Вшанування головного сержанта Романа Довгалюка (позивний «Бурий») Хвилина мовчання 22.06.2026 09:00 Укрінформ Справжній патріот, став на захист України ще в період АТО/ООС
38-річний оборонцеві завжди був готовий прийти на допомогу. Він надзвичайно любив Україну.
Роман народився 14 квітня 1986 року у селі Мишковичі на Тернопільщині. Здобував освіту у місцевій школі, згодом став студентом Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, обравши факультет фізичного виховання та спорту. Глибокий патріотизм хлопець перейняв від своїх предків, які не лише брали участь у боях в УПА, а й служили Україні за часів Директорії Володимира Винниченка та Симона Петлюри.
Фото: Суспільне Тернопіль
«Прапрадід Романа був адміністратором війська Української Народної Республіки. У нас удома всі були патріоти. А по татовій лінії всі були в УПА. Татовому брату присудили 25 років каторжних робіт у Воркуті, бо він був провідником УПА Косів-Коломия», – ділиться спогадами мати військовослужбовця, пані Христина.
Фото: Суспільне Тернопіль
У 15 років Роман самостійно опанував мотоцикл, а вже будучи дорослим, створив свій байкерський клуб. У мирному житті чоловік займався підприємництвом – мав тату-салон, створював картини олійними фарбами, брав участь у пісенних конкурсах, влаштовував фаєр-шоу. Збирав старовинний глиняний посуд та карнавальні маски.
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
У Тернополі він часто чув розповіді з фронту у своєму тату-салоні. Саме там для багатьох учасників АТО/ООС він став другом, адже вмів слухати, співчувати, підтримувати. До лав ЗСУ Роман долучився у 2020 році – підписавши трирічний контракт.
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
Повномасштабна війна застала «Бурого» на Волині, де якраз завершувалися військові навчання. Роман, не вагаючись, став на захист Батьківщини. Він служив у складі 44-ї окремої артилерійської бригади, керуючи артилерійським підрозділом. Разом із побратимами боронив Україну на Київщині, в Чорнобилі, на Житомирщині, на Оріхівському напрямку, в районі Куп’янська та Бахмута. З першого до останнього дня брав участь у визволенні Харківщини, воював поблизу Гуляйполя та у Волновасі.
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
За словами пані Христини, син «прагнув, аби його поставили на сам "нуль". Від рядового солдата дослужився до сержанта, став командиром розрахунку». Захисник казав: «Роботу виконуємо добре, відправляємо "посилочки", зменшуємо кількість російських окупантів».
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
Сім’я та побратими для Романа завжди були джерелом підтримки. Справжньою опорою для воїна стала Христина Романівна, його мати, яка незмінно допомагала синові та його побратимам. Вона приїздила на передову, передавала гостинці та необхідне спорядження. А Роман став у підрозділі взірцем мужності. Його поважали товариші по зброї, йому довіряли життя, він був видатним командиром.
Фото: Тернополяни
За словами матері бійця, Роман завжди турбувався та дбав про своїх побратимів: «Нещодавно там був приліт, хлопці не мали жодної подряпини. Вони навіть не чхали і не кашляли. Він їх опікувався. Казав: "Туди не йдіть. Я чую, там вже летить, ви мені вірте. Швидше ховайтеся". Мені вже хлопці це розповідали».
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
Прогнози щодо завершення війни у «Бурого» були категоричні: «Ми тоді переможемо, коли останній окупант на нашій землі піде в землю».
Роман Довгалюк був нагороджений медаллю «За військову службу Україні» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня, який він особисто отримав з рук Президента України.
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
12 серпня 2024 року головний сержант загинув біля села Стецьківка на Сумщині під час виконання бойового завдання.
Поховали оборонця на Алеї Героїв на Микулинецькому кладовищі у Тернополі. У нього залишились батьки, донька та брати.
Фото: Суспільне Тернопіль
«Коли почалась війна, я почула від мами, що Ромчик служить і зовсім не була здивована. Не сумнівалася, що він піде на захист своєї Батьківщини. Але я завжди вірила, що він дочекається перемоги живим, здоровим і щасливим», – зазначила Галина Івах, вчителька ліцею, де навчався Роман.
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
13 вересня 2024 року Романа Довгалюка посмертно відзначили званням «Почесний громадянин міста Тернополя».
Вічна пам’ять та слава Герою!
Тетяна Тиндик
За матеріалами: Суспільне. Тернопіль 1, 2, 3, Тернопільська міська рада, Тернополяни 1, 2
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної пам’яті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Вшанування Війна Тернопіль Війна з Росією Хвилина мовчання
Источник: www.ukrinform.ua