За словами віцепрезидента Intel, Роберта Галлока, справжні причини значного розриву в ігровій продуктивності між різними конфігураціями ПК часто криються не в самих процесорах, а в оптимізації програмного забезпечення (ПЗ). Ця заява пролунала на тлі тенденції, коли деякі користувачі комп’ютерів з гібридними процесорами Intel вимикають енергоефективні E-ядра, сподіваючись таким чином покращити швидкість у відеоіграх.
Оптимізація ПЗ — ключ до максимальної продуктивності
Галлок зазначив, що в Intel неодноразово фіксували випадки, коли IT-оглядачі повідомляли про кращу ігрову продуктивність після вимкнення E-ядер. Однак, на його глибоке переконання, саме енергоефективні ядра не є головною проблемою. Він стверджує, що реальна різниця у швидкодії ігор між системами, що використовують лише високопродуктивні P-ядра, та гібридними конфігураціями, значно менша, ніж зазвичай вважається.
Мінімальна різниця при вимкненні E-ядер
«Деякі оглядачі справді відзначали вищу продуктивність при вимкненні всіх E-ядер. Проте, з точки зору чистої продуктивності, вони практично ідентичні… різниця становить близько 1%», — пояснює віцепрезидент Intel. Це свідчить про те, що гібридна архітектура процесорів Intel є достатньо ефективною навіть для найвимогливіших ігрових завдань.
Набагато серйознішим викликом, на думку Галлока, є те, як саме програмне забезпечення взаємодіє з сучасними, складними процесорами. Фактори, що суттєво впливають на кінцевий результат, включають оптимізацію самих ігор, операційної системи, драйверів, допоміжних утиліт та навіть логіки роботи планувальника завдань.
Незреалізований потенціал: 10-30% продуктивності залишаються невикористаними
Галлок наголосив, що у багатьох сучасних іграх значна частина обчислювальної потужності залишається невикористаною саме через відсутність належної оптимізації під конкретні архітектури процесорів. За його оцінками, цей нереалізований потенціал може сягати від 10% до 30%. Саме для розкриття цієї прихованої продуктивності Intel активно впроваджує такі технології, як Thread Director (інструмент для ефективного розподілу завдань між різними типами ядер) та iBOT (система керування роботою процесора).
«Так, продуктивність можна прискорити за допомогою потужнішого обладнання, але завжди залишатимуться приховані 10, 20, 30% продуктивності через те, що гра просто не оптимізована під ваш процесор. Геймери буквально благали мене: “не чіпай програмне забезпечення. Просто зроби обладнання швидшим”. Насправді ж, вони просять: “просто залиш 20% ефективності невикористаними”. Це не те, чим я хочу займатися», — емоційно підкреслює Галлок.
Стратегія Intel: оновлення та оптимізація
Наразі чимало користувачів та оглядачів продовжують використовувати процесори AMD Ryzen X3D як своєрідний еталон для порівняння ігрової продуктивності у синтетичних тестах. На противагу цьому, Intel зосереджується на покращенні показників своїх процесорів Core Ultra 200S шляхом випуску оновлень BIOS, операційної системи та драйверів. Минулого року компанія також представила технологію 200S Boost, яка призначена для збільшення тактових частот процесорних кластерів, міжчіпових з’єднань та пам’яті на сумісних материнських платах з чипсетом Z890.
Думка UA Новини: Ця заява Intel підкреслює зростаючу роль оптимізації ПЗ у сучасній IT-індустрії, де розробники програм мусять враховувати складність апаратного забезпечення. Для звичайних користувачів це означає, що оновлення драйверів та ігор може принести не менший приріст продуктивності, ніж покупка нового, потужнішого процесора.
Дізнатися більше на: itc.ua