Ландшафт був утворений стародавніми річками © Stewart Jamieson/Nature Communications Річкова система не бачила денного світла вже 14 мільйонів років.
Вчені виявили під Східно-Антарктичним крижаним щитом приховану річкову систему. За їхніми словами, вона настільки давня, що не бачила денного світла щонайменше 14 мільйонів років, повідомляє Science Alert.
Гляціолог Даремського університету Стюарт Джеймісон та його колеги використали дані радара та супутників, щоб нанести на карту топографічні особливості ландшафту, прихованого під льодовиковим щитом Східної Антарктики. Це має допомогти краще зрозуміти, як льодовиковий покрив змінювався з часом.
Найбільший на Землі Східно-Антарктичний льодовиковий щит (EAIS) здебільшого розташовується на скелі над рівнем моря. Але він не такий стабільний, як вважалося раніше. Наша планета знаходиться на шляху підвищення середньої температури на два градуси Цельсія в порівнянні з доіндустріальним рівнем. І танення EAIS може додати півметра до зростаючого рівня моря.
Але реакція антарктичного крижаного щита на глобальне потепління є найбільшою невідомою і водночас основною причиною майбутнього підвищення моря. Тому вчені працюють над упорядкуванням карти ландшафту EAIS та моделюванням його майбутнього, а також майбутнього інших льодовикових щитів.
У новому дослідженні вчені спробували краще зрозуміти минуле Антарктиди, «записане» у стародавніх особливостях землі під басейнами Аврори та Шмідта, усередині льодовиків Денмана та Тоттена.
«Оскільки крижані щити коливаються, вони змінюють ландшафт, на якому лежать, залишаючи відбитки пальців. Але рідко можна знайти незмінені ландшафти, які відображають минулі льодові умови», – пояснили вчені.
EAIS сформувався 34 мільйони років тому, коли Антарктика вкрилася льодом. Відтоді він просувався, відступав, ставав товстішим і стоншувався в міру коливання температури. Водночас крижаний щит залишався відносно стабільним протягом останніх 14 мільйонів років. Але ступінь відступу льодовиків у теплі періоди залишалася невідомою.
Скануючи басейни Аврори-Шмідта, вчені виявили стародавній ландшафт на відстані 300 кілометрів по суші від місця, де сучасний льодовиковий покрив зустрічається з морем. Територія складається з трьох висічених річками блоків, розділених глибокими западинами шириною близько 40 кілометрів.
Блоки покриті складною мережею хребтів і долин, які відповідають повільному сучасному потоку льоду північ через цю частину континенту. Ймовірно, що ландшафт сформувався до заледеніння Антарктиди, коли річки перетинали регіон до берегової лінії, що виникла після розпаду Гондвани.
Дослідники припускають, що місцевість утворилася з розломів, які спочатку відкрилися при розколі Гондвани, а потім перетворилися на глибокі западини. Це дозволяє припустити, що ландшафт сформувався понад 14 мільйонів років тому.
Оскільки виявлена мережа добре збереглася, це може означати, що регіон заледенів досить швидко. Ймовірно також, що за останні 14 мільйонів років EAIS не відступав настільки далеко, щоб ландшафт зазнавав ерозії від впливу інших природних сил.
Разом з тим, льодовики можуть відступити, якщо середня температура підвищиться на 3-4 градуси за Цельсієм, як це було між 14 і 34 мільйонами років тому, коли формувався EAIS.
Раніше вчені заявили про те, що танення льодовиків Західної Антарктиди найближчим часом помітно прискориться, навіть якщо людство вживе заходів щодо стримування глобального потепління. Дослідники наголошують, що це призведе до підвищення рівня моря.
