Воєнна журналістика не повинна перетворюватися на журналістику суб’єктивних суджень – Міноборони 11.07.2026 04:19 Укрінформ
Воєнна журналістика не повинна перетворюватися на журналістику особистих оцінок; її головне завдання — документувати факти, реєструвати злочини, збирати докази.
Про це під час обговорення в Укрінформі на тему «Роль військових журналістів у документуванні воєнних злочинів та впровадженні Протоколу Берклі в Україні» заявила керівниця комунікаційної команди Міністерства оборони Марічка Байса.
«Воєнна журналістика не повинна ставати журналістикою особистих суджень. Її першочергове завдання — документувати факти, фіксувати злочини, збирати докази та залишати після події максимально достовірну інформацію. Саме тому співпраця з офіційними джерелами — Міністерством оборони, Генеральним штабом тощо — є надзвичайно важливою», — зазначила вона.
Адвокатка АО «Відсіч» Яна Бут підкреслила, що військові журналісти не беруть на себе роль слідчого, але вони можуть забезпечити найважливіше — збереження первинної інформації про подію, яка надалі має стати предметом кримінального провадження та досудового розслідування.
Байса наголосила, що журналістам завжди слід оперувати перевіреними, офіційними джерелами та верифікувати інформацію.
«І коли ми говоримо про воєнну журналістику, це правило перестає бути просто професійним стандартом. Воно стає питанням людських життів і національної безпеки, зокрема. Кожен матеріал, кожне фото, кожне слово і кожна цитата можуть формувати міжнародну думку про Україну. Журналіст має чітко усвідомлювати не лише, що він говорить, але й кому, коли і як він це говорить», — заявила представниця МОУ.
За її словами, одне необережне формулювання або неперевірений факт можуть спричинити паніку, завдати болю або навіть поставити під загрозу проведення певної військової операції.
У Канаді та США, зазначила Байса, практично кожне відповідальне медіа перед публікацією матеріалу звертається до державних органів по коментар, щоб верифікувати певну інформацію.
«Адже вони розуміють: якісна журналістика починається з перевірки інформації. Саме так формується довіра між державою та суспільством, між державою та людиною. Саме така взаємодія мінімізує ризики поширення дезінформації», — заявила представниця МОУ.
Вона зауважила, що ворогу достатньо однієї помилки, одного неперевіреного повідомлення або вирваного з контексту заголовка — і дезінформація поширюється миттєво, як всередині країни, так і особливо за кордоном.
Окремо Байса акцентувала на важливості комунікації не лише про втрати та загрози на фронті, а й про більш-менш позитивні події, які відбуваються.
«Стійкість країни — це також певний елемент безпеки. Сьогодні позитивними подіями можна назвати й те, як ми вибороли кілометр на лінії фронту, те, як наші виробники озброєнь якісно створюють українську зброю тощо», — пояснила керівниця комунікаційної команди Міноборони.
Адже війна, наголосила вона, — це не лише те, що відбувається на полі бою. Це й люди, які виробляють зброю, інженери, техніки тощо.
«Також це й ветерани, які повернулися працювати в цю сферу. Це й міжнародні партнери, які інвестують у цю сферу. Про це все можна і потрібно розповідати, бо це теж правда про Україну», — вважає Байса.
Своєю чергою, докторка юридичних наук, професорка, директорка юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Людмила Кожура підкреслила, що швидкість ніколи не повинна превалювати над достовірністю, особливо під час війни.
Як повідомляв Укрінформ, у Національній спілці журналістів України заявили, що основним правилом роботи журналістів наразі має бути гасло: «Не нашкодь».
Фото: Євген Котенко / Укрінформ
Більше наших фото можна придбати тут
Міноборони ЗМІ Журналіст Війна Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua