Незважаючи на заяви Путіна, Росія все більше виглядає як «країна-банкрут» – Власюк Ексклюзив 05.06.2026 19:26 Укрінформ Заяви Володимира Путіна про економічну стабільність Росії та нові можливості, які нібито відкрили санкції, не відображають реального стану справ.
Про це повідомив уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі Укрінформу.
«На ПМЕФ (Петербурзькому міжнародному економічному форумі – ред.) Путін традиційно виступає з промовою про “стабільне майбутнє”, розширення можливостей через санкції та формування нових партнерств. Однак, якщо відійти від політичних гасел і зосередитися на цифрах, картина вимальовується протилежна. Всупереч оптимістичній риториці керівництва РФ, Росія впевнено рухається до статусу “країни-банкрута”. Поки Кремль говорить про стійкість економіки, доходи російського бюджету скоротилися на 40% порівняно з минулим роком, незважаючи на високі ціни на нафту. Бюджетний дефіцит вже перевищує 80 мільярдів доларів», – підкреслив він.
Уповноважений зазначив, що поки Путін критикує західні країни за дефіцит бюджетів, 71 із 85 російських регіонів завершили минулий рік з дефіцитними бюджетами, а їхній сукупний дефіцит перевищив 34 млрд доларів.
«Путін стверджує, що санкції нібито надали Росії “ширший простір для маневру” та сприяли створенню нових партнерств. Проте найкращим індикатором довіри є інвестиції. Наразі частка іноземного капіталу в Росії становить лише 0,01%», – зауважив Власюк.
За його словами, це свідчить про те, що навіть потенційні партнери не поспішають вкладати кошти в російську економіку.
«Путін говорить про нові можливості для бізнесу, але понад 30% російських підприємців готуються припинити свою діяльність, ще близько 30% розглядають можливість переходу в тіньову економіку. Причинами стали посилення податкового тиску та масові відключення інтернету», – наголосив він.
Радник президента повідомив, що індикатор бізнес-клімату вперше з 2022 року став негативним, а частка проблемних кредитів, які позичальники не можуть нормально обслуговувати, зросла до 12%.
Водночас росіяни та бізнес дедалі частіше звертаються до готівкових розрахунків, що свідчить про зниження довіри до фінансової системи: «На цьому тлі Центральний банк РФ готується вивести з ринку 11 регіональних банків, фінансові труднощі яких вже неможливо приховати».
«Крім того, сальдо зовнішньої торгівлі Росії за час повномасштабної війни скоротилося майже втричі – з 337 до 125 мільярдів доларів», – поінформував Власюк.
За його даними, найбільші російські експортери (Лукойл, Газпром, НОВАТЕК, Северсталь) втрачають прибутки, а Росатом вже шукає додаткові 7 млрд доларів для завершення власного флагманського проєкту в Туреччині – АЕС “Аккую”. Таким чином, головний контраст нинішнього ПМЕФ полягає в тому, що «чим оптимістичнішими є заяви російського керівництва, тим гіршими стають економічні показники самої Росії».
«Незважаючи на багаторічні спроби Кремля переконати світ у неефективності санкцій, саме санкційний тиск дедалі сильніше обмежує доступ російської економіки до інвестицій, технологій, фінансових ресурсів та традиційних ринків збуту. Падіння бюджетних доходів, скорочення зовнішньої торгівлі, відсутність іноземного капіталу та погіршення настроїв серед бізнесу свідчать про те, що санкції мають кумулятивний ефект і поступово підривають економічну основу російської воєнної машини», – додав уповноважений.
Як повідомляв Укрінформ, американська технологічна компанія Apple підтвердила, що російський месенджер Max був видалений з магазину додатків App Store через західні санкції.
Фото Укрінформу можна придбати тут
Економіка Путін Росія Банкрутство
Источник: www.ukrinform.ua