Жаби Чорнобиля виробили стійкість до радіації © Germán Orizaola/Pablo Burraco Рівень радіації вже недостатньо високий, щоб завдати хронічної шкоди дикій природі.
Аварія на Чорнобильській атомній станції, що сталася у 1986 році, призвела до найбільшого викиду радіоактивних речовин у довкілля в історії людства. Вона катастрофічно вплинула на всі форми життя, але як радіація впливає на фауну України зараз, було не до кінця зрозуміло.
Нові дослідження показали, що для східної деревної жаби (Hyla orientalis) рівні радіації виявилися прийнятними. Її хронічний вплив ніяк не вплинув на тривалість життя цих істот, стрес чи старіння, повідомляє IFLScience.
«Я дійсно думаю, що рівні радіації, які нині присутні в Чорнобильській зоні відчуження, є недостатніми для того, щоб спричинити помітну шкоду організмам у дикій природі, принаймні у більшості районів Чорнобиля», — сказав автор дослідження, постдокторант у Estación Biologica de Doñana Пабло Буррако.
«За два тижні роботи у дуже забруднених районах (по кілька годин щодня) ми накопичили такий самий рівень радіації, який людина отримує за один візит до стоматолога. Це пов’язано з тим, що найнебезпечніші радіоізотопи, викинуті в атмосферу в момент аварії на Чорнобильській АЕС, мають дуже короткий період напіврозпаду, тому рівень радіації швидко знизився за кілька місяців чи років», – додав він.
Бурракко був частиною команди під керівництвом Германа Орісаоли, яка проводила польові роботи в Чорнобилі в період з 2016 по 2018 рік, вивчаючи популяції тварин, приділяючи особливу увагу східній жабі. Вчені відібрали понад 200 самців жаб, які відображали всі рівні радіації у цьому регіоні.
У лабораторії дослідники вивчили вік жаб, кількість поглиненої ними радіації, рівень гормону стресу кортикостерону та визначили швидкість їхнього старіння, використовуючи довжину теломер як маркер.
Результати не показали жодної різниці між тривалістю життя, швидкістю старіння та показниками стресу у чорнобильських деревних жаб порівняно з тими, що живуть у контрольних районах без радіації. Це вказує на те, що рівні радіації в Чорнобилі вже недостатні для того, щоб спричинити хронічні ушкодження.
За словами вчених, їхні результати підтверджують роль Чорнобильської зони як притулку для тварин. Спостереження за жабами підкреслюють також те, що вони навчилися адаптуватися до наслідків аварії.
Низькі рівні радіації нині мають вирішальне значення, але жаби також адаптувалися, щоб виживати за її рекордної концентрації. Попередні дослідження, в яких брав участь Буррако, показали, як жаби розвинули меланізм та перетворилися із зелених на чорних. Це дозволило їм захиститися від радіації, але вчені не знають, чи пов’язане хороше самопочуття жаб сьогодні з їхнім кольором.
«Це може бути пов’язане з пігментацією жаб, але ми ще не досліджували цю можливість. У мене склалося враження, що відмінності в пігментації могли бути більш значущими, коли сталася аварія, щоб вижити за дуже високих рівнів радіації в той час, але я згоден, що це все ще може відігравати роль у наші дні», — сказав Буррако.
Раніше вчені заявили про те, що дикі кабани, які мешкають у Чорнобилі, досі радіоактивні. Як виявилося, справа не лише в аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року, а й у випробуваннях атомної бомби у 1960-х роках.
