В Одесі, де раніше спалахнув гучний мовний скандал у кафе, на одному із бізнес-заходів спікер відмовився говорити українською мовою, чим порушив законодавство, яке вимагає, щоб всі публічні виступи проводились лише українською, або з запрошенням перекладача.
ВІДЕО ДНЯ
Про це відвідувачі написали у соціальній мережі. Після того, як одна зі слухачок попросила перейти на українську, спікер заявив: «Мені так зручніше… Давайте без цього». Дівчина запитала, чи буде переклад, адже вона не розуміє російської, на що спікер сказав, що ніхто «…нікого не тримає і не змушує слухати». Після цього дівчину вивели із залу, адже вона нібито «зриває захід, на який було складно продати квитки».
На інцидент відреагував мовний омбудсмен Тарас Кремінь, який вказав, що варто очікувати відповідної реакції за порушення статей мовного закону і Кримінального Кодексу.
РЕКЛАМА
У себе на Facebook-сторінці він зазначив, що ініціатори заходу, маючи іншомовних спікерів, порушили відразу декілька статей мовного закону і ККУ: «Запросивши на захід людей, які вимагали забезпечити їхнє право на інформацію державною мовою, ініціатори „бізнес-заходу“, маючи іншомовних спікерів, порушили відразу декілька статей мовного закону і кримінального кодексу. Це, на жаль, та проблема, яка все ще має місце у свідомості малочисельної когорти зросійщених сучасників».
Кремінь називає ситуацію «…класичною історією про граблі, на які наступили організатори».
РЕКЛАМА
Також він зауважив що порушники будуть покарані: «Цькувати за мову та виганяти з публічної події — це і предмет уваги правоохоронних органів. Реакція буде жорсткою. Порушники будуть покарані. Нікому не дозволено такі грубі зловживання по відношенню до громадян України».
На додачу уповноважений із захисту державної мови сподівається на реакцію від місцевої влади. Один із інтернет-користувачів, який залишив коментар під цим постом, написав, що ця ситуація — не про «мовний скандал», а про «языковую оккупацию» — частину війни росії проти України.
РЕКЛАМА
Раніше повідомлялося, що у 2023-му за неповний рік до Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 3015 звернень від громадян щодо порушень мовного закону. Це на 4% більше порівняно з відповідним періодом 2021 року.
Фото — скріншот
