Українські військові у Бахмуті (Фото: 93-тя ОМБр Холодний Яр)
Бойові дії у реальності не схожі на кіно, але дуже нагадують знімальний майданчик. Про це в інтерв’ю LIGA.net розповів командир зводу вогневої підтримки 241-ої бригади троборони, лейтенант Руслан Володін.
Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь у дискусіях
Володін багато років працював у кіновиробництві у складі операторської групи. Після початку повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до одного зі столичних підрозділів ТрО.
“Для мене стало відкриттям, що війна дуже схожа на знімальний майданчик. Тут теж багато людей, постйіно шумно. Теж рації не замовкають. Теж ти або в страшний холод, або в страшну спеку на вулиці, ховатися немає де. Теж постійно недосипаєш, – розповідає він. – Єдина різниця —на кіномайданчику набагато менше шансів померти”.
У січні 2023 року Володін разом зі своїм підрозділом опинився у Бахмуті. “Було дуже важко. Бойові дії та артообстріли не припинялися жодної секунди. Якщо можна собі уявити, що приліт відбувається постійно, то от вони відбувались постійно”, – каже він.
Вагнерівці постійно атакували. “У них була величезна кількість ресурсів і людей. Кожного разу, відбивши чергову атаку, думаєш: “Зараз трохи передихнем. А тут тобі спостерігачі кажуть, на вас наступна група іде. Ця тактика не мінялася за час нашого перебування там: вони лізуть, ми захищаємо позиції”, – каже Володін.
Після повернення з боїв такої інтенсивності перші дні у Києві було важко і дивно. “Я коли перший раз потрапив в Київ, у мене був шок. Вранці я пішов пройтись по бульвару Лесі Українки. Якийсь час не міг зрозуміти, як так може бути: світлофори, люди гуляють, п’ють каву, парочки закохані ходять. Як так може бути, коли там просто зараз коїться таке жахіття? Поступово це згасає. Так, некомфортно, але звикаєш” – згадує лейтенант.
При цьому якогось особливого ставлення до військових він не помічав. У тому числі, через те, що військовослужбовцям тероборони наказали служити у цивільному одязі.
При цьому наголошує, що мирне життя в Україні можливо лише завдяки тому, що захисники стримують ворога на сході та півдні України, наполягає він. “Бахмут – це початок Києва. Якщо б ми там не воювали, то ніхто не мав би можливості спокійно жити у квартирі на Печерську”, – наголошує він.