Скелет склали з кісток п’ятьох людей © Veselka et al. І вони жили з різницею в 2500 років.
Скелет, знайдений на кремаційному цвинтарі римської епохи в Бельгії, здивував археологів, коли вони виявили, що він насправді на 2500 років старший, ніж вони припускали. Більше того, детальний аналіз останків показав, що скелет складається з кісток п’яти людей, які жили з різницею близько трьох тисяч років, повідомляє Live Science.
«Я думаю, що спочатку «індивід» був створений одразу. Навколо «індивіда» було розкидано й інші кістки, що говорить про те, що люди також могли повернутися до поховання», – сказала Барбара Веселка, археолог із Брюссельського вільного університету та провідний автор дослідження.
Розкопки цвинтаря у місті Поммьорель, у Бельгії на кордоні з Францією проводились у 1970-х роках. Вчені виявили 76 кремаційних поховань та один скелет, похований у позі ембріона.
Супутні артефакти і стиль поховання припускають, що кремації були римськими і датувалися другим-третьим століттям н. е. Хоча поховання скелета в позі ембріона є незвичайним для римського цвинтаря, археологи знайшли кістяний штифт у римському стилі біля черепа і дійшли висновку, що могила, ймовірно, датується римською епохою.
Радіовуглецевий аналіз, який дослідники провели у 2019 році, показав, що кремаційні поховання справді належали до римського періоду. Але кістки з непошкодженого скелета відносяться до трьох різних епох в неолітичному періоді (7000-3000 рр. до н. е.). Тому вчені вирішили ретельно дослідити поховання та його вміст.
Тепер міжнародна група вчених спромоглася пролити світло на «склад» кісток цього скелета. Вони використовували методи радіовуглецевого датування та секвенування давньої ДНК.
“Ймовірно, більше п’яти осіб зробили свій внесок в “індивіда”, але п’ять було підтверджено ДНК”, – сказала Веселка. Римська кістяна шпилька, знайдена поряд з черепом, була датована радіовуглецевим методом 69–210 років. н. е., а генетичний аналіз черепа визначив, що він належав жінці, яка жила за часів Римської імперії, приблизно у третьому-четвертому століттях.
Аналіз порушує додаткові питання. Чому череп жінки, яка жила в римські часи, поклали у неолітичне поховання? І чому скелет у неолітичному похованні складався з останків різних людей?
Вчені вважають, що римляни могли випадково потурбувати неолітичну могилу, коли ховали кремовані останки. Потім вони поклали туди череп і шпильку, щоб завершити її, перш ніж знову засипати. Ще одне пояснення полягає в тому, що римляни створили скелет із розкиданих неолітичних кісток та черепа, щоб одержати з останків цілу людину.
«Незалежно від того, чи відбулося поєднання кісток у пізньому неоліті або в римський період, присутність “індивіда” була явно навмисною», – написали дослідники.
Раніше вчені виявили у Швеції незвичайне поховання жінки залізної доби. Воно розташовувалося на цвинтарі, який використовувався між 500 роком до нашої ери та 400 роками нашої ери, але відрізнялося від інших.
