Катання на ковзанах здавна було надзвичайно привабливою зимовою забавою. Навіть королівські персони обожнювали це робити. Кажуть, що великим поціновувачем фігурного катання був англійський король Джеймс другий. Він навіть спеціально їздив до Голландії, щоб вивчити стиль місцевих фігуристів. Віртуозно каталась на ковзанах королева Франції Марія-Антуанетта. А донька британської королеви Вікторії Луїза на ковзанці навіть відсвяткувала свій день народження. Це було розкішне костюмоване шоу у Монреалі у 1878 році.
Фігурне катання — вид спорту, який можна сміливо назвати справжнім мистецтвом. Сьогодні мова піде про порцелянові фігурки фігуристок, створені талановитими українськими фарфористами.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії вітчизняного фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про вишукані роботи на цю тему у творчому доробку митців України.
«Із захопленням ми дивилися у 1960−1980 роках по телевізору світові та європейські змагання з фігурного катання»
— З кінця 1950 років на українських мануфактурах створювались дуже гарні скульптурки фігуристок, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. – Фігурне катання з кожним роком набирало популярності. Я пам’ятаю, з яким захопленням ми дивилися у 1960−1980 роках по телевізору світові та європейські змагання. Ці льодові шоу були справді захопливими. Зачаровувала сама атмосфера: музика, вбрання спортсменів та у першу чергу — їхній талант. Вважається, що батьківщиною фігурного катання є Голландія. Воно зародилося на межі XIII — XIV століть. А перші клуби ковзанярів з’явились у XVIII столітті у Великій Британії — в Единбурзі. Тоді ж були розроблені перші офіційні правила змагання фігуристів. Згодом вони удосконалювались.
ВІДЕО ДНЯ
— За правилами, з 1980 року змагання з фігурного катання влаштовуються на критих ковзанках, що дає можливість кататися на ковзанах цілий рік, до того ж — у будь-яких місцях світу, попри особливості клімату.
— А перша спроба створити штучний лід для катання зафіксована у 1870 роках в Англії та США. Перша крита ковзанка була побудована у 1876 році уздовж північного берега річки Темзи. До кінця XIX століття криті ковзанки з’явились у багатьох великих містах Європи.
РЕКЛАМА
— Катання на ковзанах надихало митців на створення картин, скульптур… А коли з’явилися перші роботи на цю тему в європейському фарфорі?
— Ще у XVIII столітті. Дуже колоритні композиції були створені на легендарній німецькій фарфоровій мануфактурі Meissen.
РЕКЛАМА
«Скульпторка Оксана Жникруп і сама добре каталася на ковзанах»
— Які роботи на цю тематику є у творчому доробку українських митців?
— Величезну популярність мала статуетка відомої київської скульпторки Оксани Жникруп «Фігуристка», створена у 1956 році. Тендітна фігуристка у червоній шапочці та рукавичках чарівно красива. На її обличчі — зосередженість. Справді, фігурне катання вимагає концентрації. Скульпторка й сама добре каталася на ковзанах, тож особисті враження та спостереження поклала в основу створення образу.
О. Жникруп. “Фігуристка”. Київський ЕКХЗ. 1956РЕКЛАМА
Нині такі фарфорові фігурки є колоритним предметом колекціонування, а тоді були приємним подарунком. Їх дарували на день народження, новосілля, Новий рік. Успіх «Фігуристки» зумовив створення Оксаною Жникруп ще однієї статуетки, яка була надзвичайно популярною. Дівчина зображена в момент відпочинку перед продовженням чудового дозвілля на ковзанці з друзями. Статуетка «На ковзанці» випускалася багатьма українськими фарфоровими підприємствами — Київським ЕКХЗ, Полонським ЗХК, Баранівським ФЗ, Городницьким ФЗ, Славінським КК…
О. Жникруп. “На ковзанці”. Городницький ФЗ. 1956
Оксана Жникруп створила неймовірну серію образів фігуристок. От ще одна неперевершена робота, яка з’явилася у 1965 році (фото у заголовку). Стільки пластики та ліричності у цій фігурці! Робота була відібрана художньою радою Управління фарфоро-фаянсової промисловості для експонування на міжнародних виставках і ярмарках.
Читайте також: «Роботи українських фарфористів з різдвяними сюжетами — одні із найкращих у світі», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
— Ця робота — справжній шедевр…
— Раритетною є й «Фігуристка» Олександра Крижанівського, створена у 1960 роки на Городницькому фарфоровому заводі. Вона є однією з перлин моєї колекції. Рідкісна статуетка вперше за десятки років зустрілася на антикварному ринку. Дівчина зображена у момент підготовки до виступу. На її обличчі ми бачимо натхнення. А у рухах — граціозність та легкість.
О. Крижанівський. “Фігуристка”. Городницький ФЗ. 1960-ті
«Чимало відомих фігуристів колекціонують старовинні ковзани»
— Помітила, що роботи іноземних порцелянових мануфактур зазвичай відтворюють рухи фігуристок на ковзанці. Українські ж майстри здебільшого заглиблюють нас в осягнення психологічного стану своїх героїнь.
— Справді. От юна фігуристка Миколи Бобіка. Вона, певно, початківець. Тож пересувається на ковзанах ще не досить впевнено. Та хто знає, можливо, згодом саме вона стане олімпійською чемпіонкою і їй відкриються великі перспективи. Проте для цього потрібен не тільки талант, але й працьовитість, постійні тренування…
М. Бобік. “На ковзанці”. Полонський ЗХК. 1965
— Не обійшов тему фігурного катання у своїй творчості й відомий скульптор Владислав Щербина. Коли я спілкувалася з ним у його майстерні, він розповідав, що його надихають талановиті люди.
— Так. Він зобразив у скульптурі «Фігуристка з квітами» спортсменку у момент очікування результатів виступу. На обличчі спортсменки немає емоцій, вона знає, що зараз на неї дивиться весь світ, і тому не хоче показати свої переживання. Проте ми відчуваємо, як вона хвилюється. Так зобразити момент очікування — справжнє мистецтво.
В. Щербина. “Фігуристка з квітами”. Київський ЕКХЗ. 1985
— Чимало видатних фігуристів колекціонують фарфорові фігурки спортсменів на ковзанах.
— А ще — старовинні ковзани. Колекціонування — чудове хобі. Кожен предмет у зібранні може розповісти неймовірну історію про той час, коли з’явився, та його атрибути. До речі, українські митці створили одну з кращих у світі колекцій порцелянових фігуристок.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше в інтерв'ю «ФАКТАМ» Людмила Карпінська-Романюк розповідала про найколоритніші витвори вітчизняних фарфористів на тему східних казок.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку О. Жникруп. «Фігуристка». Київський ЕКХЗ. 1965
