Заступниця міністерки культури про більший інтерес до читання під час війни: Зріс запит на українську ідентичність 10.04.2026 22:05 Укрінформ Після повномасштабного вторгнення РФ в Україні спостерігається підвищення "попиту на українську ідентичність", а книжка стала одним з основних засобів її розкриття.
Про це повідомила в ефірі Українського радіо заступниця міністра культури Богдана Лаюк, передає Укрінформ.
За її словами, після повномасштабного вторгнення український книжковий ринок пережив бурхливий розвиток: з’явилися нові книгарні, а також нові видавничі серії.
“Я пояснюю це дуже просто: зросла потреба в українській ідентичності. Люди ставили собі запитання: що ж означає бути українцем? І найлегше було знайти відповіді на ці запитання в українській літературі або книжках, написаних українською мовою”, – зазначила Лаюк.
Заступниця міністра також розкрила деталі про національне дослідження читання, яке зараз триває. За її словами, це дослідження буде спрямоване на вивчення профілю українського читача: хто наразі купує книги, як саме читає, де, чому звертається до читання, які жанри віддає перевагу, що дає читання та як воно впливає на психологічний стан.
“Ми ставимо собі насправді просте питання – як залучити нових читачів. Наше дослідження буде складатися з двох етапів: якісного та кількісного. Зараз триває якісний етап, під час якого ми спілкуємося з учасниками ринку, які займаються популяризацією читання. Ми прагнемо дослідити як успішні, так і неуспішні практики, а також з’ясувати, що саме виявилося дієвим”, – підкреслила Лаюк.
Другий етап, за її словами, включає опитування читачів, зокрема тих, хто почав читати після тривалої перерви або взагалі не читав для задоволення у дорослому віці, але останнім часом звернувся до читання з певних причин.
“Нам дуже хочеться зруйнувати уявлення про те, що читання є виключно елітарним заняттям. Бо сьогодні, особливо в умовах війни, ми усвідомлюємо, що читання позитивно впливає на психічне здоров’я. Але так само читання сприяє розвитку демократії в країні. І ми хочемо відобразити ці роздуми та припущення в нашому дослідженні”, – наголосила заступниця міністра.
Лаюк висловила впевненість, що дослідження надасть багато нових даних, які будуть враховані у державній політиці. Водночас цими результатами зможуть скористатися всі учасники ринку, а також бібліотеки та державні культурні установи, які також працюють над популяризацією читання.
Заступниця міністра також звернула увагу на досвід Великої Британії у просуванні читання, де його пов’язують із задоволенням від життя, оскільки “це простий шлях до насолоди, до тем для спілкування, до соціалізації, зрештою – до формування спільнот”, які сьогодні так необхідні й в Україні.
“Ми спостерігаємо сплеск книжкових клубів, і це не лише тому, що люди прагнуть читати, а й тому, що багато внутрішньо переміщених осіб або людей, чиї ідентичності зазнали значних змін. Людям потрібні нові знайомства та нові спільноти”, – підкреслила Лаюк.
Крім того, за її словами, планується проведення масштабного національного дослідження щодо використання української мови.
“Державна мова – це те, що нас об’єднує. Це те, що надає нам відчуття повноцінності в суспільстві, адже, володіючи державною мовою, ми маємо основу, на якій можемо будувати інші права, зокрема культурні… Безперечно, потужним поштовхом стало повномасштабне вторгнення, яке спонукало багатьох людей перейти на українську мову. Водночас історія з мовою, як і з мовною політикою, як і з мовною практикою, тобто тим, як мова реально функціонує в суспільстві, є дуже непередбачуваною”, – підкреслила Лаюк.
Тому, на її думку, таке дослідження, яке умовно називають “Мовний барометр”, слід проводити щорічно, “щоб відстежувати реальні тенденції та мати точки відліку, з якими можна порівнювати зміни”.
“Коли ми аналізуємо наявні дослідження – омнібуси, регіональні вибірки чи дослідження окремих соціальних груп, – ми бачимо стримано позитивну динаміку. Але великого, повноцінного національного кількісного дослідження, яке дозволяло б робити системні висновки, на жаль, досі немає. Ми вважаємо своїм обов’язком його провести, щоб ця розмова ґрунтувалася на фактах, а не лише на деклараціях”, – наголосила заступниця міністра культури.
Як повідомляв Укрінформ, Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах.
Фото: mincult.gov.ua
Книги Література Війна з Росією Мінкульт
Источник: www.ukrinform.ua