Спираючись на застарілі статистичні дані і дослідження 2019 року влада обрала найгірший момент для впровадження «податку на посилки» в умовах буремного 2025 року. Але замість наповнення бюджету цей податок сприятиме наповненню кишень корупціонерів на митниці. Таку думку оприлюднила експертка Центру політико-правових реформ Ольга Піскунова, яка досліджує проблематику запобігання корупції та працювала антикорупційним уповноваженим у державних структурах.
ВІДЕО ДНЯ
На її переконання, складне адміністрування «податку на посилки», технологічна неспроможність та корумпованість митниці принесуть Україні та її бюджету більше шкоди, ніж користі.
«Нові правила — це поживний ґрунт для нових корупційних схем і тінізації платежів. Замість вирішення наявних проблем ми ризикуємо зацементувати їх і створити стимули для масштабування. Чи допоможе цей законопроєкт наповнити держбюджет? Навряд. Чи стане менше корупції у митниці? Сумніваюся», — попереджає Піскунова.
Експертка нагадує, що бюджет внаслідок корупції на митниці втрачає щорічно до 170 млрд грн. Тому, за її словами, подолання корупції на митниці стане потужнішим джерелом наповнення бюджету без посилення податкового пресингу.
РЕКЛАМА
«Насправді митниця вже давно потребує реформування, і то системного. Тут допоможе стратегічне бачення. Його основи вже закладені у поточній Антикорупційній стратегії і ДАП. І це точно не введення нового податку», — вважає Піскунова.
Окрім того, за її словами, розробники законопроєкту 12430 вдались до відкритих маніпуляцій фактами та статистикою. Вони посилаються на директиви ЄС, але від України не вимагають їх негайного впровадження. Окрім того, ідея «податку на посилки» обговорюється з 2019 року — у мирний час в умовах реформування митниці це, можливо, було б і доречно. Аби автори пояснювальної записки до законопроєкту не вдалися до грубих маніпуляцій з фактами, де вказали, що українці можуть за місяць імпортувати товарів на 4,5 тисячі євро без сплати жодних податків. Хоча насправді це є наслідком «схематозу» на митниці.
РЕКЛАМА
Ілюстративне пояснення від експертки щодо впровадження нового податку
«Зараз ця ініціатива [“податок на посилки”] більше нагадує латання дірок на старій подертій свитці. Ті, хто пережили 90-ті, пам’ятають, що футболка могла бути понижена до категорії ганчірки для підлоги, коли вже не було, за що зачепити нитку, щоб пришити чергову латку. Десь таку латку й нагадує цей „податок на посилки“. А варто було б перейти до системного стратегічного планування», — заявила Ольга Піскунова та закликала до глибинного реформування митниці.
РЕКЛАМА
Раніше журналіст-розслідувач Євген Плінський прямо вказав на лобістів від українського ритейлу, які прагнуть «податком на посилки» створити штучний бар’єр і зафіксувати власну монополію. Перекриття доступу українцям до купівлі дешевих товарів на міжнародних маркет-плейсах змусить їх переплачувати втридорога місцевим «купи-продайкам». Сам «податок на посилки» він назвав економічно безглуздим, адже 99% поштових відправлень і зараз забезпечують більшу частину податкових надходжень, тому впроваджувати нову корупційну лазівку заради оподаткування ще 1% посилок — немає сенсу.
А економічний експерт Олег Пендзин розвіяв міф, що «податок на посилки» здатен захистити внутрішнього виробника чи принести бодай якусь користь для внутрішнього ринку. За його словами, ці гарні гасла лобісти використовують як ширму для проштовхування власних інтересів.
Раніше повідомлялося про те, що Кабмін оновив порядок пересилання поштою товарів і харчових продуктів.
