Міжнародні союзники виступили з колективною декларацією на захист України в рамках 61-го Венеційського бієнале. Фото 07.05.2026 11:26 Укрінформ Союзники України з усього світу виголосили спільне звернення на підтримку України під час 61-го Венеційського бієнале, наголошуючи на важливості єдиної міжнародної позиції щодо російської агресії та її впливу на мистецтво.
Як повідомляє Укрінформ, цю інформацію оприлюднило Міністерство культури України.
Декларацію підписали представники Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Молдови, Іспанії, Швеції, Франції, Данії, Нідерландів, Бельгії, Чорногорії, Хорватії, Австрії та самої України.
З текстом заяви виступила Тетяна Бережна, яка обіймає посаду віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики – міністерки культури, а також є комісаркою Українського павільйону на 61-й Венеційській бієнале.
Також свої звернення виголосили представники урядів країн-партнерів: Марта Цєнковська, міністерка культури та національної пам’яті Республіки Польща; Вайда Алекнавічене, міністерка культури Литовської Республіки; Хейді Пурга, міністерка культури Естонії; Крістіан Жардан, міністр культури Республіки Молдова; а також Даце Вілсоне, державна секретарка Міністерства культури Латвійської Республіки.
Марта Цєнковська
Вайда Алекнавічене
Хейді Пурга
Крістіан Жардан
Даце Вілсоне
Презентація заяви відбулася в рамках заходу «Формування культурного майбутнього в умовах війни: український вимір», організованого в Польському павільйоні. Подія була присвячена ролі мистецтва під час конфлікту та міжнародній підтримці українського культурного сектору.
Захід зібрав діячів мистецтва, міжнародних кураторів, представників культурних організацій та керівників міністерств культури країн-партнерів.
Після оголошення заяви відбулася дискусія за участю українських мисткинь Жанни Кадирової та Алевтини Кахідзе; Аґнєшки Піндер, комісарки Польського павільйону та директорки Національної галереї мистецтв «Захента»; Марії Іссерліс, кураторки та заступниці голови Українського культурного фонду (Берлін); а також Франчески фон Тіссен-Борнеміси, засновниці та голови TBA21 Thyssen-Bornemisza Art Contemporary.
«Культурні установи формують світогляд і визначають межі допустимого. Вони впливають на розуміння реальності суспільствами та несуть відповідальність за цінності, які вони утверджують. Мистецтво відображає цінності, і сьогодні ці цінності потребують ясності, цілісності та послідовності. Для мене честь бути присутньою тут разом із партнерами, об’єднаними спільними демократичними цінностями – гідністю, відповідальністю та повагою до свободи культури. Ця солідарність зміцнює наш спільний голос, і сьогодні ми говоримо ним разом», – зазначила Бережна.
У декларації підкреслюється, що повномасштабна війна, розв’язана Росією проти України, спрямована не тільки на людські життя, але й на культурну самобутність, спадщину та історичну пам’ять українського народу. З початку агресії загинули сотні митців, а тисячі об’єктів культурної спадщини були пошкоджені або знищені.
Міністерка культури Польщі зауважила: «Ми не можемо дозволити російській пропаганді говорити мовою мистецтва. Від імені міжнародної мистецької спільноти ми підтримуємо Україну – її митців, її громадян та її майбутнє. Ми чітко заявляємо: культура не може бути прикриттям для агресії і не може служити інструментом пропаганди. Вона повинна залишатися простором свободи. Саме тому ми маємо бути тут сьогодні».
Учасники заяви рішуче засудили цілеспрямовані атаки на цивільне населення та культурну інфраструктуру, наголошуючи, що подібні дії мають ознаки воєнних злочинів і потребують належної міжнародної правової оцінки та відповідальності.
Міністерка культури Литви зазначила: «Ми повинні бути чіткими: не всі наративи є рівнозначними, коли деякі з них спрямовані на виправдання агресії. Культурний простір не може бути об’єктом агресії. Наша присутність тут – це вияв солідарності та відповідальності. Ми висловлюємо непохитну підтримку Україні та її народу, який бореться за свободу та гідність».
Крім того, міністерка культури Естонії заявила: «У часи, коли різноманіття культур, мов, форм вираження та ідентичностей потребує активного захисту від будь-яких проявів імперіалізму, це є одним з ключових моральних викликів сучасності. Суверенітет, мова та культура України не підлягають обговоренню – вони закріплені міжнародним правом, підтверджені демократичним вибором та століттями історії. Художня свобода та свобода вираження не можуть використовуватися для виправдання чи «відбілювання» злочинів».
Підписанти наголосили на неприпустимості участі держави-агресора у міжнародних культурних заходах. Вони підкреслили, що культурні платформи не можуть використовуватися для уникнення політичної та моральної відповідальності за розв’язану війну.
«Молдова підтримує Україну з першого дня повномасштабного вторгнення. Сьогодні особливо важливо говорити про боротьбу українського народу за свободу. Українці борються не лише за свою державу, а й за світ, у якому кожен має право на свободу і гідність», – зазначив міністр культури Молдови.
Як повідомила державна секретарка Міністерства культури Латвії, «ми тут, щоб підтримати Україну та цінності свободи. Росія намагається використовувати культурні платформи як інструмент впливу, але ми не будемо мовчати. Ми стоїмо на боці свободи та України – ми будемо помітними, нас буде чути. Разом із митцями Латвії, Литви та Естонії триває мистецький рух, який також підтримує Україну та захищає ці цінності».
Сторони закликали міжнародну спільноту до:
- посилення санкційного тиску на Російську Федерацію;
- введення обмежувальних заходів проти осіб, зокрема у сфері культури, які підтримують агресію;
- недопущення легітимізації держави-агресора через участь у престижних міжнародних форумах.
Учасники також підтвердили свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
У заяві наголошується, що культура є невід’ємною складовою демократичних цінностей – свободи, гідності та прав людини – і не може бути відокремлена від реальності, в якій ці цінності зазнають порушень.
У Мінкульті нагадали, що після появи інформації про можливу участь Росії у 61-й Венеційській бієнале Україна, спільно з міжнародними партнерами, розпочала послідовну роботу з недопущення держави-агресора до участі в одному з найавторитетніших світових мистецьких форумів. Було задіяно комплекс дипломатичних і політичних інструментів – від офіційних звернень та консолідації міжнародної підтримки до розробки санкційних механізмів.
Міністерство культури України разом із Міністерством закордонних справ України закликали переглянути рішення щодо участі Росії у Венеційській бієнале. Цю позицію підтримали представники 22 європейських держав. Висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас також наголосила на моральній неприйнятності участі Росії в міжнародних культурних заходах на тлі системного знищення української культурної спадщини. У цьому контексті було порушено питання подальшої фінансової підтримки Венеційської бієнале з боку Європейського Союзу.
Україна вже запровадила персональні санкції проти окремих осіб, причетних до підготовки російського павільйону, та продовжує системну взаємодію з міжнародними партнерами з метою забезпечення відповідності культурних платформ принципам відповідальності та демократичним цінностям.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародне журі Венеційської бієнале подало у відставку через розбіжності щодо повернення Росії на захід.
Фото: mincult.gov.ua
Венеційська бієнале Росія Бережна Мінкульт
Источник: www.ukrinform.ua