Росія завдала наймасштабніших пошкоджень об’єктам культури в столиці за увесь період повномасштабного вторгнення. Наразі зафіксовано щонайменше 14 пошкоджених культурних установ та пам’яток у Києві, проте ця інформація ще потребує уточнення.
Як інформує Укрінформ, про це під час телевізійного ефіру повідомила Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики України, міністерка культури Тетяна Бережна.
«Ми можемо констатувати, що це найзначніша хвиля пошкоджень для київських культурних закладів за весь час повномасштабної війни. Ми продовжуємо документувати наслідки російських атак та отримувати повідомлення про збитки. Наразі Міністерство культури отримало відомості про ушкодження принаймні 14 культурних інституцій та пам’яток у Києві, але, знову ж таки, дані ще перевіряються», – зазначила Бережна.
Вона додала, що значних руйнувань зазнала будівля Національного художнього музею України, однак, на щастя, колекція та персонал музею залишилися неушкодженими. Серйозних пошкоджень також зазнав Національний музей «Чорнобиль», де близько 40% експозиції було знищено.
У Києві усувають наслідки потужної атаки РФ, здійсненої 24 травня / Фото: Кирило Чуботін. Укрінформ 1 / 10
«Щодо інших об’єктів та установ, то це Театр Франка, Національна музична академія України, наша консерваторія. Крім того, Національна філармонія України, Київська мала опера, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, розташована на Поштовій площі, Київська опера – це комунальний заклад, Інститут літератури. А також Контрактовий дім, Поштова станція та Житній ринок», – перерахувала Бережна.
Вона додала, що це свідчить про продовження Росією цілеспрямованих атак на українську культуру, історичну пам’ять та національну ідентичність.
Бережна наголосила на критичній необхідності оцифрування музейних колекцій, зазначивши, що Міністерство культури активно працює над програмами цифровізації. Це дозволить відтворювати експонати в разі їх втрати, а також сприятиме поверненню викрадених Росією предметів через Інтерпол.
Водночас вона констатувала, що на даний момент оцифровано незначний відсоток через те, що робота з міжнародними партнерами, які надають підтримку програмам цифровізації, лише розпочалася.
«Ми застосовуємо штучний інтелект для цього процесу. Проте надзвичайно важливою є роль директорів музеїв, які, передбачаючи можливу окупацію, вилучали паперові та архівні документи. Зараз ми їх оцифровуватимемо та документуватимемо факти викрадення», – розповіла Бережна.
Вона зазначила, що частина музеїв є державною власністю, частина – комунальною, і рівень цифровізації в кожному з них різний.
Вона нагадала, що Мінкульт у співпраці з урядом затвердив порядок евакуації музейних фондів у період воєнного стану. Ці чіткі правила визначають відповідальних осіб, дії та умови для евакуації спадщини та музейних цінностей, що перебувають під загрозою.
«З одного боку, це надзвичайно складне питання, оскільки кожен власник, кожен керівник музею прагне якомога довше зберегти експонати, за які він несе відповідальність, у які він вклав усе своє життя і які знаходяться в його установі. Однак ми усвідомлюємо, що якщо об’єкт розташований за 50 км від лінії фронту, то це вже зона обов’язкової евакуації музейних цінностей. Наразі з прифронтових територій вже вивезено понад 700 000 музейних предметів», – повідомила міністерка.
За її словами, також триває співпраця з міжнародними партнерами щодо створення сучасних сховищ та надання підтримки музеям, які приймають евакуйовані колекції.
Робота рятувальних служб після російського обстрілу Києва 24 травня Фото: ДСНС 1 / 9
Источник: www.ukrinform.ua