Мадяр не зможе кардинально змінити політику Угорщини стосовно України – аналітик Ексклюзив 17.04.2026 20:40 Укрінформ Після зміни лідерства в Угорщині можливе певне поліпшення взаємин з Україною, проте повноцінне відновлення відносин наразі видається малоймовірним.
Про це повідомив політичний аналітик, керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко в ексклюзивному коментарі Укрінформу.
Денисенко вважає, що в найближчій перспективі не слід очікувати докорінних змін у стратегії Будапешта щодо Києва.
«Певне поліпшення відбудеться – це очевидно. Зокрема, Україна, ймовірно, отримає фінансові рішення, включаючи пакет підтримки приблизно на 90 мільярдів євро, який раніше блокував Віктор Орбан», – зазначив він.
Водночас експерт підкреслив, що зміна керівництва не означає миттєвої трансформації громадських настроїв.
«Значна частина угорського суспільства протягом років сформувала критичне, а часом і негативне ставлення до України. І нове керівництво не може не зважати на ці настрої», – пояснив Денисенко.
За його словами, саме це обмежує можливості для різкої зміни зовнішньополітичного курсу.
«Мадяр не має достатнього політичного ресурсу, щоб розвернути країну на 180 градусів і заявити про кардинальну зміну напрямку», – наголосив аналітик.
Він прогнозує, що найбільш реалістичним сценарієм є поступове зменшення напруженості у відносинах між двома країнами.
«Якщо зараз ці відносини можна охарактеризувати як відверто негативні, то вони можуть перейти до нейтрально-негативних. В ідеальному випадку – до просто нейтральних», – підсумував експерт.
Водночас він підкреслив, що поразка Віктора Орбана на виборах стала черговим ударом по позиціях Росії в Європі, проте це не означає повного зникнення російського впливу – Кремль намагатиметься адаптуватися до нових умов.
За його словами, це вже третій поспіль серйозний політичний провал Москви після виборчих процесів у Румунії та Молдові.
«Це, безумовно, позитив для України. Але це не означає, що Росія зникла з європейського політичного поля – вона й надалі шукатиме шляхи впливу», – зазначив експерт.
Денисенко вважає, що Кремль спробує налагодити контакти з новою угорською владою, зокрема з партією «Тиса».
«Найімовірніше, такі точки дотику будуть знайдені», – прогнозує він.
Одним із ключових інструментів впливу, за його словами, залишається енергетичний сектор, зокрема нафтопровід «Дружба».
«Фактично це той самий важіль, яким колись для України був газ. Для частини угорських еліт це також джерело стабільних доходів», – пояснив експерт.
За його словами, російський вплив не обмежується лише енергетикою.
«Росія традиційно працює через політичні, бізнесові та агентурні мережі. І ці процеси не зникнуть – навпаки, вони можуть активізуватися», – зазначив Денисенко.
Коментуючи внутрішні зміни в Угорщині, експерт застеріг від очікувань швидкого демонтажу політичної системи, сформованої за часів Орбана.
«Ми не бачимо сигналів про масштабну люстрацію. Ймовірно, йтиметься про точкові кадрові зміни – заміну частини ключових фігур на представників нової влади», – сказав він.
За його оцінкою, новий прем’єр Петер Мадяр, найімовірніше, спиратиметься на існуючий державний апарат.
Окремо Денисенко прокоментував можливі наслідки для ключових фігур попередньої влади.
За його словами, глава МЗС Петер Сійярто може або залишити країну, або опинитися під слідством.
Водночас перспективи самого Орбана залишаються менш визначеними.
«Ми не знаємо, чи були неформальні домовленості про його політичну недоторканність. Так само незрозуміло, яку роль у цьому процесі відіграватимуть США», – зазначив експерт.
Він додав, що наразі нова влада не демонструє намірів до масштабних переслідувань.
«Швидше за все, все обмежиться вузьким колом осіб із найближчого оточення Орбана, які можуть підпасти під кримінальні або люстраційні рішення», – підсумував Денисенко.
Як повідомляв Укрінформ, майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що його уряд призупинить мовлення державних ЗМІ та запровадить реформу медіа, щоб забезпечити свободу преси в країні.
Європа Орбан Угорщина Україна Росія Петер Мадяр
Источник: www.ukrinform.ua