На початку лютого 2025 року голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев опублікував у своєму телеграм-каналі рейтинг «підприємств, що займаються оптовою торгівлею агропродуктами», до якого увійшло 11 компаній. Зокрема, Данило Гетманцев, акцентував увагу на двох великих агрокомпаніях, «які одночасно провадять переважну більшість видів с/г діяльності». Kernel та «Астарта», на його думку, не тільки «беззаперечні лідери в галузі АПК!», але й лідери зі сплати податків.
ВІДЕО ДНЯ
В чому ж секрет такого пієтету до Kernel та «Астарти», а також і до 11 компаній — лідерів в галузі АПК, у рейтингу Данила Гетманцева? Адже будь-які показники та критерії оцінки ранжування компаній агропромислового комплексу України відсутні.
Інтригу збільшило зауваження Данила Гетманцева: «Нагадую, що обираю кращих платників не за сумою сплати податків, а за показником податкової ефективності і, безперечно, не можу назвати абсолютно всіх сумлінних платників, але кращих можу». Отже, критерієм в такому випадку є не сума податків, а ефективність і підвищена сумлінність у сплаті податків. Тож кожен ФОП, який веде свій хоч і невеликий, але ефективний бізнес, а себе вважає сумлінним у сплаті податку, може посісти найвищий щабель рейтингу голови Комітету Верховної Ради України? Загалом це цілком робочий механізм, який може діяти без урахування суми податку, і таким чином дійсно урівнюються можливості як великих, так і малих підприємств у «конкурсі».
Ефективність в такому випадку — це не віртуальна величина. Простими словами, це показник ефективності податку, який відображає витрати на збирання окремого виду податку. Показники ефективності використання активів характеризують їхню оборотність, зокрема фондовіддачу, оборотність усіх активів та матеріальних ресурсів. Чим вищим є значення цього показника, тим краще використовуються основні та оборотні фонди підприємства.
РЕКЛАМА
Однак від того питань менше не стало — можливо, навіть більше. Якщо оцінювати будь-які бізнеси за рівнем податків, то це потребує ґрунтовного аналізу податкових даних компаній. А якщо йдеться про оцінку ефективності, то все ще складніше — інформації не менше.
З питанням щодо отримання публічної інформації про 15 найбільших в Україні платників податків «ФАКТИ» звернулися до Державної податкової служби України (ДПС). У відповідь ДПС повідомила, що «звітністю органів ДПС не передбачено формування інформації щодо 15 найбільших в Україні платників податків у сфері АПК за 2024 рік із зазначенням сум сплачених ними податків до бюджетів всіх рівнів». Отже, Державна податкова служба України таким питанням не займалася. Ба більше, додала: «Ваш запит потребує проведення аналітичної роботи, комплексного аналізу та систематизації даних в інформаційно-комунікаційній системі ДПС… що є створенням нової інформації», тому врешті-решт: «повідомляємо про відмову у задоволенні Вашого запиту».
Відповідь Державної податкової служби України на запит “ФАКТІВ”РЕКЛАМА
Державна податкова служба України у своєму листі також послалася на положення закону: «Згідно зі статтю 1 Закону № 2939, публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях». Тобто станом на зараз узагальненої, зібраної та задокументованої інформації про податки 15 найбільших платників у сфері АПК в Україні за 2024 рік немає. Це означає, що ніхто її не запитував, зокрема, ні Данило Гетманцев, ні Комітет Верховної Ради України з питань фінансів.
Думка посадовця чи офіційний рейтинг компаній в Україні?
До речі, на телеграм-каналі Данила Гетманцева публікувалися рейтинги не лише щодо АПК України, а й стосовно більшості галузей економіки країни. Це величезний обсяг роботи з вивчення даних і ранжування компаній, тож виникає питання: хто виконував ці проєкти, якщо Державна податкова служба України цим не займалася?
Обсяги необхідних зусиль та робота з базами даних потребують залучення спеціалізованих компаній — можливо, соціологічних, можливо, аудиторських. Це також вимагає доступу до інформації, використання потужних обчислювальних ресурсів і, відповідно, значних фінансових витрат. Тож виникає питання: хто за це платить?
РЕКЛАМА
Насправді тут постає кілька важливих питань, і вони вже не лише про рейтинги.
По-перше, чи залучалися сторонні компанії до обробки даних та визначення рейтингів? Якщо так, то які саме? І хто оплачував ці дослідження — пан Гетманцев чи держава?
По-друге, якщо це лише особиста думка пана Гетманцева, то на якій підставі голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів оприлюднює суб'єктивні оцінки в галузі, що входить до його службових повноважень, без розрахунків, визначених критеріїв та прозорого аналізу даних? І чому він не зазначає, що це лише його особисте міркування?
На ці питання, як і інші, що стосуються заяв державного посадовця, може відповісти лише сам Гетманцев.
Раніше «ФАКТИ» розповідали, як побудувати ефективну систему податкового адміністрування в Україні.
