Ініціатива Міністерства фінансів забрати у місцевих громад 120 млрд грн надходжень від податку на доходи фізичних осіб, який сплачують військові в умовах війни, — це позбавити сотні громад можливості не лише відбудовуватися, але й просто повноцінно функціонувати. Натомість централізація видатків може призвести до зростання корупційних ризиків. Про це в блозі на Цензор.нет пише соціолог, військовослужбовець ЗСУ Сергій Штепа.
Законопроєкт 10037, серед іншого, передбачає позбавлення місцевих громад податку на доходи фізичних осіб, який сплачують військові, а також поліцейські в цих громадах. Новацію планується ввести в дію уже з 1 жовтня і продовжити до кінця 2024 року. За цей час близько 120 млрд грн хочуть вилучити у місцевих громад і передати в державний бюджет, розподіливши порівну між Держспецзв'язку (на закупівлю дронів) і Мінстратегпромом (для фінансування держзамовлення на виготовлення вітчизняної зброї).
Видання відзначає, що сприйняття Мінфіном цих коштів як «зайвих» для громад, є хибним. «По-перше, на практиці громади змагаються за отримання права зареєструвати у себе військову частину. І однією з умов військових є саме максимальна підтримка Збройних сил з боку громади. Від самих військових є численні підтвердження про те, що громади їх дійсно підтримують і забезпечують», — пише автор. «Вилучення військового ПДФО послабить громаду, позбавить її можливості допомагати Силам оборони та надавати якісні послуги жителям, адже наразі держава не виконує свої зобов'язання», — йдеться, наприклад, у одному зі звернень окремого стрілецького батальйону, а також військовослужбовців прикордонної служби та поліції МВС, які співпрацюють з громадою на Чернігівщині.
Згідно з аналізом Центру економічної стратегії, «надмірний» військовий податок зазвичай компенсує недоїмку від втрачених робочих місць через зруйновані підприємства і від'їзд вимушених переселенців. «Якщо забрати у громад військовий ПДФО, то після перерозподілу коштів кількість дефіцитних бюджетів зросте вдвічі — їх стане 543 проти сьогоднішніх 227 (всього в Україні близько 1500 громад). Цим громадам не вистачатиме коштів навіть на базові функції (освіту, медицину, соцзахист, комунальне господарство). І що їхнім очільникам доведеться „бити поклони“ в Києві задля отримання достатнього обсягу коштів на „вирівнювання“ ситуації», — йдеться в тексті блогу.
Це вже не перша ініціатива Мінфіну забрати гроші у місцевих громад. Раніше планувалось зменшити з 64% до 60% відсоток відрахування ПДФО до місцевих бюджетів. Надбавку запровадили в 2021 році, щоб покрити різницю в тарифах, проте замість потрібних для цього 62 млрд грн, вона принесла 19 млрд грн, а за інші роки уряд лишився винен громадам ще 36 млрд грн.
«Обидві ініціативи по нібито „пошуку нових джерел надходжень для бюджету“ стосуються виключно місцевого самоврядування і його повноважень. Тобто міністр Сергій Марченко не планує поліпшувати ситуацію з тіньовими схемами на митниці і в податковій (в одному з інтерв'ю він прямо сказав, що мало впливає на ці органи, бо там „правлять бал“ силовики)», — відзначає автор матеріалу.
Штепа припускає, що йдеться також про політичну складову рішення, яка полягає в поступовому згортанні децентралізації і повністю корелює з попередніми ініціативами центральної влади, тиском на окремих міських голів і спробами звузити повноваження громад у різних сферах.
Соціолог додає, що перерозподіл «військового ПДФО» не остання такого роду ініціатива Марченка, яку він буде має намір просувати через уряд під виглядом допомоги армії або інших «благих намірів». «Утім, слід розуміти, що таке перекладання з однієї кишені в іншу не призводить до системних результатів, а відтак є лише імітацією бурхливої діяльності замість реальних рішень задля покращення ситуації з держфінансами», — резюмує автор.
