У столиці відбудеться представлення нової праці Олександри Шутко, присвяченої ролі українських жінок в Османській імперії. Ексклюзив 28.06.2026 10:20 Укрінформ Історик, що спеціалізується на Османській імперії, Олександра Шутко, презентувала свою нову книгу. У ній, спираючись на архівні джерела, вона досліджує життя султанського гарему та вплив українок на османську державу. Презентація відбудеться в Києві 2 липня.
Про це авторка повідомила в ексклюзивному коментарі Укрінформу.
«Після десятиліття роботи з турецькими архівами, що містять відомості про султанок українського походження, я зібрала значний матеріал про місце, яке було їхнім домом – султанський гарем. Це спонукало мене до написання книги про його внутрішній світ», – зазначила дослідниця.
Історик підкреслила, що гарем не був в’язницею для жінок чи місцем розпусти.
"Султанський гарем функціонував як складна система взаємодії членів султанської родини, що мала свою чітку ієрархію та усталені традиції. Кожна жінка, яка потрапляла до гарему, одразу ж отримувала платню. Найсвіжіші наложниці одержували мінімальну суму – 6 акче (османські срібні монети) щоденно, що за курсом 2019 року становило б 18 доларів. Окрім цього, наложниць двічі на день годували, забезпечували одягом та коштовностями. Їх також навчали східним мовам, письму, музиці, танцям та мистецтву спокушання”, – поділилася деталями Шутко.
Найбільший посаг – 2 тис. акче на добу, або приблизно 6 тис. доларів, мала дружина султана Сулеймана – українка Роксолана (Hürrem). Річний дохід, за сучасними оцінками, сягав 2 мільйонів доларів. Ця сума залишалася за нею до кінця життя і перевищувала річний бюджет невеликої французької провінції.
"Роксолана була найзаможнішою жінкою своєї епохи. Вона спрямовувала кошти на благодійність: будівництво мечетей, лазень, лікарень та освітніх закладів на теренах Османської імперії. Крім того, вона активно брала участь у політичних процесах, впливаючи на державні призначення та підтримуючи зв’язок із правителями Європи та Азії. Саме завдяки їй у Османській імперії зародився феномен «Жіночого султанату», який через століття продовжила інша султанка українського походження – Хатідже Турхан (Надія)”, – розкрила нюанси авторка.
Окрім Роксолани, у новій праці розглядається її суперниця – черкешенка Махідевран, а також служниця султана Сулеймана – Гюльфем, та інші видатні постаті періоду «Жіночого султанату», зокрема Нурбану, Сафіє, Кьосем та Хатідже Турхан.
У своєму новому дослідженні Олександра Шутко також розвінчує давні уявлення про численність гаремів османських султанів.
“Точна кількість наложниць відома завдяки обліковим книгам султанського палацу Топкапи в Стамбулі, де фіксувалися витрати на утримання гарему. Наприклад, у гаремі султана Сулеймана Величного 1552 року перебувало 167 жінок, у Селіма ІІ – 73, у Мурада ІІІ – близько 150. Інтимні стосунки султани мали далеко не з усіма. До кола найближчої родини належали лише 3-4% від загальної кількості наложниць: фаворитки та матері дітей. Всі інші мешканки гарему, отримавши через 7-9 років звільнення з рабства та посаг, могли вступити у шлюб із гідним сановником султана”, – уточнила Шутко.
Також у книзі дослідниця висвітлює роль охоронців гарему – євнухів, яких у дитинстві піддавали кастрації, при цьому виживав лише один хлопчик з десяти.
«Також новою є інформація про гречанку Гюльнуш, яка заснувала мечеті в Кам’янці-Подільському та Хотині. Про її перебування на Поділлі під час військового походу 1672-1678 років, народження другого сина Ахмеда (Ахмеда ІІІ) та небезпечний маршрут пересування, я також розповідаю у новій праці», – зазначила авторка.
Презентація книги «Гарем османських султанів доби «Жіночого султанату» від видавництва «Богдан» відбудеться в Києві 2 липня (четвер) о 18:30 у книгарні Readeat. Модератор заходу – Альона Рудько. Під час зустрічі читачі матимуть змогу поспілкуватися з авторкою та придбати книгу з її автографом.
Як інформував Укрінформ, у січні минулого року в Україні вийшов роман "Кривава Кафа" письменниці та дослідниці Олександри Шутко, присвячений періоду намісництва шехзаде Сулеймана – майбутнього султана Сулеймана Пишного, чоловіка Роксолани, у Кафі.
Фото з архіву Олександри Шутко
Україна Туреччина Жінки
Источник: www.ukrinform.ua