Вчені розповіли, яким буде кінець життя Сонця © NASA Але людство навряд чи зможе за цим спостерігати.
Вчені спрогнозували те, як виглядатиме кінець Сонця, а з ним, ймовірно, і всієї нашої планетної системи. Але людство вже навряд чи зможе спостерігати за цим, повідомляє Science Alert.
Раніше вчені вважали, що після своєї смерті Сонце перетворитися на планетарну туманність – хмару газу і пилу, що світиться. Але пізніше з’явилися дані про те, що для цього наша зірка має бути набагато масивнішою. У 2018 році міжнародна група вчених ще раз перевірила це припущення і дійшла висновку, що перетворення на планетарну туманність – найімовірніший сценарій закінчення життя Сонця.
Вік нашої зірки становить приблизно 4,6 мільярда років, його визначили за віком інших об’єктів нашої системи, які утворилися приблизно одночасно із Сонцем. Спираючись на спостереження за іншими світилами, вчені припускають, що наша зірка закінчить своє життя приблизно через 10 мільярдів років.
Але на шляху до цього відбуватимуться інші зміни. Приблизно через п’ять мільярдів років Сонце перетвориться на червоного гіганта. Ядро зірки стиснеться, а її зовнішні шари розширяться до орбіти Марса, поглинувши і Землю. Якщо вона все ще існуватиме.
Але, напевно, можна сказати одне – нас уже тут не буде. За оцінками вчених, людство існуватиме ще близько мільярда років, якщо не знайде способу покинути Землю. Це станеться тому, що яскравість Сонця збільшується приблизно на 10% щомільярд років.
Може здатися, що це не так і страшно, але таке підвищення яскравості покладе край життю на Землі. Океани випаруються, а поверхня планети стане надто гарячою для підтримки рідкої води.
Але що станеться після перетворення Сонця на червоного гіганта, спрогнозувати важко. Декілька попередніх досліджень показали, що для формування планетарної туманності первісна зірка має бути вдвічі масивнішою за Сонце.
Але у 2018 році команда вчених провела моделювання, яке показало, що, як і 90% інших зірок, наше Сонце таки стане планетарною туманністю.
«Коли зірка вмирає, вона викидає до космосу масу газу та пилу, відому як її оболонка. Оболонка може становити половину маси зірки. Це розкриває ядро зірки, яке до цього моменту життя зірки вичерпує паливо, зрештою вимикається і перш ніж остаточно померти. І лише тоді гаряче ядро змушує викинуту оболонку яскраво сяяти протягом 10 тисяч років – короткого періоду в астрономії. Саме це робить планетарну туманність видимою. Деякі з них настільки яскраві, що їх можна побачити з надзвичайно великих відстаней, що вимірюються десятками мільйонів світлових років, хоча сама зірка була б надто тьмяною, щоб її можна було побачити», — заявив астрофізик Альберт Зейлстра з Манчестерського університету у Великій Британії, один із авторів статті.
Планетарні туманності називаються так не тому, що мають якесь відношення до планет. А тому, коли перші з них були відкриті Вільямом Гершелем наприкінці XVIII століття, у телескопах того часу вони виглядали як планети.
Раніше вчені NASA заявили про те, що про удар потенційно руйнівного сонячного спалаху вдасться попередити за півгодини до його прибуття.
