Леонід Кучма: Історія може сама поставити перед Україною питання про потенційні зміни до конституції після війни

Леонід Кучма: Історія може сама поставити перед Україною питання про потенційні зміни до конституції після війни 3

Леонід Кучма: Після війни питання про можливі конституційні зміни перед Україною може поставити сама історія День Конституції 28.06.2026 09:15 Укрінформ Другий Президент України Леонід Кучма наголошує: під час воєнного стану Конституцію змінювати неможливо, а після завершення війни держава може постати перед новими викликами, які вимагатимуть переосмислення моделі влади.

Напередодні 30-ї річниці від дня ухвалення Конституції України Укрінформ поспілкувався з творцями Основного Закону.

Кучма у коментарі заявив, що головним викликом для українського конституційного ладу сьогодні є те саме, що стоїть перед усією державою, економікою та суспільством — необхідність вистояти у війні, зберегти країну та її інституції.

«Такі ж, як і перед державою, економікою, суспільством. Такі ж, як і перед нами усіма. Вистояти, витримати, зберегтися», — зазначив Кучма.

Він наголосив, що в умовах воєнного стану будь-які зміни до Основного Закону є неможливими, оскільки сама Конституція містить пряму заборону на її перегляд у цей період.

Леонід Кучма: Історія може сама поставити перед Україною питання про потенційні зміни до конституції після війни 4

«По-перше, це просто неможливо. Навіть сама постановка такого питання антиконституційна, якщо вже бути прискіпливим з правової точки зору. «Сучасні умови» України – це воєнний стан, який діє з 5.30 ранку 24 лютого 2022 року. А Конституція прямо декларує, що вона не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану», — сказав Кучма.

За його словами, питання можливих конституційних змін у майбутньому має вирішуватися виключно відповідно до процедур, визначених Основним Законом.

«Кваліфіковано (і, звичайно, тільки у майбутньому) на нього можуть відповісти або народ, або парламент. Адже вносити та затверджувати зміни до Конституції України може лише або конституційна більшість Верховної Ради, або всенародне голосування», — підкреслив другий президент.

Водночас Кучма припускає, що після завершення війни Україна може знову зіткнутися з потребою перегляду окремих елементів державного устрою. Він пояснює це власним досвідом президентства, коли зміни у моделі влади були відповіддю на конкретні історичні обставини.

«Але я припускаю, що після війни питання про можливі конституційні зміни перед Україною може поставити сама історія. Це підказує мені власний досвід», — зазначив він.

Кучма нагадав, що за час його президентства Україна двічі змінювала підхід до організації влади. У 1996 році, за його словами, президентсько-парламентська модель була необхідною через глибоку економічну кризу.

«У 1996 році я підтримав президентсько-парламентську модель. Розширені президентські повноваження були вкрай необхідні мені, тому що Україна знаходилася на дні економічної кризи, а парламент брати участь у її розв’язанні не міг і не хотів», — пояснив Кучма.

Після стабілізації ситуації, за його словами, виникла потреба у політичній реформі та переході до парламентсько-президентської моделі.

«Після того, як на рубежі тисячоліть нам вдалося виправити ситуацію, такі додаткові інструменти були мені вже не потрібні: навіщо кризові повноваження, якщо немає кризи?» — зазначив він.

Кучма також наголосив на небезпеці надмірної концентрації влади в руках однієї особи, згадавши ситуацію із поверненням розширених президентських повноважень за часів Віктора Януковича.

«До речі, про ризики авторитаризму я думав недаремно. Коли до влади прийшов Янукович, він майже одразу протиснув повернення йому розширених президентських повноважень. Результат відомий усім», — сказав другий Президент.

Водночас, за словами Кучми, після завершення війни Україна матиме нові безпекові виклики, які можуть вплинути на дискусію про баланс повноважень між гілками влади.

«Не може бути інакше, оскільки нікуди не дінеться Росія. Виклики, які стоятимуть перед українською владою, будуть гострими, відповіді на них мають бути рішучими, реакція – швидкою, а то й миттєвою. Такий спосіб роботи не притаманний парламентам. Нагадаю про свій досвід тридцятирічної давнини: кризові повноваження потрібні Президентові, коли є криза. Не хочу здатися песимістом, але криза в нас буде часто», — наголосив він.

Другий Президент окремо підкреслив важливість дотримання Конституції під час війни, адже саме стабільність правових правил є основою стійкості держави.

«Дотримання конституційних принципів має кардинальне значення для майбутнього держави завжди – адже Конституція є кодексом правил її функціонування», — зазначив Кучма.

Він застеріг від будь-яких спроб проводити конституційні експерименти під час війни, оскільки це може створити додаткові ризики для внутрішньої єдності та міжнародної підтримки України.

«Навіть у мирний час проводити «експерименти» з Конституцією небезпечно. Але під час війни небезпечно навіть думати про них. Це може привести до громадянського протистояння. Це може відштовхнути наших союзників у Європі та надихнути там наших недругів. Зрештою, це стало б подарунком для Путіна», — підсумував Кучма.

Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 28 червня, в Україні відзначають День Конституції.

Це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції, і п’ятий рік поспіль Україна відзначає його в умовах воєнного стану, запровадженого через повномасштабне вторгнення РФ.

Фото Валерія Соловйова

День Конституції Конституція Кучма

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *