Герої стрічки «Місто» дорослішають на екрані під акомпанемент війни та електронної музики 17.07.2026 10:20 Укрінформ
У столиці завершили знімальний процес урбаністичної драми «Місто» за мотивами твору Валерʼяна Підмогильного
Історія створення повнометражної художньої картини «Місто» – це нелегкий шлях. Цей проєкт зародився ще до повномасштабного вторгнення як концепція сучасної інтерпретації роману одного з найвідоміших представників Розстріляного відродження Валерʼяна Підмогильного. У 2022-му він отримав перемогу на пітчингу Держкіно, роботу над стрічкою розпочав режисер Михайло Маслобойщиков, проте після повномасштабного вторгнення відбулися певні зміни, зокрема, змінився постановник та первинний акторський склад.
Остаточна версія фільму належить постановникові та кінознавцю Станіславу Битюцькому, для якого «Місто» стане дебютом у повнометражному кіно. Він також адаптував сценарій та презентував продюсерській команді нове бачення, повʼязане з музичною субкультурою.
Продюсуванням зайнялися Дмитро Суханов («Мої думки тихі», «Медовий місяць») та Валерія Сочивець («Ля Палісіада», «Із завʼязаними очима», «Зарваниця»). Оператором-постановником став Володимир Усик («Ля Палісіада», «Медовий Місяць»), художником-постановником – Максим Німенко («Стоп-Земля», серіал «Кава з кардамоном»). Проєкт реалізується за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Зйомки «Міста» проходили в літній період і завершилися 9 липня, попереду – постпродакшн, міжнародна фестивальна премʼєра та довгоочікуваний прокат в Україні. Ми мали змогу відвідати останній знімальний день і готові поділитися деякими деталями.
БУЛО ВАЖЛИВО ФІКСУВАТИ НА РЕАЛЬНИХ ВЕЧІРКАХ ТА ЗАЛУЧАТИ СПРАВЖНІХ МУЗИКАНТІВ
Перенести літературний твір, тим паче такий відомий, на сучасний сценарій та перенести сюжетну канву на століття вперед – завдання не з легких. Перед режисером-сценаристом стояло завдання не просто оживити життя літературних персонажів на екрані, а показати автентичність переживання цієї історії в сучасних умовах. Тому фокус сценарію суттєво змінився – наразі «Місто» це розповідь про Київ у період російсько-української війни, в яку інтегровано субкультуру вечірок з електронною музикою.
Для автора сценарію та режисера було принципово, щоб у фільмі брали участь ті, хто живуть тут і зараз – відвідують такі вечірки, розуміють життя свого покоління. У багатьох другорядних ролях задіяні непрофесійні виконавці, а якщо це діджейський сет, то за пультом – справжній діджей.
«Для створення атмосфери було важливо знімати в автентичних локаціях та запрошувати справжніх, дуже цікавих музикантів. У нас задіяні – Богдан Заєць, Антон Сомінарист, Марʼяна Клочко, Слава Ліпшеєв. Стрічка демонструє цю музичну спільноту та її ключові події. Це те, що зараз по-справжньому звучить в електронних клубах Києва», – зазначив постановник.
Музичний супровід до фільму створили композитори Еміль Асадов та Геннадій Бойченко.
СЮЖЕТНІ ЛІНІЇ ЗБЕРЕЖЕНІ, ПРОТЕ ПЕРЕБУДОВАНІ ВІДПОВІДНО ДО СУЧАСНОГО КИЄВА
Стосовно жанрової специфіки фільму, то команда визначає її як «історія дорослішання під час війни».
«Поступово сценарій трансформувався і відхилявся від тексту Підмогильного в аспекті підкорення міста головним героєм. У нас це, скоріше, розповідь про те, як зростає нове покоління, проживаючи травми війни. Це історія дорослішання в умовах війни. Ось такий жанр ми бачимо нині», – говорить пан Станіслав.
За його словами, процес створення «Міста» просувався успішно, попри складні обставини, включно з тим, що зйомки іноді збігалися з повітряними тривогами. Було чимало моментів, які могли перешкодити або зупинити роботу, проте команді вдалося подолати всі труднощі.
Робота над сценарієм зайняла майже два роки. Відповідаючи на запитання, наскільки він відійшов від літературного першоджерела, Станіслав Битюцький посміхається: «На століття». І додає, що в романі дуже вдала структура, з якою він міг легко працювати, щось доповнювати, уявляти, що б сталося з героями в наш час. Структура та сюжетні лінії збережені, але перероблені так, щоб вони могли розгортатися в сучасному Києві.
Він підкреслив, що після 2014 року він буквально заново відкривав для себе українську класику, так само як зараз, з початком повномасштабного вторгнення, нові покоління відкривають її для себе, що є надзвичайно важливим, адже це надає не лише цінну інформацію та досвід, а й розуміння власного коріння та ідентичності.
У ЛІТЕРАТУРНОМУ ТВОРІ ГЕРОЙ ШУКАВ СЕБЕ В ЛІТЕРАТУРІ, У ФІЛЬМІ – В ЕЛЕКТРОННІЙ МУЗИЦІ
Головний персонаж фільму, подібно до книжкового – Степан Радченко – приїжджає до великого міста, прагнучи знайти себе у професії. Однак, у творі Підмогильного це була сфера літератури, тоді як у фільмі – електронна музика.
«Професійна сфера у фільмі трансформована в ту, яка, на нашу думку, також є надзвичайно значущою тут і зараз. Електронна сцена Києва та сучасна українська електронна музика мають величезне значення. Бути частиною цього контексту, відвідувати такі музичні події – це аналогічно тому, як тоді було відвідувати літературні заходи. Електронні клуби – це культове місце для цієї субкультури, і воно дуже резонує з молоддю, представником якої був Степан століття тому в романі Підмогильного. Сьогодні нашому Степанові двадцять чотири роки, і його легко уявити на подібній події», – поділився постановник.
У стрічці збережено три ключові жіночі образи, важливі для роману: Зосю зіграла Марія Ковальова, Надійку – Яна Колодійчук, а Риту – Анастасія Малахова.
«Ми залишили їхні взаємини зі Степаном, але намагалися переосмислити, як би ці стосунки розвивалися через століття. Як саме вони б еволюціонували, як би загалом змінювалася гендерна поведінка, які були б дозволені та заборонені межі, що існували тоді, і які є зараз», – пояснив Битюцький.
Режисер стрічки «Місто» Станіслав Битюцький та виконавець ролі Максим Рягін
СПОДІВАЮСЯ, ЩО ФІЛЬМ ВІДКРИЄ П’ЯТЬ-ШІСТЬ НОВИХ АКТОРСЬКИХ ІМЕН
Постановник разом із кастинг-директоркою Аллою Самойленко провели тривалий пошук виконавців, оскільки, на його переконання, кастинг становить дев’яносто відсотків успіху фільму. Результатами пошуку він залишився дуже задоволений.
«Коли я побачив відеопроби Максима Рягіна, то одразу відзначив його типаж, який надзвичайно цікаво вирізняється серед акторів його покоління. І ще до нашої особистої зустрічі та проб, я розумів, що це головний кандидат на роль Степана. Згодом усе це підтвердилося. Загалом у кінематографі існує дефіцит свіжих, талановитих облич, але, якщо їх шукати, то вони є. Ми знайшли багато цікавих молодих виконавців, для багатьох фільм стане дебютом. Сподіваюся, ми відкриємо п’ять-шість нових імен», – поділився постановник.
Разом із молодими талантами у «Місті» також задіяні відомі українські актори: Акмал Гурезов («Уроки толерантності»), Євгенія Непиталюк («Бачення метелика»), Максим Панченко («Я, Ніна»).
Виконавець головної ролі Максим Рягін
За словами виконавця головної ролі Максима Рягіна, його Степан суттєво відрізняється від персонажа Підмогильного – у книзі це ветеран Першої світової, який щойно повернувся з фронту, тоді як у фільмі – це сучасний молодий чоловік, якому 24 роки, він не брав участі у бойових діях, проте вже має травми, пов’язані з війною – пережив полон на півдні України. Сучасний Степан у столиці проходить шлях від розгубленого провінціала до впевненого у своїх силах артиста на електронній сцені міста.
Перед початком роботи над образом актор не лише перечитав роман, щоб освіжити в пам’яті історичний контекст, але й занурився у світ електронної музики, в якому існує сучасна інтерпретація його персонажа.
«Стас (Битюцький – ред.) познайомив мене з культурою електронної музики, оскільки до цього я зовсім не мав до неї стосунку. І після завершення етапу кастингу ми почали відвідувати електронні вечірки, для мене це було чимось новим. Досить символічно, що першим місцем, куди я прийшов знайомитися з цією субкультурою, був клуб, де сьогодні відбувся наш фінальний знімальний день», – розповів Максим Рягін.
Режисер стрічки «Місто» Станіслав Битюцький
ХОЧЕТЬСЯ, ЩОБ МОЛОДІ ЛЮДИ ПЕРЕГЛЯДАЛИ ФІЛЬМ І ВПІЗНАВАЛИ СЕБЕ
Команда фільму вважає, що цільова аудиторія «Міста» не має чітких вікових обмежень, проте молодь, безсумнівно, впізнаватиме себе в цьому кіно.
«Та й старше покоління, гадаю, під час перегляду згадуватиме власну юність. Навіть не в контексті електронної сцени чи вечірок, а радше в сенсі відчуття, коли ти молодий і можеш робити помилки, за які не так соромно, як коли тобі вже за сорок чи більше років. – каже Станіслав Битюцький. – Ми прагнули створити якісне, універсальне кіно про Київ сьогодні. Про повсякденне життя молодих людей, без надмірного драматизму. Так, ми всі нині переживаємо труднощі, відчуваємо біль, але водночас – посміхаємося, живемо не лише війною, а й звичайними буденними речами».
Він додав, що насправді був вельми здивований тим, що цей фільм стане першою кінематографічною адаптацією «Міста» Підмогильного, адже така ідея витала в повітрі.
«Але так склалося, що ми перші. Наша стрічка дуже ніжна, візуально приваблива, дещо меланхолійна, як і наше життя», – поділився режисер та сценарист кінострічки «Місто» Станіслав Битюцький.
Любов Базів. Київ
Фото Олександра Клименка, Артема Гвоздкова
Кіно Культура Держкіно Режисер прем’єра
Источник: www.ukrinform.ua