Бути провідником — це не лише вміння орієнтуватися на місцевості, але й здатності уникати ворожих дронів, проходити десятки кілометрів за кілька днів та діяти в екстремальних умовах. Військовослужбовець бригади «Хартія» на позивний «Інтерпол» поділився власним досвідом такої служби, розповівши про виклики, з якими стикається, та важливість цієї роботи.
«Ротація можлива, було б ким міняти»
«Інтерпол» – це той, хто проводить групи до позицій та виводить з них, прокладаючи шлях стежками, полями та посадками. Розмова з ним відбулася неподалік Харкова, за 20 кілометрів від лінії зіткнення. Про виїзд груп з передової вдалося поговорити лише за кілька тижнів, коли нарешті з’явилися сприятливі умови.
«На Харківському напрямку ми знаходимо можливості міняти людей, але було б на кого міняти. Тепер маємо більше позицій, ніж раніше, і людей не вистачає», — зазначає військовий. Він також додає, що цивільні, на жаль, «розслабилися, бо не хочуть нічого робити, щоб Україна перемогла».
Сам «Інтерпол» був мобілізований майже півтора року тому. Він мав вибір, до якої бригади йти, і обрав «Хартію», бо його батько вже служив у Нацгвардії. Його завдання різноманітні: він і провідник, і водій, і старший машини.
Військовий родом із Сумської області, з міста Середина-Буда, яке перебуває під постійними обстрілами російських КАБів та FPV-дронів. Його дім знаходиться за 10 хвилин ходьби від кордону.
На запитання про позивний «Інтерпол», військовий з гумором відповідає, що за ним немає якоїсь особливої історії, просто «молоде, дурне було, чудив у 17–18 років». Його перший позивний був «Єнот», але через наявність іншого «Єнота» у підрозділі БпЛА, командир дав йому новий.
Зараз «Інтерполу» 27 років. Минуле літо стало для нього «найспекотнішим» за попередні роки. Він розповів про найдовшу дистанцію, яку подолав: майже 60 кілометрів за три дні, коли йому доводилося вночі вести групи на позиції, а вранці забирати інших. «Кілька діб ти просто відходиш», — ділиться він відчуттями після таких навантажень.
Найбільшою небезпекою на його маршрутах є велика кількість відкритих ділянок, де немає змоги сховатися від ворожих безпілотників. Лише близько кілометра шляху проходить через посадку.
«Інтерпол» пригадує випадок, коли під час перебігання відкритого поля дроном було атаковано бійця, що йшов позаду нього. «Кілька секунд – вибух біля бійця, що за мною. Я до нього – руки-ноги на місці, дуже сильно пощастило, лише подряпини», — розповідає він. Після цього довелося тікати, а потім їх почали обстрілювати з міномета та скидами, «запальничками», а дрон намагався залетіти у бліндаж, де вони сховалися.
«Ми знаємо, що провідник упорається»
Заступник командира роти з роботи з особовим складом, позивний «Філя», займається плануванням ротацій та формуванням груп. Він намагається ставити новачків поруч із досвідченими воїнами, щоб передавати досвід.
«Ми б не посилали жодного провідника, знаючи, що він не дійде. Ми знаємо людину, як вона себе проявляє, як діє у стресовій ситуації», — запевняє «Філя». Він також підтверджує слова «Інтерпола» про нестачу людей: «Бійців, що перебувають на відпочинку, утричі менше, ніж тих, які перебувають на позиціях!»
«Філя» не має часу читати новини про скандальні заяви чи гучні викриття. Його цікавить лише інформація про обстріли та їхні наслідки для цивільних. «Своїми силами нам треба боротися. Усе. Іншого шляху нема», — переконаний він.
За словами військових «Хартії», на Харківському напрямку ситуація контрольована. Росіяни активно використовують FPV-дрони, але просування ворожих військ у їхній смузі відповідальності немає. «Боронимо наші позиції й боронитимемо далі», — заявляє «Філя».
Источник: www.ukrinform.ua