Херсонський краєзнавчий: амфора з моря, трофеї з фронту та велосипед від шведа Репортаж 24.05.2026 09:00 Укрінформ Як виживає музей під російськими ударами, які виставки готує та як удалося зберегти те, що не вкрали окупанти
Херсонський краєзнавчий музей – найстаріший на півдні України. Під час тимчасової окупації росіяни викрали звідси понад 23 тисячі музейних предметів. Частина того, що окупанти награбували, як визнали вони самі, гнила в підвалах тимчасово окупованого Генічеська, доля інших музейних експонатів не відома.
Як виживає під російськими ударами музей, які виставки готує та як благодійники допомогли зберегти те, що окупанти не встигли чи не змогли вкрасти, розповідає керівниця музею Ольга Гончарова.
ЕВАКУЮВАЛИ 165 ТИСЯЧ ЕКСПОНАТІВ
Під час тимчасової російської окупації колишня директорка музею Тетяна Братченко добровільно пішла на співпрацю з окупаційною владою.
До повномасштабного вторгнення фонди Херсонського обласного краєзнавчого музею становили більш ніж 193 тисячі музейних предметів.
Утікаючи з Херсона, окупанти викрали понад 23 тисячі музейних предметів.
– Інколи люди плутають нас із художнім музеєм, звідки росіяни вкрали майже все, на жаль, – розповідає пані Ольга. – Пограбовані музеї Херсона – це наш спільний біль і трагедія. Херсонському обласному краєзнавчому музеєві – 136 років, і весь цей час, не одне покоління співробітників, збирали музейну колекцію. З перших днів деокупації ми почали роботи з порятунку культурної спадщини Херсонщини, евакуації музейної колекції.
Завдяки відданості справі музейникам вдалося евакуювати 165 тисяч експонатів. Це не тільки фондова колекція обласного краєзнавчого музею, а й колекції музейних предметів з музеїв громад правобережжя Херсонщини.
– Це експонати з громад області, зокрема з Берислава, у цьому місті будівля, де був музей, зовсім зруйнована. Також ми вивезли експонати з музеїв Ольгівки, Білозерки, Козацького, – ділиться пані Ольга.
Ця найчисленніша евакуація музейної колекції проходила тоді, коли не було світла, опалення, водопостачання, інтернету. Згодом усе налагодили, але працювати довелося саме в таких складних умовах. До того ж Херсон весь час під обстрілами й атаками дронів.
У Херсоні музейники під обстрілами після деокупації міста почали формувати виставку «Незламна Херсонщина». Її наповнювали експонатами місцеві мешканці, військові. Ця виставка – про мітинги спротиву, визволення, трагедію через підрив Каховської ГЕС, те, що містяни переживають тепер.
Дмитро Борисенко
Є на виставці особливі експонати від музейного волонтера – молодшого сержанта Дмитра Борисенка. Він дуже переймався, що росіяни пограбували музей, і запропонував надсилати власним коштом трофеї, зібрані на фронті. Останнього разу Борисенко написав музейникам повідомлення 1 липня 2023 року про те, що зібрав ще декілька цікавих предметів. Подяку йому написали 2 липня. Того дня під час виконання бойового завдання він загинув. У Дмитра Борисенка була мрія – після перемоги знову поїхати як волонтеру на археологічні розкопки на Херсонщині та поповнити музейні фонди новими артефактами.
Ще один проєкт – виставка «Херсон звідусіль», у його основі – листівки херсонців, які були змушені покинути місто через війну. За ініціативи херсонця, громадського діяча Миколи Гоманюка в Херсон полетіли листівки земляків, яких розкидала війна по всьому світові.
ПІСЛЯ ТОГО ЯК РОСІЯНИ ПІДІРВАЛИ КАХОВСЬКУ ГЕС, НА ПЛЯЖІ В ОДЕСІ ХЕРСОНЕЦЬ ЗНАЙШОВ АМФОРУ XI СТОЛІТТЯ
– Ще одна дивовижна історія – про амфору, що потрапила до нас улітку 2023 року, після того як росіяни підірвали Каховську ГЕС. Її знайшов на пляжі в Одесі херсонець, історик Юрій Пословський і передав музею. Думаємо, що потік води, який ішов після підриву ГЕС, вимив цю амфору десь у районі острова Великий Вільховий. Це місця, де було літописне місто, а також порт Олешшя. Тепер амфору, яку датують XI століттям, відреставрували, вона в безпечному місці, – розповідає директорка музею.
А ще є експонат, який з’явився під час війни, у 2024 році – це велосипед, що його подарував музею шведський громадський діяч Ларс Петер Фреден, який 60 днів мандрував Україною, щоб привернути увагу Європи до війни в Україні.
– Він не тільки волонтер, а й людина з філософським складом розуму, дуже глибока. Як він сам розповідав, мандруючи Україною на велосипеді, їхав і міркував над складними питаннями життя, намагаючись знайти на них відповіді, – розказує пані Ольга про Ларса Петера Фредена.
Тож музей, попри все, – це живий організм, який весь час оновлюється й поповнюється. Не так давно колекцію українських сучасних ювілейних монет передав музею військовий, який просив поки що не вказувати його прізвища. Отримує музей експонати й від митниць, що передають вилучені контрабандні історичні цінності.
НЕНАУКОВІ ЗАПИСКИ
Директорка розповідає, що коли співробітники почали працювати після визволення міста, вона попросила всіх поділитися враженнями про пережите під час тимчасової російської окупації.
– Ми зібрали наші спогади про період російської окупації та зробили збірочку «Ненаукові записки», – каже пані Ольга. – Це перша збірка про пережите під час російської окупації. Вона стане одним з джерел для вивчення історії російсько-української війни.
У 2024-му разом із художником Степаном Бойцуном, який працював у музеї у 1980-ті роки, а тепер мешкає у Львові, була втілена мрія зі створення Херсонської Божої Матері «Покрова». Ідея полягала в отриманні духовного захисту від ворога. Ікону освятив митрополит ПЦУ Епіфаній у Свято-Михайлівському соборі в Києві.
А ще директорка згадує про виставку «Мовні вправи» – про утиски української мови під час тимчасової російської окупації, коли російська окупаційна влада вилучала українські підручники зі шкіл і завозила свої – російські.
Також музей створив банерну виставку «Шляхами вільного степу», що розповідає про історію Херсонщини з прадавніх часів до сьогодення.
Виставку легко перевозити. Кожен банер розкриває певну історичну тему з показом музейних артефактів. Виставка відображає життя різних племен і народів, які мешкали на території Херсонщини в різні епохи, що спростовує російські міфи про «ісконні російські території».
Тепер виставку «Шляхами вільного степу» експонують у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї.
– Ми розмістили в Миколаєві не тільки банерну виставку, а й фотоекспозицію «Незламна Херсонщина». А ще виставку «Там, де війна втрачає силу» – вона створена з уламків снарядів, – розповідає пані Ольга. – Такі уламки снарядів знаходимо на вулицях міста, біля своїх помешкань, музею. Збирали і приносили в музей, а потім народилася ідея створювати витвори мистецтва. Кожен уламок може причинити смерть людини. Це зло, яке летить до нас з лівого, окупованого, берега Херсонщини, ми перетворюємо на мистецтво. Сенс такої виставки – в одвічному прагненні людства перекувати мечі на рала.
Частину уламків музейники використали для створення інсталяції та виклали з них назву міста.
МУЗЕЙНИЙ КОМПЛЕКС РОСІЯНИ ОБСТРІЛЯЛИ 18 РАЗІВ
За словами Ольги Гончарової, музейний комплекс обстріляно 18 разів. Були точні влучання в дах, зруйновані стіни в будівлях.
– Оскільки ми не можемо приймати відвідувачів через постійні обстріли, зруйновані будівлі, то перейшли в площину віртуальних екскурсій, зокрема, проводимо їх онлайн для школярів, – розповідає директорка.
ЧАСТИНА ВИКРАДЕНИХ ЕКСПОНАТІВ ГНИЄ В ПІДВАЛАХ, ДОЛЯ ІНШИХ – НЕ ВІДОМА
Усе життя Ольги Гончарової як історикині пов’язане з музеєм – починала з молодшої наукової співробітниці й тепер стала в.о. директора музею.
Команді музею – людям, які залишилися вірні Україні, після тимчасової російської окупації в перші місяці довелося працювати без опалення, світла, інтернету. Росіяни викрали жорсткі диски з усією інформацією, документацію.
– Ми навіть перелік наших експонатів складали рукописом, тому що не могли працювати за комп'ютерами. Було боляче дивитися на розграбований музей, на розбиті окупантами експозиційні вітрини, – згадує директорка.
Нещодавно стало відомо, що частина вкрадених росіянами експонатів із Херсонського краєзнавчого музею гниє в сирому підвалі кінотеатру в окупованому Генічеську, найцінніші артефакти херсонської колекції вивезені в окупований Крим, а звідти, імовірно, уже вглиб РФ.
– Хочу наголосити: окрім того, що окупанти вчинили злочин, укравши наші експонати, вони ще й довірили частину експонатів людям, які взагалі не музейники, не фахівці (за даними медіа, керівниками окупаційного «Херсонского краеведческого музея» росіяни призначили подружжя херсонських колаборантів Шелестенків, – ред.). Музеєзнавство – це комплексна наукова дисципліна, одним з головних напрямів якої є комплектування та збереження музейних предметів. І знати, що експонати руйнуються, – це для музейника нестерпно. Те, що відбувається в Генічеську, – варварство, і вже, мабуть, пішли незворотні процеси втрат експонатів через неналежне їх збереження, – констатує директорка музею.
Вона захоплюється своїми колегами, які залишаються в місті.
– Я вдячна своїй команді й завжди кажу їм, що вони – люди найвищого духовного ґатунку.
Також директорка вдячна за міжнародну підтримку. Особливо вона знадобилася під час евакуації музейних предметів з обстрілюваного Херсона. Завдяки благодійникам музей отримав високоякісні пакувальні матеріали, що допомогли рятувати культурну спадщину.
Запитую, яким вона бачить майбутнє музею. Каже, що оскільки зберегли значну кількість музейних предметів, то є досить артефактів, щоб створити новий, сучасний і потужний музей.
А ще є плани реалізувати проєкт «Музею пам’яті просто неба» про історію російсько-української війни на Херсонщині.
– Наш музей працює над створенням філії «Музею пам’яті просто неба». Уже визначили територію, є концепція, план роботи. Треба вже зараз думати про майбутнє, – додає пані Ольга.
Херсон Херсонщина Музей Обстріл Військові Генічеськ Каховська ГЕС Музейний експонат Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua