У серпні православні відзначають три Спаси. 14 серпня — Перший Спас і в цей день віряни вшановують Животворний Хрест Господній, Образ Спасителя та ікони Володимирської Божої Матері. Якраз починається короткий Успенський піст (він присвячений Успінню Пресвятої Богородиці), який триватиме до 27 серпня. 19 серпня наступає черга Другого Спасу, а 29 серпня — Третього.
З вересня 2023 року ПЦУ переходить на новий церковний календар, тому наступного разу віряни зможуть святкувати Спаси на 13 днів раніше (кожна парафія самостійно визначається й обирає старі або нові правила) — дата Маковія припадатиме на 1 серпня, Преображення Господнього (Другий Спас) — на 6 серпня, Успіння Пресвятої Богородиці переноситься на 15 серпня, тобто Третій Спас прийде вже 16 серпня.
В Україні на Спаса здавна справляли свято врожаю, а в храмах освячували воду, квіти та мак, а подекуди — свіжий мед. В цей день освячували також відкриті водойми й колодязі. Свято Першого Спаса в народі називають ще Маковія, Маковея, Макотруса, рідше — Медовий, а також Спаса на воді, або Мокрий спас. З його традиціями знайомить читачів «ФАКТІВ» Лариса Полуянова, етнографиня, наукова співробітниця відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури і побуту України (Пирогів).
Чому на Маковія залишилась традиція освячувати воду
– Ще в цьому році Маковій припадає на 14 серпня, а з наступного його можна відмічати 1 серпня за новим церковним календарем, — уточнює Лариса Полуянова. – В народі побутувала приказка: «В Перший Спас на воді стоять, в Другий — яблука їдять, в Третій — на горі полотна продають». Саме слово Спас походить від Спаситель — Ісус, Бог, Син (відображений на іконі «Спас нерукотворний» лик іменували саме так). Перший Спас має декілька назв: церковна назва — Маковія, Маковея, а в народі — Макотруса, Спас на воді, або Мокрий, рідше — Медовий. За біблійними розповідями, Маковія назвали в пам’ять про братів Маккавеїв (Авім, Адім, Антонін, Гурій, Євсенон, Єлеазар, Маркелл), їхньої матері Соломонії, учителя Єлеазара. Вони в 166 року до н. е. прийняли смерть за свою віру в Христа.
В західних українських регіонах свято відзначали не так урочисто, як в інших місцях, але всюди на Маковія залишилась традиція освячувати воду (звідси назва — Спас на воді, або Мокрий). Так повелося з тих часів, як свідчать легенди, коли у Константинополі сталася епідемія через воду, і тоді частка дерев’яного Животворчого Хреста допомогла людям. По місту два тижні носили Святиню, щоб «відвернути хвороби» і очистити місто від духів, які викликати епідемії (і зараз під час богослужінні хрест виносять на середину храму і поклоняються йому). За допомогою залишків хреста (на якому був розіп’ятий Ісус) освячують в місті водойми. Так і повелося: на Спаса освячували і очищували воду, чекали, щоб в спеку пішли дощі.
Ще з прадавніх часів в Україні зберігся звичай освячувати воду в відкритих водоймах, пізніше організовували хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Водойми очищували, а потім святили, там купалися люди, купали й худобу, щоб не хворіла. За переказами, цього дня хрестився і сам князь Володимир. Свято поєднало християнські легенди і народні українські традиції. Донині до церкви несуть глечики і баночки з чистою водою. Після божої служби воду треба було попити, а потім зберігати за іконами і постійно використовували як помічну.
На Маковія до церкви несуть глечики і баночки з чистою водою, щоб освятити її
На Маковія подекуди збирали вже мед. В цей день іноді в храмах могли освячувати цей солодкий продукт, пригощаючи ним дітей і бідних. Завдяки цій традиції свято отримало ще одну назву — Медовий Спас. Але, як стверджують дослідники, масово освячували продукцію бджільництва саме на Яблучний Спас, який відмічають 19 серпня. А подекуди мед освячували у церкві на обидва Спаси. Тому назва «Медовий Спас» підходить для обох свят. До речі, вважалось, що повинно збуватися бажання, загадане з першою ложкою освяченого меду.
«Маковійчики» з різнотрав’я обв’язували червоною стрічкою
— В народі вірили, що рослини на свято набували магічних якостей, тому мами для своїх дітей плели віночки-обереги з чебрецю, льону, календули, приговорюючи: «Рости, льоне, вище, по коліна, щоб ні в кого з нас голова не боліла», — продовжує Лариса Полуянова. — Трав’яні обереги збирали ще в дохристиянські часи, щоб заручитися силами природи: спочатку підносили данину богам, а ті дарували захист від біди й лиха та благополуччя для родини.
В християнську епоху обереги стали святити у храмах. Там освячували рослинні обереги-букети з різнотрав’я — «маковійчики», куди входили васильки, материнка, рута, маленькі соняшники, цілі маківки, чорнобривці, колоски, кудрявці, ласкавці, настурції, нагідки, польові сокирки, айстри, барвінок, полин, любисток тощо. Все це обв’язувалося червоною стрічкою чи загорталося у святковий рушник, і так «маковійчик» (або «маковейка», «маковійська квітка») несли до церкви.
Взагалі кожний власник складав і прикрашав особистий трав’яний оберіг за своїми вподобаннями. Після освячення рослини разом з маком клали під образи. Освячену «маковейку» батьки могли вручати молодій дівчині з побажаннями бути гарною і пригожою, багатою, «щоб хлопці любили, як люблять люди квіти». Букети підвішували в хаті, лікарські рослини використовували при потребі, клали, наприклад, в купель дитині.
В народі вірили в силу освячених оберегів, які за власники складали на свій смак з різнотрав’я, додаючи трави з лісу, поля та саду
В народі дуже шанували мак, який раніше сіяли обов’язково на городі, милувалися його цвітом («Цей світ, як маків цвіт»), приписували і захисні властивості. Пізніше, як відомо, на цю рослину почалось гоніння. А раніше сухі квітки (після освячення їх зберігали за образами разом з головками маку), дівчата вплітали в коси на Благовіщення (7 квітня), щоб волосся не випадало. А мак-ведюк знахарі використовували як засіб проти чародійства (обсипали ним дім, стайні з худобою тощо). Для діточок робили полотняну «соску-смоктушку» з розтертим маком — для кращого сну малечі. Свяченим маком обсипали худобу, щоб хвороба не чіплялась і відьми їй не зашкодили. В народі вірили в силу освячених лікарських трав, а маківками прикрашали оселю, і навесні цей мак обов'язково висівали на городі. В церкву на Маковія обов’язково несли пироги з маком, пригощали сиріт, немічних, родичів, дітей. Вважалось: як не почастувати пирогами, то про добробут можна не мріяти.
Обов’язково з давнини на Перший Спас готували «маковейки», включаючи в букети макові голівки, іноді їх зв’язували в окремі пучечки
Успенський піст: що приготувати на святковий стіл
З Маковієм приходить Успенський піст, який закінчується 27 серпня. Під час двотижневого утримання не можна вживати м'ясні, молочні продукти, яйця та алкоголь, а дозволяється їсти переважно фрукти, овочі, сухофрукти, горіхи, мед, хліб. Успенський піст належить до категорії суворих, тому до святкового столу 14 серпня готували все без масла. До столу подавали пісний борщ з грибами, пекли паляниці, але королем столу був мак. Розповсюджені були по країні різні вироби з тіста: рулети, струделі, книші, галушки з медом, вареники, пироги, калачі з маком… Традиційно на Перший Спас готували «шулики» — коржики з пісного тіста (на соді), які ламали і заливали медовою ситою — медом з водою і маковою затиркою (терли мак до «макового молочка»). Піст, присвячений Пресвятій Богородиці і її Успінню (28 серпня), називають «Спасiвка-ласiвка», тому що проходить в період Спасів.
В музеї під відкритим небом в минулі роки відтворювали давні звичаї на Маковія і встановлювали святкові зелені віхи, увінчані гарбузом
В дні посту не проводять вінчання, дуже важливе тілесне та духовне стримання. На Спас не можна прибирати, займатися рукоділлям, робити ремонти, прати, працювати в саду та городі, пліткувати, сваритися, а вже з Другого Спасу — купатися з цього дня в водоймі. І до 19 серпня треба завершити збір зерна з нив, бо пізніше воно вже може погано зберігатися. До Спасу востаннє за рік купали худобу, щоб не захворіла.
В кінці літа святкували збір врожаю, що свідчить про дохристиянське коріння свята. За народними прикметами, якщо цього дня піде дрібний-дрібний дощ, то наступного року слід чекати доброго врожаю. В народі приказували: «На Маковія літо закінчується, осінь починається», «У Спаса всього в запасі: і дощ, і вітер, і відро, і різна погода», «Після Першого спасу в воду не заходять», «Дощ на Маковея — мало пожеж буває», «На Перший спас і жебрак медку спробує». Здавна примітили, що після Першого Спасу може наступити часткове похолодання. Тому вважали, як «Прийшов Спас — пішло літо від нас», а після Другого — «Прийшов Спас, готуй рукавички про запас»…
Раніше «ФАКТИ» розповідали, як в давнину українці відзначали Яблучний Спас.
Читайте також: Преображення Господнє: що категорично заборонено робити на Яблучний Спас
