У ДБР повідомили, що не скасовували провадження щодо забудовника, якого пов’язують з братом керівника бюро Сухачовим Ексклюзив 17.07.2026 14:46 Укрінформ
Державне бюро розслідувань спростувало інформацію про закриття кримінального провадження стосовно забудовника, якого у медіа ідентифікують як брата голови ДБР Олександра Сухачова.
Про це розповіла радниця директора ДБР з комунікацій Тетяна Сапьян, відповідаючи на запитання щодо розслідування, опублікованого у медіа у п’ятницю, про власність брата керівника ДБР, яка складається зі 143 квартир.
“Стосовно кримінального провадження, згаданого у публікації, повідомляємо, що ДБР не приймало рішення про його закриття”, – наголосила вона.
Сапьян уточнила, що визначення підслідності у кримінальних провадженнях належить до компетенції прокурора, згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу. “Постановою заступника генерального прокурора від 16.08.2025 року розслідування у вказаному провадженні було доручено підрозділам Національної поліції”, – повідомила радниця голови ДБР.
Вона також додала, що будь-які процесуальні дії у кримінальних провадженнях здійснюються уповноваженими слідчими та прокурорами виключно у встановленому законом порядку.
“Родинні зв’язки будь-кого не є підставою для припущень про вплив на хід досудового розслідування або прийняття процесуальних рішень”, – зазначила Сапьян.
Крім того, радниця голови ДБР пояснила, що Державне бюро розслідувань “не коментує відомості, що стосуються приватних комерційних інтересів осіб, які не є співробітниками бюро (йдеться про володіння Олександром Сухачовим численними квартирами – ред.)”.
Раніше у п’ятницю низка ЗМІ опублікували матеріал розслідування під назвою “143 квартири брата директора ДБР”. У ньому, зокрема, йдеться про 143 квартири та офісні приміщення, які належали або належать брату голови ДБР Олексія Сухачова Олександру, та обставини їх набуття.
Згідно з угодами купівлі-продажу, які є в розпорядженні розслідувачів, у липні 2018 року Олександр Сухачов придбав 30 квартир у харківському житловому комплексі за ціною від 24 до 49 тис. грн за квартиру (приблизно від 932 до 1856 доларів за квартиру за тодішнім курсом).
Автори публікації звертають увагу на те, що вартість придбаної нерухомості була суттєво нижчою за ринкові показники.
Як зазначається у розслідуванні, наразі Олександр Сухачов продав майже всі 143 квартири та офіси, якими володів.
Журналісти також приділили особливу увагу долі кримінального провадження, в рамках якого спочатку поліція, а потім і Державне бюро розслідувань розслідували законність діяльності цього забудовника.
За інформацією Інституту Масової Інформації, матеріал про 143 об’єкти нерухомості, які, за даними журналістів, належать брату директора Державного бюро розслідувань, одночасно оприлюднили вісім українських медіа. Розслідування спільно підготували “Слідство.Інфо” та Центр Протидії Корупції.
“На знак солідарності з авторами матеріалу вісім редакцій об’єдналися в “Ініціативу 143″ – за кількістю об’єктів нерухомості, про які йдеться в розслідуванні. До ініціативи долучилися Українська правда, Суспільне Мовлення, Схеми: корупція в деталях – RFERL, hromadske.ua, ZN.UA, NV, BIHUS.Info та Телебачення Торонто”, – йдеться у повідомленні.
Вранці 17 липня всі вони одночасно опублікували текст розслідування. Учасники ініціативи заявили, що вважають судову заборону відвертим проявом цензури і прагнуть підтримати колег зі “Слідства.Інфо” та ЦПК.
За даними “Слідство.Інфо”, 6 липня Печерський районний суд Києва ще до виходу матеріалу заборонив “Слідству.Інфо”, ЦПК та журналістці Аліні Стрижак поширювати певну інформацію про майно брата директора ДБР. Рішення викликало значний суспільний резонанс та заяви від українських та міжнародних організацій.
“Слідство.Інфо” та ЦПК розцінюють рішення суду як тиск на журналістів та наступ на свободу слова. Вони планують оскаржувати цю ухвалу.
Фото ілюстративне: ДБР
Нерухомість Поліція ЗМІ ДБР Розслідування Ексклюзив
Источник: www.ukrinform.ua