Наш спадок 20.06.2026 08:00 Укрінформ Про елемент нематеріальної культурної спадщини Донеччини – приготування козацького борщу з кропивою, що побутує в селі Стародубівка
Український борщ у 2022 році було внесено до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Ця ухвала має особливе значення, зважаючи на те, що її було прийнято під час повномасштабної війни, коли Росія ставить собі за мету знищити українську націю, її історію та культуру.
Існує багато варіантів цієї традиційної страви, і одним з них є козацький борщ із кропивою. Його батьківщина – село Стародубівка Мангуської селищної громади Маріупольського району, нині тимчасово окупована територія. Рецепт борщу залишається невід’ємною частиною кулінарної культури регіону і продовжує існувати завдяки зусиллям переселенців та носіїв традицій.
СЕЛО З КОЗАЦЬКИМИ ДУБАМИ
Стародубівку було засновано у 1830 році дунайськими козаками. У 1831–1864 роках тут функціонувала станиця Стародубівська в Азовському козацькому війську.
– Після знищення Запорізької Січі козаки спочатку знайшли прихисток за Дунаєм, а згодом повернулися на рідні землі та оселилися у приазовських степах, на березі річки Каратиш. Вони зберігали традиції та культуру своїх предків, – розповідає директорка комунального закладу «Мангуська публічна бібліотека» Ірина Сарбей.
Вона пригадує, як під час однієї з етнографічних експедицій вивчалися традиції, фольклор та побут мешканців Стародубівки. Один зі старожилів поділився історією, яку почув від своєї бабусі, яка прожила 105 років. Вона розповідала, що жолуді з дубів, які росли біля Запорізької Січі, спочатку привезли за Дунай козаки, а насіння з тих дубів потрапило до села Стародубівки. У цьому селі виросли три дуби, два з яких колись зрубали для будівництва ферми. Дерево, що залишилося, росте й досі, і його називають козацьким.
– Можливо, через ці козацькі дуби село й отримало назву Стародубівка, адже до 1920 року воно іменувалося Каратиш, – зауважує дослідниця.
«ЗГІДНО З ПОВІР’ЯМ, КОЖНА ПОРЦІЯ ТАКОЇ СТРАВИ ОЗДОРОВЛЮЄ»
За словами Сарбей, у Стародубівці готували переважно страви української кухні, і однією з улюблених був борщ із кропивою. Його варили з весни до 11 липня, бо, згідно з повір’ям, у цей період кропива має цілющі властивості.
Для приготування козацького борщу обирають м’ясо птиці – перепілки, дикої качки або домашньої курки. Нарізають шматочками, обсмажують на пательні, кладуть у казан або каструлю та заливають холодною водою – щоб вийшов наваристий, смачний бульйон. Додають нарізану картоплю, цибулю.
Приготування козацького борщу з кропиви на VII Регіональному молодіжному форумі – наметовий табір «Змінимо країну разом. Вільні та незалежні»
– Щоб борщ був ситнішим, до бульйону додають також цілу картоплину, яку, коли звариться, розминають. Для насиченішого аромату та смаку роблять засмажку з моркви та цибулі. Додають сіль, перець, за бажанням – томати. І головний складник цього цілющого борщу – дрібненько нарізане листя кропиви. Його додають, коли картопля майже готова. Це надає страві і смаку, і користі, – розповідає пані Ірина.
Вона зазначає, що до кропиви можна додати й щавель. Неодмінний інгредієнт борщу – нарізані варені курячі яйця. Після цього страву тримають на вогні ще кілька хвилин, щоб смаки поєдналися. Подають зі сметаною.
Дослідниця наголошує, що з давніх-давен існувала традиція, пов’язана з приготуванням козацького борщу з кропивою: для оздоровлення організму треба з’їсти 12 порцій цієї страви за сезон, до вже згаданого 11 липня.
– Згідно з повір’ям, кожна порція такого борщу оздоровлює, і люди намагалися скористатися цією можливістю. Адже кропива – лікарська рослина, – додає пані Ірина.
Кропива – справжня скарбниця вітамінів та корисних елементів. До її хімічного складу входять вітамін С, що сприяє зміцненню імунітету; вітамін А (ретинол), який стимулює роботу нирок та печінки; вітамін Е (токоферол), що нормалізує стан шкіри та волосся; та вітамін D, який має регенерувальну та кровоспинну властивості. Крім того, у ній містяться вітаміни групи В, що покращують сон, зміцнюють нервову систему і нормалізують стан організму, а також каротиноїди, що покращують зір. У кропиві також зосереджені хлорофіл, цинк, мідь, кальцій, калій та інші елементи, необхідні організму.
За словами дослідниці, молоду кропиву також сушили та зберігали, щоб восени і взимку використовувати для борщу та супів. Однак висушену кропиву слід додавати до страви аж наприкінці приготування – лише довести до кипіння й одразу знімати з вогню, щоб рослина не втратила корисних властивостей.
«ДО 11 ЛИПНЯ ЩЕ Є ЧАС ЗВАРИТИ БОРЩ ІЗ КРОПИВОЮ»
Ірина Сарбей зазначає, що попри всі виклики часу та той факт, що село перебуває під тимчасовою окупацією, рецепт козацького борщу з кропивою залишається невід’ємною частиною кулінарної культури регіону і продовжує жити завдяки носіям традицій – нащадкам українських козаків.
– Для збереження кулінарної спадщини – козацького борщу з кропивою – ми налагоджуємо зв’язки між мешканцями громади, які через війну перебувають у різних куточках України та за кордоном, – зазначає пані Ірина.
За її словами, обміну досвідом між носіями елемента нематеріальної культурної спадщини Донеччини сприяють онлайн-зустрічі, круглі столи, фестивалі.
– У 2024 році на Дніпропетровщині відбувся VII Регіональний молодіжний форум, де від кожної громади була команда. Наша молодь представила традицію приготування козацького борщу. Вони готували на вогні, як колись козаки, і всіх пригощали, – розповідає дослідниця.
Вона додає, що на майстер-класах молодь навчають готувати страви за старовинними рецептами, щоб зберегти зв’язок із минулим та повернути переселенцям відчуття дому.
– Люди, які покинули рідні домівки через російську агресію, коли куштують ці страви, знайомі з дитинства, зі сльозами на очах кажуть, що це ніби повертає їх додому. А такі відчуття надзвичайно цінні, – ділиться пані Ірина.
Підсумовуючи свою розповідь про козацький борщ, вона нагадує, що поки кропива ще молода, до 11 липня є час приготувати український борщ за цим рецептом, щоб зміцнити свій організм. І запевняє, що козацьку традицію, яка століттями зберігала здоров’я та духовний зв’язок поколінь, українці обов’язково й надалі передаватимуть своїм нащадкам.
Укрінформ проводить власне дослідження нашого спільного надбання – об’єктів Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Першими, ще у 2012 році, до нього було внесено такі традиційні ремесла, як створення косівської мальованої кераміки, кролевецьке переборне ткацтво, опішнянська кераміка та петриківський розпис. Відтоді до них додалися притаманні різним регіонам нашої країни обряди, пісні й танці, музичні інструменти, страви й напої, звичаї святкувань і поминань… Національний перелік постійно поповнюється.
Донеччина Історія Козак Культурна спадщина Маріуполь ЮНЕСКО Село Борщ
Источник: www.ukrinform.ua