Атака України по Каспію: чому операція ГУР стратегічно важлива 11.11.2024 20:22 Укрінформ Каспійська флотилія, так само як і Чорноморський флот, у недалекому майбутньому стане вчорашнім днем морського домінування Росії
6 листопада, подолавши відстань близько 1500 кілометрів, дрони ГУР завдали удару по головному пункту базування Каспійської флотилії ВМФ РФ у Дагестані. Цю інформацію Укрінформу підтвердило джерело у воєнній розвідці, втім, не розкривши жодних інших деталей, зокрема, про наслідки атаки.
Речник ВМС ЗСУ капітан 3 рангу Дмитро Плетенчук у коментарі агентству офіційно не підтвердив, але й не спростував факту ураження російських суден у згаданому порту. Водночас низка військовий аналітиків (українських та іноземних) припускають, що пошкоджень могли зазнати ракетні кораблі проекту 11611– «Дагестан» (флагман Каспійської флотилії) і «Татарстан» (колишній флагман, до 2017 року). Крім того, ракетні катери проектів 21631 і 12418, як-от «Ступинець».
Тож чим били по Каспійську, що могли уразити, а також – чому ця атака важлива і що вона продемонструвала?
Ударний дрон «Летюча лисиця»
«Каспійський порт уразив дрон перероблений з надлегкого літака моделі А-22, до речі, українського виробництва. Цей дрон, який отримав назву «Летюча лесиця», повністю автономний. І він уже не вперше наносить удар по території РФ. У квітні цього року, наприклад, атакував завод у місті Єлабуга (Татарстан, особлива економічна зона "Алабуга", – Ред.), де росіяни збирають дрони-камікадзе "Шахед". Дрон здатен долати відстань понад 1000 км, нести досить потужну бойову частину – набагато потужнішу, аніж більшість інших наших БПЛА, в яких БЧ у середньому важить 30-40 кг. Не виключаю, що цей дрон міг бути оснащений портативним комплексом радіоелектронної боротьби (РЕБ), який робив його менш помітним для систем ППО ворога», – розповідає Укрінформу військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
А-22
До проектування А-22 українська компанія «Аеропакт», яка базується у Києві, приступила у 1990 року. Свій перший пробний політ літак здійснив 21 жовтня 1996 року, а в масове виробництво надійшов 1999 року. Усього таких літаків було випущено близько 1000 одиниць у різних модифікаціях.
Технічні характеристики літака А-22:
- розмах крила – 10,10 м;
- довжина – 6,3 м;
- висота – 2,4 м;
- площа крила – 13,7 м²;
- максимальна швидкість – до 220 км/год;
- максимальна дальність польоту – 1100 км (у модифікації з додатковим паливним баком – близько 2000 км); .
- максимальна тривалість польоту – близько 4 годин 30 хвилин (з додатковим баком – більше);
- потужність двигуна – в комплект входить двигун Rotax 912UL на 80 кінських сил або Rotax 912ULS на 100 кінських сил або може бути встановлений двигун Jabiru 2200 потужністю 85 кінських сил;
- максимальна злітна вага – 450 кг;
- вага порожнього літака – 260 кг;
- модифікації – А-22L (легший варіант), А-22L2 (літак перероблений для розрахункової злітної ваги 472,5 кг) та А-22LS (розрахований на злітну вагу 600-650 кг).
На думку експертів, перетворити легкомоторний пілотований літак на безпілотник зовсім не складно. Якихось складних механізмів не потрібно, просто ставляться гідропідсилювачі, електричні приводи, контролер, який усім цим керує, закладається вибухівка. Апарат може летіти за заданою програмою, використовуючи супутникову навігацію. Заклав маршрут, запустив, – і все.
Вартість А-22 переробленого в ударний безпілотник відносно невисока – близько $90 тис.
Можливо уражені: «Татарстан», «Дагестан», «Ступинець»…
За словами Олександра Коваленка, у результаті удару були, ймовірно, пошкоджені бойові кораблі проекту 11661 "Гепард" (за нашою класифікацією – ракетні корвети): колишній флагман Каспійської флотилії «Татарстан» і нинішній флагман – «Дагестан».
Його доповнює колега по «Інформаційному спротиву» Костянтин Машовець: «Окрім цього, ймовірно, отримали також певні ушкодження, як мінімум, 2 МРК (малі ракетні кораблі, за нашою класифікацією "ракетні корвети", – Ред.) проектів 21631 та 12418, єдиним представником, у складі Каспійської флотилії якого є "Ступинець". Ці МРК були пришвартовані неподалік від епіцентру вибуху».
Андрій Риженко, капітан 1 рангу запасу ВМС ЗСУ каже, що по масштабу вибуху можна сказати, що рвонуло порядку 100 кг вибухівки.
«Цього достатньо, щоб серйозно пошкодити ці кораблі – "Дегестан", "Татарстан" і інший корабель однотипний. Це легкі ракетні корвети, довжина понад 100 метрів, але кожен з них може нести 8 крилатих ракет» – зазначив Риженко.
Удар українських БПЛА по військово-морській базі Каспійськ, 6 листопада 2024 року, скрін-шот відео із соцмереж
А це – Дмитро Плетенчук, речник ВМС ЗСУ капітан 3 рангу: «Що стосується цих кораблів, вони для флоту РФ є унікальними, тому що таких добудовано всього два – «Татарстан» і «Дагестан». Як і більшість кораблів подібного класу, для Чорноморського флоту їх будують в Зеленодольську, це Татарстан (не плутати з українським Зеленодольським), і звідти їх спускають каналами: або на Каспій Волгодонським каналом, або до Азово-Чорноморського регіону. І, до речі, тими самими каналами два недобудованих малих ракетних кораблі проєкту «Каракурт», які призначені для Чорноморського флоту, останні два з п'яти якраз і вшилися до Каспію, там їх бачили востаннє, тобто ходові випробування вони проходять там. Загалом в Російській Федерації є чотири флоти та одна флотилія на Каспії».
Речник ВМС підкреслив, що наразі офіційно не може підтвердити інформацію щодо ураження російських кораблів Каспійської флотилії. Втім зауважив, що Росія з Каспію може діставати «Калібрами» до території України.
«Проте підтверджених фактів застосування цих ракет з акваторії Каспійського моря ми наразі не можемо надати. І єдине, до чого вони підтверджено використовують Каспій у війні проти України, це пуски ракет повітряного базування. Стратегічні бомбардувальники ворога запускають ракети над Каспійським морем, щоб мінімізувати втрати серед власного цивільного населення через періодичні нештатні сходи цих застарілих зразків озброєння», – пояснив Плетенчук.
Також він нагадав, що Азово-Чорноморський басейн з'єднаний каналами з Каспієм, і на початку повномасштабного вторгнення спостерігались факти перекидання на захід певних бойових одиниць, однак станом на тепер це не актуально.
Але актуальне інше.
«Крім корабельного складу флотилії, в Каспійську базується 177-й окремий полк морської піхоти, який активно бере й брав участь у бойових діях на території України, а зараз воює на Краматорському напрямку. Чи уражений пункт його постійної дислокації – мені невідомо», – наголосив Костянтин Машовець.
Нарешті, порт у Каспійську є не лише прихистком для російської флотилії, декількох частин і підрозділів ЗС РФ.
«Іран використовує Каспійське море та його порти для доставки ракет та іншої зброї до РФ значною мірою саме тому, що цей маршрут вважався безпечним від українських атак», – зазначають аналітики мілітарного видання The War Zone. І констатують, що удар по Каспійську є дуже серйозним сигналом про те, що Україна може це повторити.
Для окупантів безпечного місця немає: що показала ця атака?
Олександр Коваленко упевнений, що уточнення щодо уражених кораблів ще будуть, а поки він звертає увагу на дещо інше.
«Каспійськ знаходиться більш ніж за тисячу кілометрів від ймовірного місця запуску, і дрон, що являє собою адаптований легкомоторний літак, без проблем подолав цю відстань, та ще й у світлий час доби! Сотні кілометрів над російською ешелонованою ППО – не малогабаритний об'єкт, а легкий літак!» – акцентує оглядач.
Дальність 1500 км від гіпотетичного пускового району Каспійського моря
Але далі – ще цікавіше.
«Так, це перший за весь період повномасштабного вторгнення в Україну удар по росіянах у Каспійському морі, що явно натякає: морячки, вам ні в Чорному морі, ні в Каспійському, спокійно не буде! До складу Каспійської флотилії входять як вищезгадані проєкти, так і інші, зокрема 21631 та 22800. І практично всі вони мають на озброєнні флотські комплекси ППО малого та середнього радіусу дії».
Наприклад, у кораблів проекту 11661 – це автоматична гармата АК-630, ЗРК "Оса-МА-2" або ЗРАК "Палаш", не кажучи вже про штатні ПЗРК "Ігла-М". У проєкту 21630 це автоматична гармата АК-306 або АК-630М-2 "Дует", ЗРК 3М-47 "Згинання" і штатні ПЗРК "Голка-М". На проекті 22800 і зовсім, крім АК-630М, встановлено ЗРПК "Панцир-МЕ", а також штатні ПЗРК "Голка-М".
«Фактично, залітаючи в зону базування кораблів Каспійської флотилії, легкомоторний літак мав опинитися під таким перехресним, шквальним вогнем, що шансів у нього просто не повинно було б бути. Але він не тільки «пропетляв», а й успішно вразив ціль. Український дрон здійснив настільки ж зухвалий удар, наскільки несподіваний, вкотре зганьбивши окупантів. Чорноморський флот, Каспійська флотилія, Тихоокеанський флот, Балтійське море… Яка різниця, де топити російські кораблі. Зрештою, немає різниці чи брали вони участь в боях проти України, чи ні – це бойові одиниці, їх треба знищувати», – наголошує Коваленко.
Іван Варченко, експерт з питань національної безпеки, каже, що у Росії засобів протиповітряної оборони вистачало якраз для того, щоб захистити основні локації, де любить відпочивати Путін, але не вистачало для того, щоб захищати військові об’єкти.
«Як бачимо, найменше зусилля із зосередження додаткових засобів ППО навколо України знову призводить до провалів практично по всій Росії. Навіть дуже серйозні та складні об’єкти, такі як порти, аеропорти, не захищені. Бази, як ми бачили неодноразово, не захищені та практично “зелена вулиця” зараз по всій Росії для українських безпілотників. Як мінімум у радіусі до двох тисяч кілометрів українці здатні вражати з високою точністю російські цілі», – переконує експерт.
На його думку, ситуація з Каспійською флотилією розвивається аналогічно до Чорноморського флоту РФ.
«Чорноморський флот перетворився на такі собі залишки маленької флотилії, яка ховається зараз по різних норах у Чорному морі. Частина його по складній системі каналів зайшла в Каспійське море, вони сподівалися, що там вдасться пересидіти важкі часи. Каспійська флотилія, яка налічувала близько 10 кораблів і до 30 катерів, вона також активно використовувалася Росією для ударів у війнах, які вела і веде Росія. Зараз ми бачимо початок роботи щодо Каспійської флотилії, і в нас немає сумнівів, що вона так само як і ЧФ, у дуже недалекому майбутньому стане вчорашнім днем Російської Федерації», – резюмував Іван Варченко.
Мирослав Ліскович. Київ
Источник: www.ukrinform.ua
