василь Лемак.
Як повідомляв Укрінформ, КСУ визнав неконституційним скасування запобіжного заходу для проходження військової служби.
Конституційний Суд Застава
Источник: www.ukrinform.ua