З січня 2022 року Офіс генпрокурора зареєстрував майже 60 тисяч кримінальних проваджень за фактом самовільного залишення частини (СЗЧ) і близько 30 тисяч — щодо дезертирства у ЗСУ. Відмінність між дезертирством і СЗЧ полягає в тому, що при СЗЧ військовослужбовець має намір повернутися на службу, на відміну від дезертира. Про це в етері Українського Радіо розповіла юристка, фахівчиня БФ ВО «Веста» Людмила Кормош.
ВІДЕО ДНЯ
«Дезертирство — це коли особа здійснює самовільне залишення частини, не маючи на меті повернутися. А при СЗЧ — особа має на меті повернутися. Крім того, є ще обтяжуючі обставини: якщо особа самовільно залишила службу з поля бою, взяла із собою зброю, перебувала в стані наркотичного або алкогольного сп’яніння тощо. Усі злочини вчинені в умовах воєнного стану — це додаткова обтяжуюча обставина при кваліфікації будь-якого злочину», — зазначила вона.
Так, за словами юристки, військовослужбовець може повернутися із СЗЧ лише до своєї військової частини, попередивши про це командира.
«Зараз на фінальній стадії перебуває закон за яким людина, яка бажає повернутися із СЗЧ повинна повідомити про це свого командира і кримінальне провадження буде закрите. Відповідно військового не притягатимуть до відповідальності. При цьому військовий має повернутися саме в свою частину», — зазначила Кормош.
РЕКЛАМА
За її словами, якщо військовослужбовець відсутній на місці постійної дислокації своєї частини понад три доби настає кримінальна відповідальність. А якщо до трьох діб — це ще адміністративна відповідальність.
Як писали «ФАКТИ», нещодавно Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід військовослужбовцю 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергію Гнезділову, який публічно самовільно залишив свою частину.
РЕКЛАМА
Фото: www.volynnews.com
РЕКЛАМА
Джерело
