Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян різко розкритикував діяльність російського миротворчого контингенту в Нагірному Карабасі. Нагадаємо, раніше «ФАКТИ» писали, що росія знову відмовилася підтримати свого союзника, Вірменію.
«У російській пресі зараз дуже часто стали писати, що Вірменія перекладає провину за свої невдачі на росію. Ми не перекладаємо провину на кого б то не було за свої невдачі. Є тристороння заява глав Вірменії, росії та Азербайджану від 9 листопада 2020 року, де зазначено, що Лачинський коридор має повноцінно бути під контролем російського миротворчого контингенту, що миротворчий контингент має гарантувати безпеку цивільного населення», — заявив Пашинян.
Він нагадав, що російські миротворці перебувають у Нагірному Карабасі з листопада 2020 року, коли завершилася друга карабаська війна.
«Якщо російські миротворці могли досягти згоди навколо перемир'я між Нагірним Карабахом і Азербайджаном, чому вони цього не зробили до нападу Азербайджану на Нагірний Карабах? Всі про це говорили, ми говорили, що Нагірний Карабах оточений збройними силами Азербайджану. Чому посередницька діяльність росії не була здійснена тоді? Це питання, які повинні отримати відповіді», — підкреслив Пашинян.
Вірменський прем'єр вважає, що російські миротворці в підсумку провалили свою місію.
У зв'язку з цим Вірменія закликала ввести в Карабах миротворчі сили під мандатом ООН для забезпечення стабільності та безпеки в цьому регіоні. Офіційне прохання Єревана передав 21 вересня Раді Безпеки ООН глава МЗС Вірменії Арарат Мірзоян. Він виступив на засіданні Радбезу.
Мірзоян також запропонував «негайно розгорнути міжвідомчу місію ООН у Нагірному Карабасі» для здійснення моніторингу прав людини, гуманітарної ситуації та становища з безпекою громадян. Він закликав вивести азербайджанських військових і поліцейських із населених пунктів у Карабасі, щоб «унеможливити паніку і провокації».
Мірзоян вважає, що миротворча місія ООН у регіоні має перебувати до одержання результатів переговорів з Азербайджаном. Він зажадав «виключити каральні дії Азербайджану проти військових і політичних діячів Нагірного Карабаху».
Нагадаємо, війська Азербайджану 19−20 вересня провели військову операцію в Нагірному Карабасі для «відновлення конституційного ладу» і обстріляли територію невизнаної республіки. 20 вересня в Нагірному Карабасі оголосили про припинення вогню. До ранку 20 вересня в Нагірному Карабасі через обстріли загинуло 32 людини, понад 200 осіб дістали поранення.
Того самого дня під обстріл потрапив автомобіль російських миротворців. Загинули п'ятеро з них, зокрема заступник командувача підводних сил Північного флоту Іван Ковган. Президент Азербайджану Ільхам Алієв під час телефонної розмови з володимиром путіним вибачився за загибель миротворців.
Відбулися переговори між представниками уряду Азербайджану і делегацією Нагірного Карабаху. Єреван у них участі не брав. Зустріч проходила в закритому режимі.
Як стверджують західні спостерігачі, це важко було назвати переговорами. Баку висунув карабаським вірменам умови і дав час на їх виконання.
Влада Азербайджану після цього заявила, що питання закрито. Баку не потрібні жодні посередники. Нагірний Карабах є внутрішньою справою Азербайджану.
У Єревані третій день не припиняються акції протесту. Вони проходять переважно перед будівлею уряду Вірменії на площі Республіки. Демонстранти вимагають відставки Пашиняна та його уряду. Опозиція повідомила про плани блокувати центр вірменської столиці.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Вірменія проводить військові навчання зі США і ратифікує Римський статут.
